Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 24

Електроліти для гальванохімічного осадження потрійних сплавів кобальт – вольфрам – молібден
(Сумський державний університет, 2016) Гапон, Юліана Костянтинівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна
Вплив режиму електролізу на кількісний і фазовий склад покривів Fe–Co–W(Mo)
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Досліджено вплив природи на кількісний і фазовий склад і морфологію покривів Fe–Co–W(Mo), осаджених з цитратних електролітів на основі ферум (ІІІ). Показано, що вміст заліза в покриві Fe–Co–W збільшується з 50 до 60 ат.% з підвищенням густини як постійного, так і імпульсного струму, а покриви Fe–Co–Mo збагачуються молібденом. Застосування імпульсного струму сприяє зростанню атомної частки молібдену від 9-11 до 12-15 ат.% і зниженню вмісту кобальту від 36-38 до 28-29 ат.%. Сумарний відсоток легувальних компонентів є максимальним 53-55 ат.% при густині струму 5 А/дм² і співвідношенні тривалості імпульс/пауза (10-20) мс/10 мс. Вихід за стумом сплавів знижується з густиною постійного струму від 45% до 30%, але використання імпульсного режиму сприяє зростанню виходу за струмом до 75%. Поверхня покриттів Fe–Co–W(Mo), осаджених імпульсним струмом, стає більш рівномірною за розподілом сплавотвірних компонентів, а кількість Оксигену в сплава суттєво знижується. Встановлено, що покриви Fe–Co–W(Mo), одержані в імпульсному режимі, містять фази кристалічних W, Mo та інтерметалідів Fe₂W, на відміну від осаджених постійним струмом.
Функціональні гальванічні покриви багатокомпонентними сплавами – проектування, синтез, діагностика
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка, 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Гапон, Юліана Костянтинівна; Козяр, Марина Олексіївна
На прикладі бінарних і тернарних сплавів проаналізовані методологічні підходи до селекції легувальних компонентів, оптимізації параметрів електросинтезу і прогнозування властивостей. Встановлено вплив енергетичних параметрів електролізу на фазовий склад і морфологію поверхні гальванічних сплавів тріади заліза (залізо, нікель, кобальт) з тугоплавкими металами – вольфрамом, молібденом і цирконієм. Подано результати тестування синтезованих покривів залежно від їх призначення, а також оцінено чинники синергізму, обумовлені взаємною дією легувальних елементів. Проаналізовано вплив складу покривів на їх корозійну тривкість у середовищах різної кислотності та виокремлено роль кожного легувального елемента і морфології поверхні. Обґрунтовано рекомендації до використання вказаних матеріалів у різних галузях промисловості.
Фазовий склад електролітичних сплавів заліза і кобальту з тугоплавкими металами
(Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 2018) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Вплив складу електроліту та параметрів стаціонарного електролізу на склад покриттів Fe–Co–W
(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Лагдан, Інна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна
Склад і морфологія поверхні композиційних електролітичних покривів Сo-W-ZrO₂
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Проскуріна, Валерія Олегівна
Доведено можливість електросинтезу і керування складом і морфологією поверхні композиційних електролітичних покривів кобальту з тугоплавкими металами варіюванням густини імпульсного струму. Композити на основі кобальту, осаджені на підкладку з міді з білігандних цитратно-пірофосфатних електролітів при густині імпульсного струму 4 А/дм², відрізняються розгалуженою поверхнею і більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, підвищеним вмістом вольфраму, що майже у 5 разів переважає покриви, осаджені при 10 А/дм², та зниженням відсотку оксигену удвічі (до 5,5 %). Це пояснюється гальмуванням реакції виділення газоподібного водню та участю адатомів гідрогену у хімічному відновленні проміжних оксидів вольфраму до металу під час переривання поляризації. Покриви, осаджені із застосуванням імпульсного струму, можна вважати композитами складу Co-W-ZrO₂, в яких оксидна фаза утворюється безпосередньо в електродному процесі як інтермедіат неповного відновлення вольфраматів. Топографія плівок відрізняється наявністю зерен еліптичної і сферичної форми з розмірами кристалітів 80 – 180 нм. На основній поверхні зустрічаються виступи (крупні зерна) діаметром 1 – 3 мкм. Фрактальна розмірність поверхні становить 2,77, що свідчить про 3D механізм роста кристалів при формуванні покриву. За параметрами шорсткості поверхні Ra і Rq покриви відносяться до 9 класу шорсткості. За фазовим складом композити є переважно аморфними матеріалами, які містять нанокристалічний кобальт та інтерметаліди Co₃W і Zr₃Co. Завдяки кількісному і фазовому складу, морфології і фрактальності поверхні мікротвердість і корозійна стійкість систем Co-W-ZrO₂, одержаних за густини струму 4 А/дм², на 20 % перевищують параметри покривів, одержаних при 10 А/дм², і у 3 рази переважає відповідні характеристики підкладки.
Функціональні властивості гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2015) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Фоміна, Лариса Петрівна
Розглянуто вплив режимів електроосадження на морфологію, топографію і структуру гальванічних сплавів заліза з молібденом і вольфрамом. Показано, що підвищення корозійного опору покривів Fe–Mo і Fe–Mo–W у кислому та нейтральному хлоридвмісному середовищах обумовлено як зростанням схильності до пасивації завдяки легувальним компонентам, так і формуванням глобулярної та гомогенної за складом поверхні. Встановлено, що мікротвердість гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W у 2-3 рази перевищує показники підкладок з низьколегованої сталі, що пояснюється утворенням аморфної структури. Результати досліджень і трибологічних випробувань свідчать про доцільність використання покривів подвійними і потрійними сплавами заліза для зниження зношування у парах тертя та підвищення корозійного опору і механічної міцності поверхонь, що робить їх перспективними для ремонтних і відновлювальних технологій.
Технологічні стадії комплексної переробки вторинної вольфрамвмісної сировини
(Одеський національний політехнічний університет, 2013) Резніченко, Вячеслав Володимирович; Резніченко, Ганна Михайлівна; Бутенко, Анатолій Миколайович
Описані результати досліджень одержання товарних продуктів із вторинної вольфрамвмісної сировини шляхом хімічного вилучення невольфрамвмісних компонентів. Представлено послідовність технологічних рішень отримання вольфраму, нікелю та ферум (ІІІ) оксиду із відпрацьованих вольфрамвмісних сплавів.
Functional Properties of Fe−Mo and Fe−Mo−W Galvanic Alloys
(Springer, Heidelberg, Allemagne, 2016) Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Karakurkchi, G. V.; Yermolenko, I. Yu.; Fomina, L. P.
The influence of the modes of electrodeposition on the morphology, topography, and structure of the galvanic alloys of iron with molybdenum and tungsten is discussed. It is shown that the increase in the corrosion resistance of Fe–Mo and Fe–Mo–W coatings in acid and neutral chloride-containing media is caused both by the elevation of their passivating ability caused by the process of alloying components and by the formation of globular surfaces with homogeneous chemical composition. The microhardnesses of Fe–Mo and Fe–Mo–W galvanic alloys prove to be 2–3 times higher than the microhardnesses of the substrates made of low-alloy steel, which can be explained by the formation of amorphous structures. The results of investigations and tribological tests show that it is reasonable to apply the coatings of double and triple iron alloys in order to reduce wear in friction couples and to increase the corrosion resistance and mechanical strength of the surfaces, which makes them promising for the repair and restoration technologies.
Підходи щодо підвищення корозійної стійкості вузлів та агрегатів ОВТ військ РХБ захисту
(ВД Дмитра Бураго, 2013) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович