Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Розробка крос-платформного навчаючого програмного забезпечення для мобільних платформ
(Харківський національний автомобільний-дорожній університет, 2020) Мнушка, Оксана Василівна; Савченко, Володимир Миколайович; Котенко, Богдан Олександрович
Об'єктно-орієнтоване програмування мовою Python
(Харківський національний автомобільний-дорожній університет, 2021) Мнушка, Оксана Василівна; Савченко, Володимир Миколайович; Маций, Ольга Борисівна
Розглянуто питання розробки програмного забезпечення у відповідності до принципів об’єктно-орієнтованого дизайну та реалізації програм за технологією об’єктно-орієнтованого програмування. Описані принципи S.O.L.I.D та їх вплив на побудову якісних програмних модулів. Розглянуто поняття та принципи об’єктно-орієнтованого програмування. Проаналізовано проблеми розробки класів об’єктів, побудови їх ієрархій, питання множинного успадковування у сучасних мовах програмування та ін. З точки зору практичного застосування, розглянуті та проаналізовані питання реалізації об’єктно-орієнтованих програм мовою програмування Python 3. Посібник може бути корисним для студентів, викладачів, науковців та аспірантів вищих навчальних закладів, а також для всіх, хто цікавиться вивченням об’єктно-орієнтованого програмування та мови програмування Python 3.
Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з дисципліни "Об'єктно-орієнтоване програмування"
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Мнушка, Оксана Василівна
Методичні вказівки розроблено у відповідності до положення про виконання курсових робіт у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Ці методичні вказівки регламентують виконання курсових робіт на кафедрі комп’ютерних технологій і мехатроніки. Курсова робота (КР) з курсу “Об’єктно-орієнтоване програмування” передбачає виконання комплексного завдання науково–дослідницького характеру. Метою виконання КР є закріплення, поглиблення та узагальнення знань, якими студент оволодів під час вивчення курсу, в набутті навичок використання основ алгоритмізації та програмування на алгоритмічних мовах високого рівня з використанням принципів об’єктно-орієнтованого проектування та програмування, методики розробки програмних модулів та програмного забезпечення комп’ютерних систем, набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок в галузі використання сучасних систем проектування програмних засобів комп’ютерних систем та засвоєння принципів та методів сучасних технологій програмування, набуття навичок професійних та практики наукових досліджень з оформленням відповідного текстового, програмного та ілюстративного матеріалу у формі науково-технічного звіту.
Використання методів матричної декомпозиції при розв'язанні систем лінійних алгебраїчних рівнянь в GNUOctave (MATLAB)
(Харківський національний автомобільний-дорожній університет, 2020) Маций, Ольга Борисівна; Савченко, Володимир Миколайович; Мнушка, Оксана Василівна
Аналіз вимог та розроблення прототипу навчального програмного забезпечення для мобільних платформ
(Харківський національний автомобільний-дорожній університет, 2021) Мнушка, Оксана Василівна; Котенко, Богдан Олександрович; Савченко, Володимир Миколайович
Проаналізовані засоби для реалізації навчального додатку для дітей молодшого віку з урахуванням вікових особливостей сприйняття аудіовізуального контенту. Проаналізовано когнітивні можливості дітей різних вікових категорій. На основі аналізу вимог розроблено архітектуру навчального додатку й реалізовано його прототип для роботи на мобільних платформах.
Аналіз вимог до навчаючого програмного забезпечення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мнушка, Оксана Василівна; Котенко, Богдан Олександрович; Савченко, Володимир Миколайович
Критерії формування команди розробників програмного забезпечення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мнушка, Оксана Василівна; Савченко, Володимир Миколайович
Філософські проблеми в інформаційно-комунікаційних технологіях та комп'ютерних науках
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Савченко, Володимир Миколайович; Мнушка, Оксана Василівна; Чхеайло, Ірина Іванівна
Апаратні та програмні платформи для розробки пристроїв Інтернету речей
(Харківський національний автомобільний-дорожній університет, 2020) Півнєва, Олександра Андріївна; Мнушка, Оксана Василівна; Савченко, Володимир Миколайович
Прикладний протокол обміну даними в Інтернеті речей
(Харківський національний автомобільний-дорожній університет, 2019) Мнушка, Оксана Василівна; Півнєва, Олександра Андріївна; Савченко, Володимир Миколайович
Проаналізовано застосування протоколів обміну даними в інтернеті речей. Запропоновано прикладний протокол обміну даним для пристроїв з обмеженими обчислювальними можливостями для застосування в системі збору та оброблення даних з віддалених об’єктів керування, проаналізовано структуру протоколу та перспективи його використання.