Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Динамічні ефекти в багатомасових реономних системах при високочастотній пульсації «форм» коливань
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Калінін, Євген Іванович; Лебедєва, Ірина Анатоліївна; Лисиця, Дмитро Олександрович
    Предметом досліджень статті є виродження першої форми при моногармонійній зміні коефіцієнта форми та за умови, коли частота пульсації «форм» коливань досягає другої парціальної частоти . Метою є оці- нка можливості виродження i-ої форми коливань при різних законах зміни збуджуючого впливу та аналіз да- ного явища. Завдання дослідження полягають у побудові принципів оцінки впливу високочастотних пульсацій параметрів системи на вільні коливання останньої. Застосовувані методи: описання динамічних моделей дифе- ренційними рівняннями; частотний аналіз; формування амплітудно-частотних характеристик. Отримані ре- зультати: для динамічної моделі з певними показниками приводу та веденої ланки визначено, що при гармо- нійній зміні функції руху з частотою пульсації, що перевищує одиницю при співвідношенні коефіцієнтів дем- пфування більше одиниці спостерігається ефект виродження першої форми коливань, в результаті чого частота коливань веденої ланки практично відповідає другій формі. Практична значущість роботи полягає у побудові моделі формування частотних характеристик динамічної моделі при високочастотній пульсації параметрів останньої. Для виявлення цих ефектів доводиться відмовлятися від традиційних уявлень про малість інерцій- них складових, викликаних нестаціонарністю форм коливань.