Кафедра "Системний аналіз та інформаційно-аналітичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7644

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/say

Кафедра "Системний аналіз та інформаційно-аналітичні технології" заснована в 1982 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють у провідних ІТ-компаніях: EPAM, CloudWorks, DataArt, MedeAnalytics, NIX Solutions, CodeIT, Ciklum та багатьох інших в Україні та за кордоном.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук; 9 кандидатів наук: 8 – технічних , 1 – економічних; 4 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 62

Методичні вказівки до лабораторних робіт за курсом "Управління кольором". Частина 1. Профілювання пристроїв
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Азаренков, Володимир Ілліч
На кожному етапі виробництва вихідні дані одного процесу стають вхідними даними наступного. При кожному подібному обміні колір потрапляє в новий кольоровий простір – з фотографічної плівки на RGB-монітор, потім в CMYK-процес для виводу на кольоропробному пристрої і на друкарській машині. При цьому результат кожного такого етапу оцінюється різними людьми і в різних умовах перегляду. Використовуючи метод наскрізного калібрування виробничого процесу, де кожен задіяний пристрій має свою таблицю кольорових описів (ICC-профіль), якою керують система ColorSync і ICM (Image Color Matching) на платформах Apple Macintosh і РС відповідно, ми можемо отримувати на стадії обробки зображення максимально наближене до кінцевого друкарського відбитку. Створені профілі “підключаються” до програм обробки векторної або растрової графіки (Illustrator, Photoshop, InDesign, FreeHand, CoreDraw, і т. д.).
Методичні вказівки до лабораторних робіт за курсом "Видавнича справа і технічне редагування". Частина 2. LATEX. Набор формул
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Азаренков, Володимир Ілліч
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Сучасні технології у видавничій справі та медіаіндустрії". Частина 1. Захист поліграфічної продукції
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Азаренков, Володимир Ілліч
Сьогодні суспільство зіткнулося з проблемою масової фальсифікації продукції, що випускається. Причому підробка торкається не лише цінних паперів, банкнотів, але і іншої різноманітної продукції. При цьому часто фальсифікатори за допомогою підробки поліграфічної продукції (упаковки, етикетки та ін.) намагаються приховати фальсифікацію самого виробу. Типовий приклад обману для продукції, що не має номінальної вартості або документарного статусу, – підробка етикетки на винно-горілчану продукцію. Підробка етикетки в даному випадку є вторинною по відношенню до підробки власне продукції. Проте етикетка є традиційним, найбільш зручним і очевидним для споживача ідентифікатором достовірності продукту. Більше 90 % етикетової продукції нині взагалі ніяк не захищені від фальсифікації. Масштаби цієї фальсифікації набули вже воістину катастрофічного характеру. Це посилюється тим, що право друкування етикеток не ліцензується і нічим не обмежується. Причому навіть уведення акцизних марок істотно не змінило стану справ. Наявність марки зовсім не означає достовірності товару, а підробка акцизних марок всюди практикується в промисловому масштабі, тому що Китай вільно продає спеціальне устаткування, що дозволяє друкувати акцизні марки і голографічні зображення. Крім того, захист акцизних марок (при всій його високотехнологічності) абсолютно неочевидний для споживачів. Особливості друку дуже спірні для обивателя і для покупця; для них навіть кольорова ксерокопія цілком правдоподібна, а відсутність спеціальних знань, навіть у мінімальному обсязі, вигідна для фальсифікаторів. Мета роботи – аналіз сучасних засобів і методів захисту поліграфічної продукції від підробки і зловживань за допомогою тангіра і отримання практичних навичок у розробці оригінал-макетів захищеної продукції.
Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни "Основи штучного інтелекту"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дорофєєв, Юрій Іванович; Паржин, Юрій Володимирович
Для людини розумові здібності мають дуже важливе значення. Протягом багатьох років дослідники намагаються зрозуміти, як людина думає та вирішує складні інтелектуальні задачі, тобто збагнути, як людині вдається сприймати, розуміти, прогнозувати та управляти світом, який є набагато значнішим за своїми розмірами і набагато складнішим у порівнянні з людиною. Перед фахівцями в галузі створення інтелектуальних систем постає ще більш відповідальне завдання − не тільки зрозуміти природу інтелекту, але й створити інтелектуальні сутності, тобто моделі штучного інтелекту, які будуть мати компетентності людського рівня. У теперішній час тематика штучного інтелекту охоплює величезний перелік наукових напрямків, починаючи з таких задач загального характеру, як розпізнавання образів, класифікація та кластеризація даних, і закінчуючи такими спеціальними задачами, як гра в шахи та доведення математичних теорем. У дослідженнях, які об’єднуються поняттям «штучний інтелект», систематизуються та автоматизуються інтелектуальні задачі, і тому ця галузь стосується будь-якої сфери інтелектуальної діяльності людини. Метою даних методичних вказівок є допомога студентам засвоїти на практиці основні методи розв’язання інтелектуальних задач аналізу і обробки даних, а також принципи побудови та функціонування інтелектуальних систем. У результаті виконання лабораторних робіт студенти повинні вивчити типи архітектури інтелектуальних систем, способи їхньої побудови, навчання та моделювання. Оскільки зазначена галузь досліджень характеризується значною новизною, даний посібник описує лише основні типи інтелектуальних задач, для розв’язання яких доцільно використати системи штучного інтелекту. Дані лабораторні роботи також спрямовані на набуття студентами практичних навичок використання сучасних програмних засобів для побудови і моделювання інтелектуальних систем аналізу та обробки даних.
Методичні вказівки до самостійної роботи за темою "Методи та алгоритми прямого пошуку"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Северин, Валерій Петрович; Нікуліна, Олена Миколаївна
Методи прямого пошуку є методами багатовимірної безумовної оптимізації, які засновані на евристичних принципах і не використовують похідні цільової функції та методи одновимірної оптимізації. Це методи нульового порядку. Надано метод пошуку за зразком Бокса який може бути методом еволюційної оптимізації. Розглянуто метод симплексного пошуку Спендлі – Хекста – Хімсворта як розвиток методу пошуку за зразком. Надано метод деформованого багатогранника Нелдера – Міда, який є розвитком методу симплексного пошуку. Опи сано метод Хука – Дживса. Наведено алгоритми для всіх розглянутих методів.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Встановлення платформи WordPress та створення сайту на основі статичних сторінок"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кожин, Юрій Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
WEB - розподілена система, що надає доступ до пов'язаних між собою документів, розташованих на різних комп'ютерах, підключених до Інтернету. Більшість ресурсів всесвітньої мережі є гіпертекстом. Гіпертекстові документи, що розміщуються у всесвітній мережі, називаються веб-сторінками. Декілька веб-сторінок, об'єднаних загальною темою, дизайном, а також пов'язаних між собою посиланнями і що зазвичай знаходяться на одному і тому ж веб-сервері, називаються веб-сайтом. Статичні сайти складаються з незмінних сторінок. При запиті такого сайту у браузері сервер відразу надає готовий HTML-документ в початковому виді, в якому він і був створений. Для полегшення створення, зберігання та відображення традиційно використовується мова HTML (Hypertext Markup Language), мова розмітки гіпертексту. Сучасні системи автоматизації розробки сайту дозволяють розробникові самому вибирати та настроювати ті компоненти сайту, які йому потрібні. Метою цих методичних вказівок є здобуття навичок при розробці Web-документів з використанням статичних сторінок за допомогою системи WordPress автоматизації розробки сайту, використання мови розмітки гіпертексту HTML, верстання сторінки з використанням таблиць, блокових елементів для розмітки WEB-сторінок.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Створення запитів з використанням режиму QBE"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кащєєв, Леонід Борисович; Кожин, Юрій Миколайович
