Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Спосіб виготовлення каталізатора для середньотемпературної конверсії карбон (ІІ) оксиду з водяною парою
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2008) Сінческул, Олександр Леонідович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Семченко, Галина Дмитрівна; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Гринь, Григорій Іванович; Казаков, Валентин Васильович; Слабун, Іван Олександрович; Роменський, Олександр Володимирович; Маркова, Наталія Борисівна
Спосіб виготовлення каталізатора для середньотемпературної конверсії карбон (II) оксиду з водяною парою, що включає висаджування вихідних солей ферум у, хрому та купрум у розчином карбонату, таблетування та прожарювання каталітичної маси, який відрізняється тим, що як вихідні солі феруму, хрому та купруму використовують хлориди цих металів, а як висаджувач – використовують амоній карбонат, причому проводять сумісне висаджування компонентів при температурі 303±2 К, а масу прожарюють за схемою: підйом температури з 293 до 613 К зі швидкістю 5-10 град./хв., витримка при 613 К 45-60 хвилин, підйом температури з 613 до 673 К із швидкістю 10 град./хв., витримка при температурі 673К 1,8-2,0 години.
Спосіб приготування носія срібного каталізатора
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2008) Бутенко, Анатолій Миколайович; Отводенко, Сергій Едуардович; Семченко, Галина Дмитрівна; Русінов, Олександр Іванович; Лобойко, Олексій Якович; Роменський, Олександр Володимирович
Спосіб приготування носія для срібного каталізатора, який включає подрібнення, просіювання алюмосилікатного носія, обробку отриманих гранул нітратною кислотою, її відмивання, який відрізняється тим, що як алюмосилікатний носій використовують збіднений фосфорит з розміром гранул 4-10 мм, обробку яких нітратною кислотою ведуть при 333 ± 5К впродовж двох годин, а відмивання від неї при температурі 333 ± 5К.
Спосіб регенерації каталізаторів СНП окисної конверсії метанолу у формальдегід
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2005) Кряжева, Марія Володимирівна; Лобойко, Олексій Якович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Савенков, Анатолій Сергійович; Семченко, Галина Дмитрівна; Русінов, Олександр Іванович; Рищенко, Ігор Михайлович; Роменський, Олександр Володимирович
Спосіб регенерації каталізатора окисної конверсії метанолу у формальдегід типу СНП ("срібло на пемзі") шляхом обробки відпрацьованого каталізатора нітратом калію, та відмивання привнесених сполук Na, Ca, Fe розчинами солей та кислот, розчинення срібла нітратною кислотою та введення хімічних відновників, який відрізняється тим, що прожарювання після просочення відпрацьованого каталізатора розчином нітрату калію при 35010 °С протягом 952 °С хвилин, відмивання привнесених сполук натрію, кальцію, феруму здійснюють розчином хлориду амонію, а розчинення срібла проводять у нітратній кислоті з масовою часткою 55 %, далі в розчин, що утворився, вводять сухий карбамід до повного розчинення, отриманий розчин випаровують при 855 °С і відновлюють нітрат аргентуму до металічного срібла при 330±10 °С.
Спосіб регенерації нанесеного каталізатора конверсії метанолу в формальдегід
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2001) Бутенко, Анатолій Миколайович; Савенков, Анатолій Сергійович; Лісогор, Олена Сергіївна; Русінов, Олександр Іванович; Рищенко, Ігор Михайлович
Випалювання коксу киснем повітря проводять у присутності нітрату калію, з наступною обробкою каталізатора розчином гідроксиду калію з масовою часткою 25-35% протягом 2-3 годин при температурі 70-90°С, промиванням дистильованою водою (до негативної проби на іони К+), потім на каталізатор діють розчином, що містить суміш бромоводневої кислоти і трилону Б, протягом 2-3 годин при температурі 25°С, промивають дистильованою водою (до негативної проби на іони Вr¯), після чого розчиняють срібло, масова частка якого становить 25-35% від маси усього нанесеного срібла у концентрованій азотній кислоті, додають до утвореного розчину сахарозу і нітрат калію з масовими частками 0,1 і 1% відповідно, випаровують воду, обробляють сухий залишок карбамідом, витримують при температурі його плавлення протягом 30 хвилин, далі прожарюють при температурі 700-720°С протягом 2-3 годин.
