Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Організацiя та проектування баз даних"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Філоненко, Алевтина Михайлівна; Чернушенко, Радислав Володимирович; Бречко, Вероніка Олександрівна; Черних, Олена Петрівна
    Метою даної роботи є викладення методики проектування бази даних для конкретної предметної області, проєктування концептуальної схеми бази даних, розробка SQL запитів.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Системне програмування"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Рисований, Олександр Миколайович
    Методичні рекомендації призначені для студентів, які вивчають мову асемблера та мають мету отримання практичних навичок при: – розробці прикладних програм з застосуванням ефективних прийомів та технологій; – налагодженні та тестуванні програм; – застосуванні низхідної технології проектування програм; – використовуванні стандартних бібліотечних функцій, процедур та модулів, а також виконанні розробки власних компонентів; – розбивці програм на складові частини (процедури, модулі, файли).
  • Ескіз
    Документ
    Технологія автоматизованого проєктування комп'ютерних систем
    (ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Леонов, Сергій Юрійович; Гейко, Геннадій Вікторович
    Наведено теоретичний та практичний матеріал, пов’язаний із забезпеченням систем автоматизованого проєктування (САПР). Подано основні відомості про склад та принципи функціонування САПР обчислювальної техніки. Описано повний цикл проєктування складних ієрархічних обчислювальних пристроїв – від функціонального моделювання та верифікації до конструкторського проєктування й отримання печатних плат. Призначено для студентів спеціальності «Комп’ютерна інженерія» та інших технічних спеціальностей.
  • Ескіз
    Документ
    Web-проектування
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Зиков, Ігор Семенович; Черних, Олена Петрівна
    Даний практикум містить 14 лабораторних робіт. У кожній роботі є стислі методичні вказівки щодо підготовки до роботи, приклади виконання HTML-сторінок з використанням стилів СSS та мови JavaScript для виконання індивідуального завдання. Наприкінці методичних вказівок наведено список літератури, рекомендованої до самостійної роботи. Призначений студентам спеціальностей 7.091501 "Комп'ютерні системи та мережі", 7.091502 "Системне програмування", 7.091503 "Спеціалізовані комп'ютерні системи" бакалаврата 6.0915 "Комп'ютерна інженерія".
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Структура та функціонування мікропроцесорів"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Подорожняк, Андрій Олексійович; Гейко, Геннадій Вікторович
    Метою самостійної роботи студентів є поглиблення та систематизація набутих знань, формування навичок та умінь, забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми. Під час виконання самостійної роботи студенти вивчають матеріали окремих тем шляхом опрацювання літератури та виконання індивідуальних завдань. Метою викладання дисципліни «Структура та функціонування мікропроцесорів» є ознайомлення з принципами побудови мікропроцесорів (МП) та мікропроцесорних систем (МПС); вивчення структур та режимів функціонування мікропроцесорних засобів (МП та пристроїв з їх оточення – контролера прямого доступу до пам’яті, контролера переривання, системного таймера, годинника реального часу); вивчення основних режимів роботи МП; вивчення основних вузлів МП (блоку інтерфейсу, кеш-пам’яті, пристрою вибірки та дешифрування); вивчення сигналів системної шини МП та режимів передачі даних по системній шині; набуття практичній навичок побудови МПС та організації роботи МП в заданому режимі.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Комп`ютерні мережі"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мезенцев, Микола Вікторович; Гейко, Геннадій Вікторович
