Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

DOI: search.filters.doi.doi.org/10.20998/2522-9052.2019.3.07ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-6446-5523

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Технологія забезпечення вимог електромагнітної сумісності мобільних систем безпроводового зв’язку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Серков, Олександр Анатолійович; Трубчанінова, Каріна Артурівна
    Предметом вивчення є процеси забезпечення вимог електромагнітної сумісності мобільних систем безпроводового зв’язку. Мета – розробка технології надширокосмугового зв’язку, яка забезпечує зниження рівня завадової електромагнітної обстановки рухомих мобільних пристроїв, що займають один відносно іншого випадкову пози-цію. В основу технології покладено принцип безпосередньої передачі малопотужних кодованих імпульсів в дуже широкій смузі частот без несучої частоти. Задача - зниження рівня завадової електромагнітної обстановки та компенсація спотворень інформаційного сигналу, що викликані міжсимвольною інтерференцією та багатопроменевим розповсюдженням радіохвиль. Використані методи: методи аналітичного,імітаційного моделювання та часового позиційно - імпульсного кодування. Отримані наступні результати. Розроблена технологія забезпечення вимог електромагнітної сумісності мобільних систем безпроводового зв’язку, до складу якої включено метод часового позиційно-імпульсного кодування та метод мерехтливої поляризації інформаційних сигналів. Доведено мінімально необхідну кількість імпульсів, кодуючих інформаційний біт, що забезпечують його відновлення. Запропоновано технічне рішення щодо конструкції антенної системи для сигналів з мерехтливою поляризацією. Показана можливість сумісної незавадової роботи в одному частотному діапазоні як традиційних систем зв’язку, так і систем, що використовують надширокосмугові сигнали. Висновки. Застосування в системах зв’язку рухомих мобільних пристроїв запропоновано технології надширокосмугових сигналів, мерехтливої поляризації та антенної системи дозволяє збільшити співвідношення сигнал/шум на вході приймача, що дає можливість зменшити рівень електромагнітного випромінювання, забезпечуючи таким чином вимоги електромагнітної сумісності мобільних систем безпроводового зв’язку. Ефективність застосування розробленої технології обумовлена можливістю реалізації потенційно високої щільності каналів зв’язку на один квадратний метр робочої зони. Завдяки зменшенню рівня інформаційного сигналу відносно білого шуму в робочому діапазоні частот здійснюється одночасна незавадова робота як традиційних вузькосмугових систем зв’язку, так і систем зв’язку,які використовують надширокосмугові сигнали. Впровадження технології забезпечення вимог електромагнітної сумісності мобільних систем безпроводового зв’язку дозволяє гарантовано забезпечити їх виконання на усіх етапах розробки та реалізації мобільних систем безпроводового зв’язку.