Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Функціональна стійкість технологічних процесів на основі нелінійної динаміки із застосуванням нейромереж
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Собчук, Валентин Володимирович; Замрій, Ірина Вікторівна; Олімпієва, Юлія Ігорівна; Лаптєв, Сергій Олександрович
    В роботі досліджуються процеси глобальної трансформації інфраструктури інформаційних технологій на фоні масового впровадження кіберфізичних систем та проривних здобутків в галузях штучного інтелекту і робототехніки у виробництво та технологічні процеси. Вивчаються характеристики поведінки складних технічних систем, що реалізують властивість функціональної стійкості таких систем. Характеризуються процеси обробки металів різанням з врахуванням особливостей впливу деформаційного зміцнення, пластичних деформацій, автоколивань та хаотичної динаміки, які виникають в обробляючих центрах. Описано способи застосування нейромереж в моделюваннях процесів механічної обробки металів різанням. Дано універсальну методику побудови нейромере-жевих моделей процесу механічної обробки на базі штучної нейронної мережі зустрічного поширення. Ґрунтуючись на проведеному аналізі досліджено інтелектуальну систему аналізу та прогнозування динамічної стійкості технологічного процесу різання з використанням паралельних обчислень, яка гарантує виконання необхідних умов забезпечення функціональної стійкості виробничого процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Оптимізація пропускних здатностей каналів зв'язку гіперконвергентної системи
    (ФОП Петров В. В., 2019) Кучук, Ніна Георгіївна; Лукова-Чуйко, Наталія Вікторівна; Собчук, Валентин Володимирович
    Завдання оптимізації пропускних здатностей каналів зв'язку гіперконвергентної системи потребує застосування сучасних математичних і комп'ютерних методів та засобів. Предметом дослідження є ресурси для передачі даних у гіперконвергентній системі. Мета дослідження – отримання аналітичного рішення задачі оптимізації пропускних здатностей каналів зв'язку гіперконвергентної системи при обмежених вузлових ресурсах. Результати та висновки. Для вирішення завдання оптимізації пропускних здатностей каналів зв'язку гіперконвергентної системи в якості функціоналу оптимізації був обраний середній час затримки при обмеженнях на вартість оренди каналів зв'язку. Оптимізаційна задача сформульована таким чином: визначити оптимальні значення щільності інформаційного потоку, що мінімізують середню затримку при обмеженні на вартість передачі сумарної кількості інформації, що припадає на одиницю пропускної здатності ліній зв'язку. Для її вирішення застосований метод невизначених множників Лагранжа. В результаті отримані аналітичні вирази, які дозволяють при заданій вартості передачі одиниці інформації здійснити вибір кількості елементів буферної пам'яті і оптимального значення щільності потоку інформації, що забезпечує мінімальну середню затримку передачі транзакцій гіперконвергентної комп’ютерної системи.
  • Ескіз
    Документ
    Перерозподіл інформаційних потоків у гіперконвергентній системі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кучук, Ніна Георгіївна; Гавриленко, Світлана Юріївна; Собчук, Валентин Володимирович; Лукова-Чуйко, Наталія Вікторівна
    При вирішенні завдань управління структурою системи віртуальних каналів зв’язку (СВКЗ) виникає завдання оптимального розподілу навантаження з метою забезпечення необхідної якості обслуговування її абонентів. Предметом дослідження є структура системи віртуальних каналів зв’язку . Мета дослідження – розроблення методу оперативної реконфігурації системи віртуальних каналів зв’язку, що забезпечить зниження середньої величини затримки у мережі на гіперконвергентній платформі в порівнянні зі статичним розподілом. Результати. Для вирішення завдання оперативної реконфігурації СВКЗ при зміні ситуації на мережі використано мінімаксний критерій. Оптимізаційна задача сформульована таким чином: знаходження такого розподілу пропускних здатностей віртуальних каналів зв’язку для нової структури СВКЗ, тобто визначення вектора пропускних здатностей віртуальних каналів зв'язку, при якому мінімізується максимальне значення коефіцієнта використання фізичного каналу зв'язку в мережі. Запропонований алгоритм розв'язання поставленої задачі оптимізації. Висновки. Оперативна реконфігурація системи віртуальних каналів зв’язку, що мінімізує максимальне значення коефіцієнта використання фізичних каналів зв'язку, при зміні навантаження СВКЗ в процесі її експлуатації, призводить до зниження середньої величини затримки. Перевагами запропонованого алгоритму в порівнянні зіснуючими є забезпечення перерозподілу пропускної здатності ресурсів мережі цілочисельними блоками і врахуванням можливостей гіперконвергентної платформи та фізичних каналів зв’язку, на базі яких будується мережа віртуальних каналів звязку.