Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Забезпечення підтримання показників якості при регулюванні частоти обертання вала дизель-генератора
    (НТУ "ХПІ", 2017) Кононов, Борис Тимофійович; Кононова, О. А.; Ходак, Д. Ю.
    Предметом вивчення в статті є аналіз способів та засобів забезпечення підвищення точності частоти обертання, забезпечення стійкості та швидкості процесів регулювання частоти обертання, підвищення надійності роботи регуляторів, що використовуються в системах автоматичного регулювання частоти. Мета – є опис запропонованих авторами технічних рішень, використання яких дозволить уникнути,при їх застосуванні, негативного впливу зміни фізичних властивостей робочої рідини, що використовуються в регуляторах непрямої дії. Задача – обґрунтування технічних рішень, впровадження яких в практику регулювання частоти обертання вала дизель-генератора, дозволять: підвищити точність підтримання значень частоти обертання, що вимагаються; забезпечити необхідну стійкість системи автоматичного регулювання частоти; підвищити швидкодію процесів регулювання; підвищити надійність регуляторів; усунути негативний вплив на процес регулювання частоти зміни фізичних властивостей робочих рідин, що використовуються в регуляторах непрямої дії. Висновки: запропоновані технічні рішення доцільно використовувати як при модернізації існуючих систем автоматичного регулювання частоти обертання, так і при створенні систем регулювання частоти для нових джерел електричної енергії.