Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

DOI: search.filters.doi.doi.org/ 10.26906/SUNZ.2019.1.116ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-4472-9234

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз та порівняльне дослідження архітектурних рішень програмних роботів для процесів з великою кількістю транзакцій
    (Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2019) Ільїн, Д. О.; Семенов, Сергій Геннадійович
    Аналіз нової області в сфері інформаційних технологій - RPA показав одну з актуальних завдань генерації рішення автоматизації бізнес процесів. Це визначення архітектурного рішення, яке визначає функціонування робота. Аналіз вище наведених прикладів показав переваги і недоліки кожної з схем рішень в ситуації автоматизації процесу з великою кількістю транзакцій. Розкрита сутність та актуальність теми RPA, а також існуючих архітектурних рішень програмних роботів та представлені переваги та недоліки в існуючих рішеннях в ситуації процесів з великою кількістю транзакцій. В висновку запропоноване можливе вирішення проблеми з виділенням переваг та недоліків. Якщо розглядати шаблон Multiple Instances Requiring Synchronization, то архітектурне рішення підпроцесу можна описати подібно вище наведеної машині станів, таким чином взявши властивість стійкості до збоїв, але при цьому робота кожної транзакції буде незалежна один від одного, тобто паралельне виконання. Таким чином, з’являється можливість зменшити час виконання процесу і зникає дублювання виконання елементів архітектурного рішення всього процесу. Але варто враховувати, що кожен екземпляр B (описаний як машина станів) повинен бути незалежний один від одного (тобто не перебувати в послідовності). Недоліком природно є збільшення ресурсів на виконання, тобто збільшення кількості локальних машин, на кожній з яких виконується одна транзакція. Тому такий підхід доречний для великих процесів з великою кількістю транзакцій.