Кафедра "Системний аналіз та інформаційно-аналітичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7644

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/say

Кафедра "Системний аналіз та інформаційно-аналітичні технології" заснована в 1982 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють у провідних ІТ-компаніях: EPAM, CloudWorks, DataArt, MedeAnalytics, NIX Solutions, CodeIT, Ciklum та багатьох інших в Україні та за кордоном.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук; 9 кандидатів наук: 8 – технічних , 1 – економічних; 4 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Встановлення платформи WordPress та створення сайту на основі статичних сторінок"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кожин, Юрій Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
WEB - розподілена система, що надає доступ до пов'язаних між собою документів, розташованих на різних комп'ютерах, підключених до Інтернету. Більшість ресурсів всесвітньої мережі є гіпертекстом. Гіпертекстові документи, що розміщуються у всесвітній мережі, називаються веб-сторінками. Декілька веб-сторінок, об'єднаних загальною темою, дизайном, а також пов'язаних між собою посиланнями і що зазвичай знаходяться на одному і тому ж веб-сервері, називаються веб-сайтом. Статичні сайти складаються з незмінних сторінок. При запиті такого сайту у браузері сервер відразу надає готовий HTML-документ в початковому виді, в якому він і був створений. Для полегшення створення, зберігання та відображення традиційно використовується мова HTML (Hypertext Markup Language), мова розмітки гіпертексту. Сучасні системи автоматизації розробки сайту дозволяють розробникові самому вибирати та настроювати ті компоненти сайту, які йому потрібні. Метою цих методичних вказівок є здобуття навичок при розробці Web-документів з використанням статичних сторінок за допомогою системи WordPress автоматизації розробки сайту, використання мови розмітки гіпертексту HTML, верстання сторінки з використанням таблиць, блокових елементів для розмітки WEB-сторінок.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Створення запитів з використанням режиму QBE"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кащєєв, Леонід Борисович; Кожин, Юрій Миколайович
Для маніпулювання даними у базах даних використовуються запити. Запит являє собою повідомлення кінцевого користувача або програми, що надсилається СУБД та активізує в базі даних дії: вибірка, вставка, видалення або оновлення вказаних у запиті даних. Запити описуються за допомогою мов запитів: QBE (Query By Example) – мова запитів за зразком та SQL (Structured Query Language) – структурована мова запитів. Мова QBE дозволяє створювати запити до БД шляхом заповнення запропонованої СУБД запитної форми. QBE є графічною мовою, де запити створюються за допомогою графічного представлення таблиць бази даних. Такий спосіб завдання запитів забезпечує високу наочність та не потребує знання мови програмування. Метою цих методичних вказівок є навчання процесу розробки запитів до реляційної бази даних на основі мови QBE.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Створення таблиць реляційної бази даних"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кащєєв, Леонід Борисович; Кожин, Юрій Миколайович
Структура сучасної інформаційної системи може бути представлена у вигляді трьох складових – інтерфейсу користувача, модуля обробки даних та інформаційного сховища. Інформаційне сховище проектується на основі баз даних. Це спрощує процес створення сховища, збору та зберігання даних. База даних (БД) – іменована сукупність даних, яка визначає стан об’єктів та їх відносин у аналізованої предметної області. База даних призначена задля забезпечення накопичення та багатоцільового використання даних. Система управління базами даних (СУБД) – сукупність програмних засобів, призначених для створення, ведення та використання БД. Сучасні СУБД переважно підтримують реляційну модель, яку відрізняє простота однаковість уявлення даних декількома найпростішими двовимірними таблицями. Метою цих методичних вказівок є навчання процесу розробки реляційної база даних та проектуванню структури таблиць.
Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання "Розробка інформаційної системи"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кожин, Юрій Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
Розподілена інформаційна система (РІС) – інформаційна система, яка дозволяє організувати взаємодію незалежних, пов'язаних мережею обчислювальних машин для зберігання та обробки даних. Структура сучасної інформаційної системи може бути представлена у вигляді трьох складових – інтерфейсу користувача, модуля обробки даних та інформаційного сховища. У розподілених інформаційних системах модулі обробки даних та інформаційні сховища можуть розміщуватися на різних обчислювальних машинах. Одним з варіантів організації інформаційної системи є використання комп'ютера-клієнта та комп'ютера-сервера. На серверах реалізуються сховище даних та здійснюється попередня обробка інформації. На робочих станціях (клієнтів) встановлюються програми-клієнти, які реалізують інтерфейс користувача та остаточну обробку даних. Інформаційне сховище проектується на основі сучасних реляційних базах даних. Це спрощує процес створення сховища, збору та зберігання даних. Розробка клієнтської частини РІС здійснюється з використанням мов програмування С ++, С #, JAVA. Метою цих методичних вказівок є навчання процесу розробки структури реляційної база даних методом ER діаграм та проектуванню програмного забезпечення для доступу до інформаційного сховища на основі системи програмування VISUAL STUDIO мовою С#.
Методичні вказівки до лабораторних робіт "Використання мови асемблера для розробки застосувань"
(НТУ "ХПІ", 2018) Кожин, Юрій Миколайович; Малих, Олег Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
даних методичних вказівках розглядаються основні команди процесора Х86 для роботи з масивами даних, обчислення значень за формулою з використанням цілих та дійсніх чисел, організації підпрограм. Дані методичні вказівки укладені з метою допомогти студентам оволодіти технологією використання мови низького рівня при розроблені застосувань у середовище програмування Visual Studio.
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Використання середовища VISUAL STUDIO для розробки застосувань мовою низького рівня"
(НТУ "ХПІ", 2018) Кожин, Юрій Миколайович; Малих, Олег Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
У методичних вказівках розглядаються питання використання середовища програмування Visual Studio для розробки програм мовою низького рівня. Дані методичні вказівки укладені з метою допомогти студентам оволодіти технологією застосування мови низького рівня при розроблені програм у середовище програмування Visual Studio.
Методичні вказівки до лабораторних робіт "Розробка програм для симетричних багатопроцесорних обчислювальних систем з використанням OPENMP у середовищі VISUAL STUDIO"
(НТУ "ХПІ", 2018) Кожин, Юрій Миколайович; Малих, Олег Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
Дані методичні вказівки укладені з метою допомогти студентам оволодіти технологією застосування підсистеми OpenMP при розроблені програм з паралельним виконанням у середовище програмування Visual Studio.
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Проектування програм мовою високого рівня з використанням модулів асемблера"
(НТУ "ХПІ", 2018) Кожин, Юрій Миколайович; Малих, Олег Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
У цьому видані розглядаються питання використання середовища програмування Visual Studio для розробки програм мовою низького рівня. Метою цієї лабораторної роботи є здобуття навичок розробленні програм із використанням модулів мовою високого та низького рівнів.
Методичні вказівки до лабораторних робіт "Використання SIMD розширення обчислювача при програмуванні в середовищі VISUAL STUDIO" з дисципліни "Архітектура обчислювальних систем"
(НТУ "ХПІ", 2017) Кожин, Юрій Миколайович; Малих, Олег Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
Метою лабораторних робіт є освоєння прийомів аналізу архітектури обчислювача для використання SSE-команд, застосування асемблера для розробки програм обробки векторних даних, а також отримання навичок проектування додатків операційної системи Windows для організації SIMD-обчислень.