    Самостійна робота студентів (СРС) є однією з найважливіших складових навчального процесу, визначає формування навичок, умінь та знань, прийомів пізнавальної діяльності та забезпечує інтерес до творчої роботи. Її метою є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом закріплення, поглиблення та систематизації набутих знань; формування навичок, умінь та знань, прийомів пізнавальної діяльності; забезпечення інтересу до творчої роботи. Під час виконання самостійної роботи студенти вивчають матеріали окремих тем шляхом опрацювання літератури, виконують індивідуальні завдання, а також здійснюють підготовку до занять та контролів. Метою викладання дисципліни «Комп’ютерні мережі» є одержання студентами загальних відомостей про організацію комп’ютерних мереж та їх класифікацію, існуючі технології, одержання знань та навичок практичного вирішення питань вибору топології мережі, розміщення мережі в рамках підприємства, вибору необхідних апаратних пристроїв та обладнання, проведення моделювання вибраної архітектури мережі та її режимів роботи, оцінки інформаційних параметрів вибраної мережі.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Вбудовані системи"
    (Виавничий центр НТУ "ХПІ", 2020) Ліпчанський, Максим Валентинович; Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
    Методичні вказівки містять методику виконання лабораторних робіт, метою яких є: ознайомлення з принципами роботи мікроконтролерів та відпрацьовування практичних навичок для їх інженерного проєктування і налагодження. Методика розрахована як для застосування універсальних стендівконструкторів із набором дискретних елементів, мікросхем та змінних модулів, так і для використання пакетів комп'ютерного моделювання.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Структура та функціонування мікропроцесорів"
    (Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2020) Подорожняк, Андрій Олексійович; Межерицький, Сергій Геннадійович; Гейко, Геннадій Вікторович; Лимаренко, Вячеслав Володимирович
    Методичні вказівки містять методику виконання лабораторних робіт, метою яких є отримання студентами спеціальних навичок з базових основ побудови, програмування та режимів функціонування мікропроцесорів і мікропроцесорних засобів та ознайомлення з контролером прямого доступу до пам'яті, контролером переривання, системним таймером та годинником реального часу; вивчення основних режимів роботи мікропроцесора, включаючи різноманітні варіанти вирішення практичних задач з використанням мікропроцесора та багатозадачним режимом. Кожна лабораторна робота містить коротку теоретичну довідку, індивідуальні завдання та приклади програм. Лабораторні роботи призначені для студентів спеціальності "Комп'ютерна інженерія", але можуть бути корисні для студентів інших спеціальностей та викладачів.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Розробка діаграми варіантів використання у середовищі Umbrello UML Modeller"
    (2019) Хацько, Наталія Євгенівна; Гавриленко, Світлана Юріївна
    Виконання лабораторних робіт спрямовано на набуття навичок виразу проєктного мислення за допомогою графічної мови. Для правильного виконання студент має прочитати теоретичний матеріал, виконати типове завдання (тобто зробити вказані в опису лабораторної роботи кроки), виконати аналогічні кроки для вирішення індивідуального завдання. За результатом виконання кожної лабораторної роботи студент формує звіт відповідно до вимог НТУ «ХПІ» щодо оформлення навчальної документації. Захист лабораторних робіт відбувається протягом усього навчального семестру відповідно до графіка їх проведення. Строк захисту комплексу лабораторних робіт – до останнього тижня семестру. Метою цієї роботи є ознайомлення з особливостями робочого інтерфейсу середовища Umbrello UML Modeller щодо створення діаграми випадків використання. Для отримання навичок студенти мають виконати завдання по розробці діаграми випадків використання програмної системи "Банкомат". Потім студенти виконують індивідуальні завдання, за якими оформлюють звіт та захищають лабораторну роботу.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Розробка діаграми класів у середовищі Umbrello UML Modeller"
    (2019) Хацько, Наталія Євгенівна; Гавриленко, Світлана Юріївна
    The class diagram is the most directly applied when it comes to coding. Most UML tools will generate a set of classes in many programming languages straight from the class diagram. They are not always complete; especially where collections or templates are concerned, but they can save a lot of repetitive typing. Class diagrams are also the most complex, and certainly the most discussed when modelling object oriented concepts such as composition and aggregation. Hopefully, we can avoid such arguments for now and accept that class diagrams are able to model many object oriented, and even entity relationship particulars.