Спосіб приготування каталізатора для окислення метанолу у формальдегід
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 1998) Русінов, Олександр Іванович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Савенков, Анатолій Сергійович; Лісогор, Олена Сергіївна; Вестфрід, Юлія Володимирівна
Способ приготовления катализатора для окисления метанола в формальдегид, включающий нанесение соединений серебра и кремния на носитель с последующим восстановлением серебра до свободнометаллического состояния, отличающийся тем, что в качестве соединений серебра используют аммиачный комплекс оксида серебра, в качестве носителя используют пемзу, а соединение кремния используют в смеси с соединением алюминия в виде алюмосиликатного золя, полученного смешением этилсиликата и водного раствора нитрата алюминия, и нанесение осуществляют путем последовательной пропитки пемзы сначала алюмосиликатным золем, с последующей сушкой, затем водным раствором аммиачного комплекса оксида серебра, которое восстанавливают формалином, сушат и прокаливают при 450-850°C.
Спосіб одержання срібного каталізатора окисної конверсії метанолу у формальдегід
(ДП "Український інститут промислової власності", 2001) Бутенко, Анатолій Миколайович; Савенков, Анатолій Сергійович; Семченко, Галина Дмитрівна; Русінов, Олександр Іванович; Кряжева, Марія Володимирівна; Рищенко, Ігор Михайлович
Спосіб одержання срібного каталізатора окисної конверсії метанолу у формальдегід, модифікованого оксидами кремнію (IV) і алюмінію, узятими в співвідношенні 6:1, що включає послідовне просочування гранул пемзи спочатку алюмосилікатним золем, отриманим у результаті змішування тетраетилсилікату з водним розчином нітрату алюмінію з наступним сушінням протягом 24±0,1 годин, потім відновленням сполук срібла на поверхні гранул пемзи формаліном, сушінням і прожарюванням при температурі 650±10°С протягом 2,5±0,1 годин, який відрізняється тим, що алюмосилікатний золь модифікують сахарозою з масовою часткою 0,125-0,15%, а відновлення сполук срібла ведуть у розплаві карбаміду при температурі 140±5°С протягом 40-60 хвилин.
Вплив природи охолоджувальних сумішей на мікротвердість вторинної вольфрамвмісної сировини
(НТУ "ХПІ", 2009) Резніченко, Вячеслав Володимирович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Олексій Якович; Маркова, Наталя Борисівна
У статті наведено результати досліджень щодо впливу природи охолоджувальних сумішей на мікротвердість вторинної вольфрамвмісної сировини. Визначено оптимальний склад охолоджувальної суміші для зниження міцності відпрацьованих вольфрамвмісних сплавів. Експериментально встановлено, що здібність її до подрібнення покращується завдяки циклу термообробки 700 ºС – (-50 ºС) із використанням охолоджувальної суміші на основі.
Визначення залежності ступеня подрібнення вторинної вольфрамвмісної сировини від способу їх термообробки
(НТУ "ХПІ", 2008) Резніченко, Вячеслав Володимирович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Тітарчук, Ю. В.; Лобойко, Олексій Якович
У відповідності із гіпотезою про взаємозв’язок між наявністю мікротріщин і здібністю матеріалу до подрібнення, зокрема вторинної вольфрамвісної сировини, експериментально встановлено, що здібність її до подрібнення покращується завдяки одноразовій попередній термообробці при 1023 К впродовж 30 хвилин з подальшим різким охолодженням.
Кінетика вищолочення сполук магнію з відпрацьованих каталізаторів АНП
(НТУ "ХПІ", 2008) Бутенко, Анатолій Миколайович; Кряжева, М. В.; Савенков, Анатолій Сергійович; Отводенко, С. Е.
Наведені результати досліджень процесу регенерації каталізатора АНП шляхом вищолочення сполук магнію за допомогою екологічно м’якого екстрагента – розчину хлориду амонію при 298, 318, 333, 363 К. Показано, що найбільша швидкість вищолочення сполук магнію спостерігається при 363 К, при цьому уявна енергія активації становить 25.1 КДж/моль, що вказує на дифузійний характер екстракції.
Одержання каталізатора СТК сумісним осадженням компонентів
(НТУ "ХПІ", 2008) Сінческул, Олександр Леонідович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Олексій Якович
У статті представлені дані щодо одержання каталізатора СТК методом сумісного осадження сполук Феруму (+3), Хрому (+6) та Купруму (+2) одним і тим же осаджувачем без застосування таких технологічних стадій, як старіння, фільтрування та відмивання утвореного осаду. Повідомляється, що фазовий склад та активність здобутого таким чином каталізатора знаходяться у відповідності із вимогами існуючих стандартів.