Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

ГІС-аналіз
(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2021) Андрєєв, Сергій Михайлович; Жилін, Володимир Анатолійович; Нечаусов, Артем Сергійович; Лазарєва, Ольга Євгенівна
Викладено методичні рекомендації та наведено приклади виконання практичних робіт з метою вивчення особливостей процесів створення, налаштування та обслуговування геоінформаційних систем, а також сценаріїв застосування сучасного програмного забезпечення для аналізу різнорідних даних професійної спрямованості. Для студентів, що вивчають дисципліни "ГІС-Аналіз", "ГІС і БД", "Геомаркетинг", "ГІС в екосистемах", "Картографічні Internet-сервіси і геопортали" за спеціальностями 193 "Геодезія i землеустрій" (освітня програма "Геоінформаційні системи і технології") і 103 "Науки про Землю" (освітня програма "Космічний моніторинг Землі").
Геоінформаційні системи і бази даних
(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2017) Андрєєв, Сергій Михайлович; Жилін, Володимир Анатолійович; Лазарєва, Ольга Євгенівна
Подано методику проведення практичних занять із використанням пакета прикладних програм "ArgGis 10.5", що входять до програми дисципліни "Геоінформаційні системи і бази даних", при підготовці бакалаврів за напрямами "Геодезія і землеустрій" і "Науки про Землю". Розглянуто основні методи роботи з векторними і растровими даними, внутрішньою і зовнішньою базами даних, створення електронних тематичних карт за всіма правилами компонування карти. Для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальностями 193 "Геодезія і землеустрій" спеціалізації "Геоінформаційні системи і технології" і 103 "Науки про Землю" спеціалізації "Космічний моніторинг Землі".
Застосування технологій геоінформаційних систем для побудови картографічних моделей залізничних сполучень
(Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", 2021) Андрєєв, Сергій Михайлович; Жилін, Володимир Анатолійович
Предметом дослідження є методика побудови картографічних моделей залізничних сполучень із використанням технологій геоінформаційних систем (ГІС). Об'єктом дослідження є процес створювання цифрових моделей інфраструктури залізниці для оптимального вирішення транспортних задач і забезпечення у режимі реального часу моніторингу рухомого й нерухомого майна залізниці та ефективного використання енергоносіїв. Метою роботи є підвищення інформативності моніторингу залізничної інфраструктури України за рахунок використання геоінформаційних технологій. Висновки. На підставі аналізу історичного розвитку та сучасного стану залізничної інфраструктури України показано, що одним з важливих елементів реформування і удосконалення залізничного транспорту в сучасних умовах є перехід до комплексних інформаційно-управляючих технологій з використанням засобів супутникової навігації. Обґрунтовано необхідність напрацювання єдиних технічні вимог і вибору платформи для створення на базі технологій ГІС нових картографічних моделей залізничних сполучень України, адже електронна картографічна модель залізниць, побудована з використанням технологій ГІС, допомагає вирішувати не лише задачі ефективного управління перевізним процесом, а й задачі контролю використання рухомого й нерухомого залізничного майна та всієї галузевої інфраструктури. Виконано усебічний аналіз картографічного методу дослідження залізничних транспортних мереж, а саме, підходи до вивчення і напрямки досліджень в аспектах забезпеченості територій транспортною мережею і досліджень структури транспортних мереж. Окрему увагу приділено проблемним питанням використання карт в дослідженнях транспортних мереж. Ретельно розглянуто картографічний метод на різних стадіях дослідницького процесу, а також класифікації карт транспорту, зокрема, за масштабом, територіальним охопленням і тематикою. Розглянуто особливості застосування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для залізничної інфраструктури, отримано висновок про необхідність комплексного застосування усіх доступних інформаційних джерел для побудови картографічних моделей залізничних сполучень на ос нові технологій ГІС. Запропоновано структуру ГІС-моніторингу залізниці, яка на основі даних ДЗЗ, застосування сучасних баз даних, пошуку та обрання інфраструктурної інформації забезпечує побудову картографічних моделей і отримання актуальних карт поточного стану залізничних сполучень держави.
