Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Функціональні властивості гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2015) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Фоміна, Лариса Петрівна
Розглянуто вплив режимів електроосадження на морфологію, топографію і структуру гальванічних сплавів заліза з молібденом і вольфрамом. Показано, що підвищення корозійного опору покривів Fe–Mo і Fe–Mo–W у кислому та нейтральному хлоридвмісному середовищах обумовлено як зростанням схильності до пасивації завдяки легувальним компонентам, так і формуванням глобулярної та гомогенної за складом поверхні. Встановлено, що мікротвердість гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W у 2-3 рази перевищує показники підкладок з низьколегованої сталі, що пояснюється утворенням аморфної структури. Результати досліджень і трибологічних випробувань свідчать про доцільність використання покривів подвійними і потрійними сплавами заліза для зниження зношування у парах тертя та підвищення корозійного опору і механічної міцності поверхонь, що робить їх перспективними для ремонтних і відновлювальних технологій.
Підходи щодо підвищення корозійної стійкості вузлів та агрегатів ОВТ військ РХБ захисту
(ВД Дмитра Бураго, 2013) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Пропозиції щодо оптимізації ремонту ОВТ електролітичними покриттями феруму
(Військова академія, 2014) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Функціональні властивості електролітичних сплавів заліза з тугоплавкими металами
(Національний університет цивільного захисту України, 2014) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Електроосадження покриттів подвійними та потрійними сплавами заліза
(Ноулідж, 2014) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна
Електрохімічне формування функціональних покриттів сплавами заліза з тугоплавкими металами на сірих чавунах
(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2016) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Спосіб нанесення гальванічного покриття сплавами заліза для зміцнення поверхні деталей зі сталі та чавуну
(ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Винахід стосується гальванотехніки, використовується в хімічній та машинобудівній промисловості. Спосіб полягає в катодному осадженні з комплексного цитратного електроліту, процес проводять при температурі 20-25 °C, імпульсному струмі амплітудою 3,5-6,0 А/дм² при тривалості імпульсу 5·10⁻³-1·10⁻² с та паузи 1·10⁻²-2·10⁻² с з електроліту складу, моль/дм³: сульфат заліза (III) - 0,1 - 0,15; молібдат натрію - 0,06-0,08; вольфрамат натрію - 0,04-0,06; цитрат натрію - 0,2-0,3; сульфат натрію - 0,1-0,15; борна кислота - 0,1. Технічний результат: спосіб, що заявляється, дозволяє наносити покриття з підвищеною мікротвердістю та корозійною тривкістю для деталей зі сталі та чавуну з вмістом молібдену 25-40 % мас. та вольфраму 6-9 % у сплаві при виході за струмом 65-85 %.
Електролітичні покриття заліза з тугоплавкими металами в технологіях ремонту автомобілів
(Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет, 2014) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна
Гальванічне покриття сплавами заліза для зміцнення поверхні деталей зі сталі та чавуну
(ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Гальванічне покриття сплавами заліза для зміцнення поверхні деталей зі сталі та чавуну, отримане шляхом осадження з комплексного цитратного електроліту на основі сульфату заліза (III). Крім цього, до складу покриття додатково вводиться вольфрам, процес катодного осадження проводять при температурі 20-25 °C імпульсним струмом амплітудою 3,5-6 А/дм² при тривалості імпульсу 5·10⁻³ - 1·10⁻² та паузи 1·10⁻² - 2·10⁻².
Ресурсозаощаджувальна технологія формування багатокомпонентних покриттів на основі заліза для зміцнення деталей
(НТУ "ХПІ", 2014) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Показана можливість застосування електролітичних багатокомпонентних покриттів заліза з молібденом і вольфрамом для зміцнення деталей. Сформовані покриття Fe-Mo-W мають підвищенні фізико-механічні та корозійні властивості, процес осадження високоефективний і характеризується великою швидкістю формування покриття. Технологічний процес відповідає вимогам ресурсозбереження та екологічної безпеки.