Для маніпулювання даними у базах даних використовуються запити. Запит являє собою повідомлення кінцевого користувача або програми, що надсилається СУБД та активізує в базі даних дії: вибірка, вставка, видалення або оновлення вказаних у запиті даних. Запити описуються за допомогою мов запитів: QBE (Query By Example) – мова запитів за зразком та SQL (Structured Query Language) – структурована мова запитів. Мова QBE дозволяє створювати запити до БД шляхом заповнення запропонованої СУБД запитної форми. QBE є графічною мовою, де запити створюються за допомогою графічного представлення таблиць бази даних. Такий спосіб завдання запитів забезпечує високу наочність та не потребує знання мови програмування. Метою цих методичних вказівок є навчання процесу розробки запитів до реляційної бази даних на основі мови QBE.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Створення таблиць реляційної бази даних"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кащєєв, Леонід Борисович; Кожин, Юрій Миколайович
Структура сучасної інформаційної системи може бути представлена у вигляді трьох складових – інтерфейсу користувача, модуля обробки даних та інформаційного сховища. Інформаційне сховище проектується на основі баз даних. Це спрощує процес створення сховища, збору та зберігання даних. База даних (БД) – іменована сукупність даних, яка визначає стан об’єктів та їх відносин у аналізованої предметної області. База даних призначена задля забезпечення накопичення та багатоцільового використання даних. Система управління базами даних (СУБД) – сукупність програмних засобів, призначених для створення, ведення та використання БД. Сучасні СУБД переважно підтримують реляційну модель, яку відрізняє простота однаковість уявлення даних декількома найпростішими двовимірними таблицями. Метою цих методичних вказівок є навчання процесу розробки реляційної база даних та проектуванню структури таблиць.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Взаємодія електронної таблиці з застосунком роботи з базою даних"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кащєєв, Леонід Борисович; Кожин, Юрій Миколайович
Інформаційні технології сьогодні успішно застосовують у різних видах діяльності. В даний час розроблено велику кількість програми для роботи з таблицями, базами даних, спеціалізованими програмними продуктами для управлінської, бухгалтерської, будівельної та іншої діяльності. У зв'язку з цим важливою є взаємодія різних програм для підвищення якості та скорочення термінів розробки. Інтегровані програмні пакети є набір кількох програмних продуктів, об'єднаних в єдиний зручний інструмент. Найбільш розвинені з них включають текстовий редактор, електронну таблицю, СУБД, засоби підтримки електронної пошти, програму створення презентаційної графіки та тощо. Одним із зручних програмних продуктів є електронна таблиця EXCEL. Електронна таблиця дозволяє виконувати різні математичні, статистичні та фінансові розрахунки, побудову діаграм, а також створювати бланки для виведення на друк. Метою цих методичних вказівок є вивчення методів обміну даними між програмним продуктом та електронною таблицею EXCEL для розширення можливостей програмного забезпечення роботи з базою даних.
Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання "Розробка інформаційної системи"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кожин, Юрій Миколайович; Прокопенков, Володимир Пилипович
Розподілена інформаційна система (РІС) – інформаційна система, яка дозволяє організувати взаємодію незалежних, пов'язаних мережею обчислювальних машин для зберігання та обробки даних. Структура сучасної інформаційної системи може бути представлена у вигляді трьох складових – інтерфейсу користувача, модуля обробки даних та інформаційного сховища. У розподілених інформаційних системах модулі обробки даних та інформаційні сховища можуть розміщуватися на різних обчислювальних машинах. Одним з варіантів організації інформаційної системи є використання комп'ютера-клієнта та комп'ютера-сервера. На серверах реалізуються сховище даних та здійснюється попередня обробка інформації. На робочих станціях (клієнтів) встановлюються програми-клієнти, які реалізують інтерфейс користувача та остаточну обробку даних. Інформаційне сховище проектується на основі сучасних реляційних базах даних. Це спрощує процес створення сховища, збору та зберігання даних. Розробка клієнтської частини РІС здійснюється з використанням мов програмування С ++, С #, JAVA. Метою цих методичних вказівок є навчання процесу розробки структури реляційної база даних методом ER діаграм та проектуванню програмного забезпечення для доступу до інформаційного сховища на основі системи програмування VISUAL STUDIO мовою С#.