Методика побудови гіпсометричних картографічних моделей рельєфу за даними дистанційного зондування Землі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Андрєєв, Сергій Михайлович; Жилін, Володимир Анатолійович
На підставі проведеного аналізу методологічних основ візуалізації рельєфу місцевості встановлено надзвичайну важливість цього елементу змісту географічних карт, адже саме рельєф визначає характер та розміщення компонентів ландшафту і тісно пов'язаний з усіма складовими загальногеографічних і тематичних карт. Досліджено історико-технологічні аспекти картографування рельєфу, класифікацію методів і способів його зображення, а також основні чинники впливу на вибір методів і способів відтворення рельєфу в залежності від типу створюваної карти, її масштабу, проекції, призначення, способу використання та форми представлення, а також кваліфікаційних характеристик розробників картографічних зображень. Окреслено основні вимоги до зображення рельєфу з урахуванням необхідності збереження характерного зовнішнього вигляду ландшафту, генетичних відмінностей його форм, регіональних особливостей конкретних районів і, врешті, естетичної привабливості отриманих картографічних моделей. Проаналізовано основні властивості гіпсометричних шкал для моделювання рельєфу, а також сучасні вимоги до них та принципи їх побудови з урахуванням необхідності дотримування загальної колірної гармонії та художності колірної гамми. З урахуванням принципів створення гіпсометричних шкал розроблено методику побудови гіпсометричних картографічних моделей рельєфу за даними дистанційного зондування Землі. Методика передбачає безкоштовне отримання даних радарної інтерферометричної зйомки SRTM і за рахунок їх специфічної обробки з використанням програмного пакету ArcGIS побудову гіпсометричних картографічних моделей рельєфу у межах 85% поверхні Землі із заданими розрізнювальною здатністю на місцевості та розрізненням і колірною пластикою гіпсометричних шкал. При цьому забезпечується необхідна достовірність, точність, оперативність та повнота тривимірного сприйняття змісту географічних карт рельєфу місцевості, що цікавить.
Методика створення атласів історичних картографічних моделей за даними аерофотозйомки з використанням геоінформаційних технологій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Андрєєв, Сергій Михайлович; Жилін, Володимир Анатолійович
Предметом дослідження є методика створення атласів історичних картографічних моделей за даними аерофотозйомки. Об’єктом дослідження є процес створювання різноманітних типів тематичних картографічних моделей, що містять специфічну інформацію щодо архівних та сучасних картографічних матеріалів, які висвітлюють історичні події. Метою роботи є підвищення інформативності та наочності історичних картографічних моделей, забезпечення цілісного уявлення про розташування та змінювання інфраструктурних об'єктів певної місцевості у різні історичні періоди. Висновки. Проаналізовано існуючі зарубіжні та вітчизняні історичні картографічні моделі, які створені з використанням геоінформаційних технологій. Показано, що з середини 90-х років XX ст. у зв'язку з появою вільного програмного забезпечення та відкритих картографічних сервісів розпочався активний розвиток закордонних історичних національних проектів із застосуванням геоінформаційних технологій. Разом з тим, в Україні розробка і створення історичних картографічних моделей у теперішній час знаходяться на стадії становлення. Проте реалізація вітчизняних історичних веб-ГІС-проектів представляється перспективним напрямом «цифрової історії» та сприяє інтенсифікації гуманітарних онлайн-технологій і розвитку історико-орієнтованих інтернет-ресурсів. Тому створення атласів історичних картографічних моделей місцевостей України є вкрай актуальною задачею. Проаналізовано організацію німецької аерофотозйомки Люфтваффе у період Другої світової війни і на підставі результатів цього аналізу сформульовано підхід до отримання зі спеціалізованих сайтів мережі Internet аерофотоматеріалів, що документують історичні змінювання інфраструктури території України. Розроблено методику цифрової обробки зображень при скануванні аерофотознімків. Експериментально встановлено функціональні залежності об’єму файлу відсканованого аерофотозображення від заданих параметрів сканування (схеми представлення кольору, розрізнювальної здатності, розміру оригіналу та формату файлу оцифрованого зображення). Запропонована методика забезпечує збереження даних аерофотозйомок у цифровому вигляді, що є значно простішою задачею, ніж збереження аерофотоплівок та відбитків, оскільки не потребує особливо суворого дотримання температури, вологості тощо, а також вимагає менших площ приміщень для зберігання. Розроблено методику створення атласів історичних картографічних моделей за даними аерофотозйомки з використанням геоінформаційних технологій. Запропоновану методику апробовано із використанням архівних даних аерофотозйомок міста Харкова часів Другої світової війни. Запропонована методика передбачає аналіз та відбір з аерофільмів кадрів, що відповідають певним спеціальним критеріям і придатні для створення атласів історичних картографічних моделей. Також методика передбачає визначення метаданих кожного знімку. Врешті, результатом застосування запропонованої методики є отримання мозаїчних історичних картографічних моделей, а також історичних 3D-моделей території. Крім того, методика забезпечує виконання дешифрування аерофотозображень історичних змін інфраструктури певної території. Таким чином, запропонована методика є геоінформаційним програмно-технічним забезпеченням розроблення атласів історичних картографічних моделей за даними аерофотозйомки і дозволяє отримувати документальну фіксацію динаміки історичних змін інфраструктури території місцевостей, що цікавлять.