Кафедра "Теплотехніка та енергоефективні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2810

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/teplo

Від 2008 року кафедра має назву "Теплотехніка та енергоефективні технології", первісна назва – кафедра загальної теплотехніки.

Кафедра загальної теплотехніки створена в 1950 році. Першим її завідувачем був кандидат технічних наук, доцент Павловський Гаврило Іванович. З 1968 року вона стала випускаючою, на даний час підготовлено понад 1500 спеціалістів. На кафедрі сформувалася наукова школа з дослідження тепломасообмінних процесів в дисперсних газорідинних потоках.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Двигун внутрішнього згоряння
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Пильов, Вячеслав Володимирович; Пильова, Тетяна Кузьмівна
    Двигун внутрішнього згоряння, що містить розпилювач форсунки з отворами для подачі палива в камеру згоряння та поршнем, власне тіло якого виконано з алюмінієвого сплаву та який містить камеру згоряння, що має кромку, бічну поверхню і денце, та кільцеву вставку, яку виконано з низькотеплопровідного матеріалу. Кільцеву вставку утворено з ділянок двох видів, які чергуються між собою. При цьому внутрішня поверхня кожної ділянки першого виду співпадає з бічною поверхнею камери згоряння. Ділянки другого виду заглиблені в тіло поршня. При цьому кількість ділянок першого виду відповідає кількості отворів розпилювача форсунки, висота кожної з ділянок першого виду дорівнює 5-20 мм та не перевищує відстань від кромки до денця камери згоряння. Довжина кожної з ділянок першого виду дорівнює 5-30 мм, точка перетину внутрішньої поверхні кожної ділянки першого виду віссю отвору розпилювача форсунки поділяє ділянку так, що відношення частини її висоти, оберненої до кромки камери згоряння, до висоти ділянки першого виду складає 0,1-0,5, а відношення частини її довжини до довжини ділянки першого виду складає 0,2-0,8.
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки до практичної роботи "Дослідження нестаціонарного високочастотного температурного стану поверхні камери згоряння поршня"
    (2017) Пильов, Вячеслав Володимирович
    Застосування штучної частково-динамічної теплоізоляції деталей ДВЗ є одним з перспективних напрямів комплексного покращення їх показників. Прогнозування впливу такої теплоізоляції на перебіг робочого процесу і надійність деталей при проектуванні нових та вдосконаленні існуючих конструкцій вимагає визначення температури поверхні камери згоряння, як змінної протягом робочого циклу двигуна. Метою практичної роботи є закріплення засвоєних у теоретичній частині курсу відомостей та набуття практичних навичок дослідження процесу нестаціонарного високочастотного теплообміну у камері згоряння ДВЗ. У роботі студентами виконується оцінка зменшення втрат теплоти від робочого тіла до поршня при наявності на його поверхні шару теплоізоляції різної природи, аналізується вплив теплоізоляції на температурне коливання цієї поверхні. Поставлена мета найбільш результативно досягається за умови попередньої самостійної підготовки студентів до заняття. Під час виконання роботи студентами згідно з індивідуальними варіантами завдань, із застосуванням спеціального програмного забезпечення та табличного процесора MS Excel, здійснюються розрахунки одновимірного температурного стану поршня при стаціонарній та нестаціонарній високо-частотній постановках задачі. Отримані для різних варіантів розрахунку результати порівнюються, на основі чого формулюються висновки щодо впливу окремих факторів на температурний стан деталі.
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження темпу нагрівання термічно тонкого тіла"
    (2021) Пильов, Вячеслав Володимирович; Алтухова, Ольга Василівна
    Вміння вирішувати задачі нестаціонарного теплообміну є важливою частиною курсу "Тепло- і масообмін", оскільки це є необхідним при дослідженні явищ термічного навантаження та втоми деталей машин та теплоенергетичних установок, визначення необхідних температурних режимів печей при прогріві болванок, охолодженні ливарних форм та вирішенні інших інженерних завдань. Окрім цього, найбільш точні сучасні способи визначення теплофізичних властивостей нових речовин базуються на дослідженні нестаціонарної теплопровідності їх зразків. Метою лабораторної роботи є дослідження процесу нагрівання й охолодження термічно тонкого тіла як найпростішого з математичної точки зору випадку нестаціонарної задачі, що дозволяє студентам ознайомитись з методами проведення відповідних експериментів та обробки їх результатів.