Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Управління необмеженою кількістю хмарних сховищ
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Пасько, Денис Андрійович; Молчанов, Георгій Ігорович; Давидов, Вячеслав Вадимович
    Предметом статті є дослідження можливості створення зручного механізму управління процесом збереження даних з використанням необмеженої кількості хмарних сховищ. Метою є дослідження методів оптимізації і спрощення управління процесом збереження даних з використанням необмеженої кількості хмарних сховищ. Завдання: розробити архітектуру програмного комплексу для управління розміщенням даних у найпоширеніших хмарних сховищах; обрати ефективний алгоритм роботи при виборі сховища для збереження даних; виконати тестування програмного продукту. Використовуваними методами є: спостереження за пропускною здатністю хмарних файлових сховищ; порівняння зручності використання функціоналу хмарних сервісів; вимір завантаженості сховища та перевірка наявності вільного простору; експеримент по створенню програми управління хмарними сховищами. Отримано такі результати. Обґрунтовано спосіб вибору сховища для вивантаження даних. Розроблено програмне забезпечення, яке надає можливість об'єднати необмежену кількість хмарних сховищ у єдиний простір та надати можливість зручного управління та надання необхідної інформації для користувача. Результатом дослідження є розробка програмного комплексу, який виступає в ролі концентратора для хмарних сховищ, а також реалізація методів вибору сховища для вивантаження файлів, заснованих на оцінці проценту вільного простору кожного сховища та функції балансування завантаженості сховищ даними. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: досліджено існуючі методи збереження даних у хмарних сховищах; удосконалено метод гібридного збереження даних за рахунок об’єднання необмеженої кількості сховищ у єдиний простір під централізованою системою управління. Розроблено систему вибору сховища для вивантаження файлів, що заснована на оцінці та порівнянні проценту вільного простору, частоти використання і середнього часу доступу. Розроблено алгоритм балансування завантаженості хмарних сховищ даними. Проведені експериментальні дослідження підтверджують можливість використання запропонованого підходу для зручного управління необмеженою кількістю хмарних сховищ.