Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201912020 - 20211

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-6175-7678

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз стійкості автосупроводження високоманеврених повітряних об'єктів радіотехнічними слідкуючими системами багатоканальної РЛС
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Струцінський, Олег Васильович; Карлов, Володимир Дмитрович; Ковальчук, Андрій Олексійович; Бархударян, Микола Віталійович; Ковальчук, Віктор Анатолійович
    Багатоканальні радіолокаційні станції (РЛС) з фазованими антенними решітками (ФАР) широко застосовуються для супроводження повітряних об’єктів. Використання ФАР у комбінації з цифровою обчислювальною технікою дозволяє керувати діаграмою спрямованості (ДС) РЛС і супроводжувати декілька цілей в режимі розподілу часу. Супроводження повітряних цілей в багатоканальній РЛС забезпечується підсистемами визначення дальності, радіальної швидкості та кутових координат, в більшості випадків, без адаптації до характеристик зовнішніх впливів. Так, при супроводженні високоманеврених повітряних цілей, до яких відносяться, в першу чергу, винищувачі 5-го і так званого 4++-го поколінь, відбувається суттєве зниження точності і стійкості супроводження відносно ділянки відсутності маневрування, яка буває досить тривалою. У разі налаштування алгоритмів слідкуючих систем на низьку інтенсивність або відсутність маневрування, надто суттєве зростання помилки супроводження літального апарату на ділянці здійснення маневру призведе до зриву автосупроводження за рахунок значної динамічної складової помилки. В даній публікації проведено аналіз точності автосупроводження маневруючих цілей підсистемами дальності, радіальної швидкості та кутових координат з фіксованими параметрами у разі, коли налаштування параметрів алгоритмів слідкуючих систем співпадають з характеристиками зовнішніх впливів. Досліджено вплив параметрів моделі спостережень, стохастичної моделі руху цілі з експоненціально корельованими значеннями прискорення цілі, а також періоду вимірювання координат на потенційну точність автосупроводження радіотехнічними слідкуючими системи багатоканальної РЛС. Для оцінки стійкості автосупроводження запропоновано використання еквівалентного розміру апертури дискримінаційної характеристики. Проведено оцінку впливу параметрів стохастичної моделі руху цілі, моделі спостережень та періоду вимірювання координат на стійкість автосупроводження за дальністю, радіальною швидкістю та кутовими координатами. Виявлено, що “слабким місцем” є система автосупроводження за радіальною швидкістю. В результаті проведених досліджень з’являється можливість подальшої оцінки доцільності адаптації до маневрених характеристик цілей та надання рекомендацій щодо вибору періоду вимірювання координат.
  • Ескіз
    Документ
    Features locations helicopter in coastal areas
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Artemenko, Artur; Strutsinskiy, Oleh; Lukashuk, Olena; Biesova, Oksana
    The purpose of the article.Consider method by which calculated required detection range helicopter that can provide guidance for fighter destroyed helicopter. It is believed that ensured detection helicopter radio equipment, which provide the work of the command post. Results. The article analyzed the trend of improving helicopters in recent years.The noted a growing possibility of using the helicopter to meet the challenges on the battlefield, putting helicopters in a row with means of attack, using airborne equipment.The conclusion that the fight against helicopters important issue is the calculation time required for adecision on their application at the command post defense. In the article, the example of an automated system of decision-making at the command post Brigade tactical aviation airfields considered the possibility of using the proposed method and the calculations detection range, providing decision by the person who decides brigade of tactical aviation. Conclusions. It is shown that one of the key conditions for the organization and the successful interception of enemy helicopters are grounded and timely decisions on management of fighter aircraft on the remote control of Air Force tactical level.Uncertainty and dynamism of the airspace, time constraints, significant amounts of information and uncertainty that characterize the actions of enemy helicopters that are clearly uncertain and contradictory, causing growth requirements for the feasibility and the efficiency of decision-making on the Air Force control panel of the tactical level. One of the directions of fulfilling such requirements is automation of the processes of management of fighter aviation at the stage of combat operations.