Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Оптимізація складу важкого бетону
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019) Шурчилова, Д. С.; Христич, Олена Валеріївна; Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна
Субсолідусна будова системи MgO – FeO – Al₂O₃
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Борисенко, Оксана Миколаївна; Логвінков, Сергій Михайлович; Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Івашура, Марина Миколаївна; Івашура, Андрій Анатолійович
Трикомпонентні системи складають фізико-хімічну основу більшості вогнетривких матеріалів і аналіз їх субсолідусної будови дозволяє досить точно спрогнозувати області складів з оптимальними властивостями, а також дати рекомендації за технологічними параметрами виробництва, спікання та експлуатації одержуваних матеріалів. В результаті проведеного термодинамічної аналізу системи MgO – FeO – Al₂O₃ встановлено, що розбиття системи на елементарні трикутники зазнає змін в двох температурних інтервалах: I – до температури 1141 К та II – вище температури 1141 К. Розрахунковими методами визначені геометро-топологічні характеристики субсолідусної будови системи MgO – FeO – Al₂O₃: площі елементарних трикутників, ступінь їх асиметрії, площа областей, в яких існують фази, ймовірність існування фаз в системі. Встановлено, що у всьому інтервалі температур існує досить протяжна концентраційна область шпінельних фаз: герциніт (FeAl₂O₄) – благородна шпінель (MgAl₂O₄). Причому, периклаз (MgO) співіснує одночасно з обома шпінелями лише в низькотемпературні області. Це вказує, що під час отримання периклазошпінельних вогнетривів з підвищеною термостійкістю важливим технологічним параметром є швидкість охолодження нижче 1141 К. Для отримання периклазошпінельних вогнетривів з розгалуженою мікротріщинуватою структурою за рахунок відмінностей коефіцієнтів термічного розширення периклаза, герциніта й благородної шпінелі, – найбільш раціональна концентраційна область досліджуваної системи, що є спільною для двох елементарних трикутників (MgO – FeAl₂O₄– MgAl₂O₄ іMgO – FeO – MgAl₂O₄), які існують в різних температурних інтервалах. При високих температурах випалу елементарний трикутник MgO – FeO – MgAl₂O₄ має максимальну площу і мінімальний ступінь асиметрії, а при охолодженні утворюється MgO – FeAl₂O₄– MgAl₂O₄ – досить значна за площею, але має високу ступінь асиметрії. Тому прогнозувати склади шихт для периклазошпінельних вогнетривів слід з високою точністю дозування і зі значним часом гомогенізації компонентів при змішуванні, так як концентраційна область спільна для обох вище зазначених елементарних трикутників значно скорочується. Таким чином, розбиття системиMgO – FeO – Al₂O₃ на елементарні трикутники і аналіз геометро-топологічних характеристик фаз системи дозволило вибрати в досліджуваній системі області складів, що володіють оптимальними властивостями для отримання шпінельвміщуючих матеріалів.
Екологія у виробництві тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів
(Технологічний Центр, 2018) Шапорев, Валерій Павлович; Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Пітак, Олег Ярославович; Пітак, Інна Вячеславівна; Тараненкова, Вікторія Віталіївна; Бондаренко, Тамара Степанівна; Толстоусова, Оксана Валеріївна
Розглянуто основні питання взаємодії виробничих факторів (виробничий процес, технологічні впровадження, умови виробничого процесу, що утворюють шкідливі речовини і фактори) та навколишнього середовища (працівники, живі організми за межами технологічного процесу) при виробництві тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів. Призначено для студентів спеціальності: 101 "Екологія" та 161 "Хімічна технологія та інженерія".
Безклінкерні в'яжучі матеріали лужної активізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Шабанова, Галина Миколаївна; Попсуй, К. В.; Марков, Д. Ю.; Корогодська, Алла Миколаївна; Гапонова, Олена Олександрівна; Миргород, О. В.
У статті наведено результати розробки безклінкерного в'яжучого матеріалу з лужною активізацією на основі доменного гранульованого шлаку Алчевського металургійного комбінату. Досліджено продукти гідратації отриманих матеріалів, визначено міцнісні характеристики, оптимізовано склад в'яжучого матеріалу та лужного розчину.
В'яжуче
(ДП "Український інститут промислової власності", 2003) Шабанова, Галина Миколаївна; Тараненкова, Вікторія Віталіївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Буличова, Оксана Володимирівна; Христич, Олена Валеріївна; Романовський, Олександр Георгійович
В'яжуче, що містить технічний глинозем, крейду та барійвмісні відходи виробництва амінокапронової кислоти, яке відрізняється тим, що містить технічний глинозем, крейду та барійвмісні відходи виробництва амінокапронової кислоти при співвідношенні сировинних компонентів, мас % технічний глинозем 35,9-49,0 крейда 5,3-44,9 барійвмісні відходи виробництва амінокапронової кислоти 6,1-58,8, Хімічний склад, мас % СаО 3,5-31,9 ВаО 6,0-54,0 АІ2ОЗ 42,5-62,1.