Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20212

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-8603-9429

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка впливу метрологічного та діагностичного забезпечення на технічне обслуговування за станом засобів зв'язку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сакович, Лев Миколайович; Криховецький, Георгій Яремович; Міхін, Олександр Володимирович; Мирошниченко, Юрій Володимирович
    Мета статті – кількісна оцінка впливу якості метрологічного та діагностичного забезпечення на формування послідовності і обмеження кількості перевірок при технічному обслуговуванні за станом складних радіоелектронних комплексів, включаючи сучасні засоби зв’язку з цифровою обробкою інформації. В результаті аналізу існуючої системи технічного обслуговування встановлено переваги обслуговування виробів за станом. При цьому для визначення послідовності перевірок не в повній мірі враховують властивості метрологічного і діагностичного забезпечення. Результати дослідження. У статті вперше розглянуто і отримано кількісну оцінку впливу метрологічного та діагностичного забезпечення на показники якості технічного обслуговування засобів зв’язку. Показано, що найбільший вплив на час виконання технічного обслуговування та ймовірність визначення при цьому технічного стану виробів оказує діагностичне забезпечення робіт з використанням сучасного метрологічного забезпечення. Також показано, що на значення показників якості технічного обслуговування значно впливають підготовка фахівців та технологічне оснащення ремонтного органу, вміння виконавців в повному обсязі використовувати можливості сучасних засобів вимірювальної техніки. Висновок. Отримані результати доцільно використовувати при удосконаленні існуючих або створення нових інструкцій технічного обслуговування за станом перспективних засобів зв’язку або інших складних виробів радіоелектронних систем.
  • Ескіз
    Документ
    Діагностування вторинних джерел електроживлення засобів зв'язку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сакович, Лев Миколайович; Криховецький, Георгій Яремович; Мирошниченко, Юрій Володимирович; Ігнатенко, Іван Григорович
    У статті розглядається підхід до технічного діагностування вторинних джерел електроживлення засобів зв’язку. Діагностування здійснюється під час поточного ремонту. При цьому враховуються особливості об’єкту діагностування, що впливають на процес пошуку дефектів. Мета статті – аналіз можливих варіантів розробки діагностичного забезпечення вторинних джерел електроживлення. При цьому враховується метрологічна надійність засобів вимірювальної техніки. Також розраховується ймовірність правильної постановки діагнозу під час пошуку дефектів при поточному ремонті. Обґрунтовуються практично реалізуємі рекомендації щодо забезпечення необхідних значень показників ремонтопридатності засобів зв’язку. Показана можливість і доцільність використання ефективних методів діагносту вання вторинних джерел електроживлення засобів зв’язку, які розглядають джерела як багатовихідні об’єкти. Це дозволяє під час проєктування врахувати вимоги щодо ремонтопридатності виробу. При поточному ремонті мінімізується час пошуку дефектів. Це здійснюється за рахунок раціонального вибору діагностичних процедур. При виборі враховуються конструктивні особливості і умови відновлення працездатності. Запропонована блок-схема алгоритму вибору варіанту діагностування, що мінімізує середній час відновлення об’єкту. Приведений конкретний приклад використання отриманих результатів при розробці умовного алгоритму діагностування блоку електроживлення збуджувача і радіоприймача радіостанції середньої потужності. Отримані результати доцільно використовувати при розробці діагностичного забезпечення перспективних засобів зв’язку або удосконалення існуючих засобів зв’язку без додаткових витрат.