Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з основ програмування на асемблері з використанням базової системи команд та закінчуючи використанням сучасних технологій обробки даних, таких, як ММХ, SSE та AVX512. Крім того, розглянуто питання керування апаратними пристроями з використанням віконного програмування. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами програмного коду – від простих програм до програм середньої складності, виконаних в макроасемблері.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Реверсне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з антиналагоджувальних прийомів, дослідження формату РЕ-файлів, втручання в різні секції коду та даних, в тому числі з використанням нової точки входу в програму, збільшення розміру секцій, дослідження динамічних бібліотек та закінчуючи реверсом програм з запитом паролю, шифруванням програми. Крім того, розглядаються питання перекриття коду, самомодифікації коду при виконанні та реверсингом програм з використанням перевірки дати та часу, з розміщенням даних в різних типах секцій, з перетворенням логічних операцій та різних варіантів виклику функцій. Використовується віконний інтерфейс в операційній системі х64. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами програмного коду – від простих програм до програм професійного рівня, таких як пакувальники та протектори, виконаних в макроасемблері.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Низькорівневе програмування апаратних засобів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з визначення конфігурації системи, роботи з пристроями в Windows (з мишею, клавіатурою, відеоадаптором, системним динаміком, таймером), обробка файлової системи та закінчуючи роботою з інтернетом. Метою дисципліни є отримання студентами теоретичних відомостей про сучасні методи низькорівневого програмування апаратними засобами; знань та навичок практичного застосування прийомів побудови апаратних засобів для мов програмування при створенні системних програмних продуктів.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Мета проекту: закріпити теоретичні знання при проектуванні програм мовою асемблер, утиліт, програмування драйверів, дослідження показників продуктивності ОС, аналізу процесів, що виникають у її ядрі та між різними менеджерами та диспетчерами, навчитися самостійно застосовувати отримані знання для постановки та вирішення завдань проектування системних програм різного призначення. При загальному характері питань пояснювальної записки конкретний вид коштів залежить від варіанта завдання. Тому при оформленні пояснювальної записки формулювання розроблених питань може бути конкретизовано. В інтересах кафедри та організацій, які співпрацюють з нею, допускається виконання проекту на ініціативну чи замовну теми. Тема і змістом курсового проекту у разі узгоджується з лектором, як відповідальним за навчальну дисципліну. Завершена курсова робота (проект) подається виконавцем спочатку лектору для перевірки виконання основних питань, а потім керівнику не пізніше як за п'ять днів до захисту та містить текстуальну частину та графічний матеріал, що її ілюструє. На титульному листі має бути два прізвища керівників: лектора та безпосереднього керівника. Курсовий проект із висновками керівника повертається виконавцю не пізніше ніж за день до захисту. У тих випадках, коли курсовий проект не відповідає завданню або містить важливі помилки, він повертається виконавцю на доопрацювання. Обсяг курсового проекту, що орієнтовно визначається складом питань, що підлягають розробці, а також переліком обов'язкових графічних робіт, зазначених у завданні, не повинен перевищувати 40 сторінок.
Низькорівневе програмування апаратних засобів. Керування комп'ютером. Командна оболонка
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Основну увагу приділено управлінню комп'ютером через командну оболонку Windows 11. У роботі розглянуті питання: командний рядок у WINDOWS, оболонка командного рядка WINDOWS POWERSHELL, пакетний файл, зміна властивостей файлу за допомогою програми RESOURCE TUNER, зміна рівня привілеїв файлу. Наведено лабораторні роботи із завданнями та прикладами виконання. Наведено літературу, яка використовується при вивченні матеріалу, що розглядається. Призначений для студентів спеціальності 123 – «Комп'ютерна інженерія».
Реверсне програмування. Захист коду. Середовище програмування masm64
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Основну увагу приділено захисту програм у ОС Windows 11 під час програмування мовою Асемблер серед masm64. У роботі розглянуто питання: розміщення даних у секції коду; процедури із параметрами; перетворення логічних операцій; виклики функцій; самомодифікація коду; перевірка дати та часу; приховування пароля; зворотне шифрування; кодування файлів; хешування за алгоритмом SHA-1; обчислення CRC; шифрування повідомлень шляхом заміни бітових уявлень. Наведено лабораторні роботи із завданнями та прикладами виконання у середовищі masm64. Наведено літературу, яка використовується при вивченні матеріалу, що розглядається. Призначений для студентів спеціальності 123 – «Комп'ютерна інженерія».
Реверсное программирование. Антиотладочные приемы защиты от реверса. Среда программирования masm64
(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2020) Рысованый, Александр Николаевич
Рассмотрены вопросы использования протидействия отладке в ОС Windows 10 при программировании на языке Ассемблер в среде masm64. Уделено внимание трассированию по времени выполнения инструкций, использованию API-функций мультимедийного таймера, функций обнаружения отладчика и других приемов препятствования отладке. Приведены материалы, особенности использования отладчика x64Dbg и лабораторные работы с заданиями и примерами выполнения в среде masm64. Предназначено для студентов специальности 123 – «Компьютерная инженерия», 125 «Кибербезопасность».
Реверсное программирование. Внедрение кода. Среда программирования masm64
(Слово, 2021) Рысованый, Александр Николаевич
Основное внимание уделено внедрению кода в ехе-файлы как инструкций, так и API-функций в ОС Windows 10 при программировании на языке Ассемблер в среде masm64. Внедрение осуществляется при помощи отладчика x64Dbg и программ-анализаторов кода. Рассмотрены вопросы исследования заголовка РЕ-файла, а также различные варианты внедрения в зависимости от наличия свободного места в различных секциях: как кода, так и данных. Приведены материалы, особенности использования отладчика x64Dbg, программ LordPE, Resourse Hacker, CFF Explorer, Hiew 8.43, PE.Tools.v1.9.762.2018, FlexHex, упаковщиков UPX, ASPack, PECompact, протекторов ORiEN, VMProtect, ASProtect, Enigma а так же лабораторные работы с заданиями и примерами выполнения в среде masm64. Приведена литература, которая используется при изучении рассматриваемого материала. Предназначено для студентов специальности 123 – «Компьютерная инженерия», 125 «Кибербезопасность».