Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Methodical instructions for laboratory works in the "Embedded systems" academic discipline
    (National technical university "Kharkiv polytechnic institute", 2024) Lipchanskyi, Maksym Valentynovych; Skorodielov, Volodymyr Vasyliovych; Lipchanska, Oksana Valentinivna
    The methodical instructions contain a technique for performing laboratory works, the purpose of which is to familiarize with the principles of microcontrollers and to develop practical skills for their engineering design and debugging. The technique is designed for both the use of universal construction stands with a set of discrete elements, microcircuits, and replaceable modules, and for the use of computer modeling packages. The following provisions should be followed when carrying out laboratory work: 1) laboratory work is carried out frontally in the whole group, the amount of tasks is determined by the lecturer; 2) independent preparation for each laboratory work is required, including the study of theoretical material and the implementation of the necessary project work; 3) during the laboratory work, students must complete an individual task and provide the teacher with all developed programs and research results; 4) a report is required for each laboratory work. The methodical instructions were developed at the Department of Computer Engineering and Programming and can be used for training of certified specialists in the major "Computer Engineering".
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Вбудовані системи"
    (Виавничий центр НТУ "ХПІ", 2020) Ліпчанський, Максим Валентинович; Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
    Методичні вказівки містять методику виконання лабораторних робіт, метою яких є: ознайомлення з принципами роботи мікроконтролерів та відпрацьовування практичних навичок для їх інженерного проєктування і налагодження. Методика розрахована як для застосування універсальних стендівконструкторів із набором дискретних елементів, мікросхем та змінних модулів, так і для використання пакетів комп'ютерного моделювання.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез системи управління асинхронним тяговим приводом методом АКУР
    (НТУ "ХПІ", 2017) Носков, Валентин Іванович; Ліпчанський, Максим Валентинович; Гейко, Геннадій Вікторович
    Предметом вивчення в статті є аналіз методів синтезу систем автоматичного управління (САУ) для рухомого складу з асинхронним тяговим приводом (АТП). Мета – забезпечення якості динаміки процесів, точності приведення об'єктів в задану точку фазового простору та мінімізація енергетичних витрат на процеси керування в умовах детермінованих і випадкових збурень. Задача – вибір метода синтезу оптимальних САУ, що дозволяє забезпечити необхідні показники якості роботи АТП. Аналіз проблем оптимального управління тяговим приводом рухомого складу показав, що найбільш перспективно використовувати для синтезу систем управління об'єктами, які описуються системами нелінійних диференціальних рівнянь, метод аналітичного конструювання регуляторів за критерієм узагальненої роботи (АКУР). Метод АКУР дозволяє синтезувати регулятори, які оптимізують процеси управління не тільки при детермінованих, але й при випадкових збуреннях. Але використання цього методу можливо для об'єктів, математична модель яких описується системою диференціальних рівнянь, в яких управління входять лінійно. У зв'язку з тим, що в АТП управління входять нелінійно, для використання методу АКУР була виконана його адаптація та були отримані вирази для управлінь, які визначають структуру оптимального регулятора. Висновки: запропоновано підхід для синтезу САУ асинхронного тягового приводу з використанням метода АКУР. Була виконана адаптація цього методу з урахуванням нелінійних управлінь.