Кафедра "Системний аналіз та інформаційно-аналітичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7644

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/say

Кафедра "Системний аналіз та інформаційно-аналітичні технології" заснована в 1982 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють у провідних ІТ-компаніях: EPAM, CloudWorks, DataArt, MedeAnalytics, NIX Solutions, CodeIT, Ciklum та багатьох інших в Україні та за кордоном.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук; 9 кандидатів наук: 8 – технічних , 1 – економічних; 4 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Встановлення платформи WordPress та створення сайту на основі статичних сторінок"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кожин, Юрій Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
    WEB - розподілена система, що надає доступ до пов'язаних між собою документів, розташованих на різних комп'ютерах, підключених до Інтернету. Більшість ресурсів всесвітньої мережі є гіпертекстом. Гіпертекстові документи, що розміщуються у всесвітній мережі, називаються веб-сторінками. Декілька веб-сторінок, об'єднаних загальною темою, дизайном, а також пов'язаних між собою посиланнями і що зазвичай знаходяться на одному і тому ж веб-сервері, називаються веб-сайтом. Статичні сайти складаються з незмінних сторінок. При запиті такого сайту у браузері сервер відразу надає готовий HTML-документ в початковому виді, в якому він і був створений. Для полегшення створення, зберігання та відображення традиційно використовується мова HTML (Hypertext Markup Language), мова розмітки гіпертексту. Сучасні системи автоматизації розробки сайту дозволяють розробникові самому вибирати та настроювати ті компоненти сайту, які йому потрібні. Метою цих методичних вказівок є здобуття навичок при розробці Web-документів з використанням статичних сторінок за допомогою системи WordPress автоматизації розробки сайту, використання мови розмітки гіпертексту HTML, верстання сторінки з використанням таблиць, блокових елементів для розмітки WEB-сторінок.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Створення запитів з використанням режиму QBE"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кащєєв, Леонід Борисович; Кожин, Юрій Миколайович
    Для маніпулювання даними у базах даних використовуються запити. Запит являє собою повідомлення кінцевого користувача або програми, що надсилається СУБД та активізує в базі даних дії: вибірка, вставка, видалення або оновлення вказаних у запиті даних. Запити описуються за допомогою мов запитів: QBE (Query By Example) – мова запитів за зразком та SQL (Structured Query Language) – структурована мова запитів. Мова QBE дозволяє створювати запити до БД шляхом заповнення запропонованої СУБД запитної форми. QBE є графічною мовою, де запити створюються за допомогою графічного представлення таблиць бази даних. Такий спосіб завдання запитів забезпечує високу наочність та не потребує знання мови програмування. Метою цих методичних вказівок є навчання процесу розробки запитів до реляційної бази даних на основі мови QBE.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Створення таблиць реляційної бази даних"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кащєєв, Леонід Борисович; Кожин, Юрій Миколайович
    Структура сучасної інформаційної системи може бути представлена у вигляді трьох складових – інтерфейсу користувача, модуля обробки даних та інформаційного сховища. Інформаційне сховище проектується на основі баз даних. Це спрощує процес створення сховища, збору та зберігання даних. База даних (БД) – іменована сукупність даних, яка визначає стан об’єктів та їх відносин у аналізованої предметної області. База даних призначена задля забезпечення накопичення та багатоцільового використання даних. Система управління базами даних (СУБД) – сукупність програмних засобів, призначених для створення, ведення та використання БД. Сучасні СУБД переважно підтримують реляційну модель, яку відрізняє простота однаковість уявлення даних декількома найпростішими двовимірними таблицями. Метою цих методичних вказівок є навчання процесу розробки реляційної база даних та проектуванню структури таблиць.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Взаємодія електронної таблиці з застосунком роботи з базою даних"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кащєєв, Леонід Борисович; Кожин, Юрій Миколайович
    Інформаційні технології сьогодні успішно застосовують у різних видах діяльності. В даний час розроблено велику кількість програми для роботи з таблицями, базами даних, спеціалізованими програмними продуктами для управлінської, бухгалтерської, будівельної та іншої діяльності. У зв'язку з цим важливою є взаємодія різних програм для підвищення якості та скорочення термінів розробки. Інтегровані програмні пакети є набір кількох програмних продуктів, об'єднаних в єдиний зручний інструмент. Найбільш розвинені з них включають текстовий редактор, електронну таблицю, СУБД, засоби підтримки електронної пошти, програму створення презентаційної графіки та тощо. Одним із зручних програмних продуктів є електронна таблиця EXCEL. Електронна таблиця дозволяє виконувати різні математичні, статистичні та фінансові розрахунки, побудову діаграм, а також створювати бланки для виведення на друк. Метою цих методичних вказівок є вивчення методів обміну даними між програмним продуктом та електронною таблицею EXCEL для розширення можливостей програмного забезпечення роботи з базою даних.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання "Розробка інформаційної системи"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кожин, Юрій Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
    Розподілена інформаційна система (РІС) – інформаційна система, яка дозволяє організувати взаємодію незалежних, пов'язаних мережею обчислювальних машин для зберігання та обробки даних. Структура сучасної інформаційної системи може бути представлена у вигляді трьох складових – інтерфейсу користувача, модуля обробки даних та інформаційного сховища. У розподілених інформаційних системах модулі обробки даних та інформаційні сховища можуть розміщуватися на різних обчислювальних машинах. Одним з варіантів організації інформаційної системи є використання комп'ютера-клієнта та комп'ютера-сервера. На серверах реалізуються сховище даних та здійснюється попередня обробка інформації. На робочих станціях (клієнтів) встановлюються програми-клієнти, які реалізують інтерфейс користувача та остаточну обробку даних. Інформаційне сховище проектується на основі сучасних реляційних базах даних. Це спрощує процес створення сховища, збору та зберігання даних. Розробка клієнтської частини РІС здійснюється з використанням мов програмування С ++, С #, JAVA. Метою цих методичних вказівок є навчання процесу розробки структури реляційної база даних методом ER діаграм та проектуванню програмного забезпечення для доступу до інформаційного сховища на основі системи програмування VISUAL STUDIO мовою С#.