Кафедра "Теплотехніка та енергоефективні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2810

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/teplo

Від 2008 року кафедра має назву "Теплотехніка та енергоефективні технології", первісна назва – кафедра загальної теплотехніки.

Кафедра загальної теплотехніки створена в 1950 році. Першим її завідувачем був кандидат технічних наук, доцент Павловський Гаврило Іванович. З 1968 року вона стала випускаючою, на даний час підготовлено понад 1500 спеціалістів. На кафедрі сформувалася наукова школа з дослідження тепломасообмінних процесів в дисперсних газорідинних потоках.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження складного теплообміну при вільному руcі повітря біля горизонтального циліндру"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Павлова, Вікторія Геннадіївна; Круглякова, Ольга Володимирівна; Кошельнік, Олександр Вадимович; Пугачова, Тетяна Миколаївна
Мета лабораторної роботи – поглиблення знань з теорії теплообміну при вільному русі рідини, здобуття навичок проведення експериментальних досліджень конвективного теплообміну та обробки результатів досліджень за допомогою узагальнених змінних.
Методичні вказівки та програмні робочі матеріали щодо проведення практичної підготовки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кунденко, Микола Петрович; Кошельнік, Олександр Вадимович; Пугачова, Тетяна Миколаївна; Круглякова, Ольга Володимирівна
Наскрізна програма практики розробляється згідно з освітньо-професійною програмою «Промислова та комунальна теплоенергетика. Енергетичний менеджмент та енергоефективність» та навчальними планами підготовки здобува-чів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 144 Теплоенергетика і є важливим етапом закріплення теоретичних знань і підвищення якості підготовки бакалаврів.
Методичні вказівки до переддипломної практики та дипломного проєктування магістрів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кунденко, Микола Петрович; Кошельнік, Олександр Вадимович; Пугачова, Тетяна Миколаївна; Єгорова, Ольга Юріївна
Методичні вказівки призначені для студентів спеціальності 144 Теплоенергетика усіх форм навчання, керівників переддипломної практики магістрів та керівників магістерських дипломних робіт. Вони містять основні вимоги щодо проведення переддипломної практики, організації дипломного проєктування, виконання та захисту дипломних робіт кваліфікаційного рівня магістр.
Енергозберігаючі технології в теплоенергетиці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кошельнік, Олександр Вадимович; Пугачова, Тетяна Миколаївна; Круглякова, Ольга Володимирівна; Павлова, Вікторія Геннадіївна
У навчальному посібнику розглядаються проблеми використання вторинних енергетичних ресурсів в різних галузях промисловості, наведені розрахунки теплотехнологічних схем з використанням теплоутилізаційного обладнання для генерації теплової та електричної енергії, розглядаються екологічні аспекти енергетики. Для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 144 "Теплоенергетика".
Особливості застосування теплоакумулюючих елементів з фазовим переходом в регенеративних теплообмінниках скловарних печей
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кошельнік, Олександр Вадимович; Гойсан, С. Б.; Пугачова, Тетяна Миколаївна; Круглякова, Ольга Володимирівна; Павлова, Вікторія Геннадіївна
Підвищення температури повітря горіння в регенеративних теплообмінниках є одним з найбільш ефективних засобів підвищення ККД скловарних печей та зниження витрати палива в них. Величина втрат із димовими газами в печах залишається доволі високою і становить 25–40 %. Внаслідок цього виникає питання у модернізації утилізаторів димових газів скловарних печей, мета якої – збільшення кількості відібраної теплоти від димових газів без суттєвої зміни габаритних розмірів, а також аеродинамічних характеристик теплообмінників. Одним із таких заходів є використання теплоакумулюючих елементів з фазовим переходом в насадці регенераторів. Особливістю таких матеріалів є наявність «залишкової» теплоти фазового переходу, тобто така насадка буде отримувати та передавати більше теплоти на цю величину в порівнянні з традиційною. Однак при вирішенні цього завдання виникає питання вибору плавкої вставки, яка б задовольняла умовам роботи насадки регенеративних теплообмінників скловарних печей. В роботі проаналізовані теплофізичні властивості деяких неорганічних речовини, характеристики яких дозволяють використовувати їх в якості плавкої вставки для елементів насадки. Однак, на даний момент, практичного використання для високотемпературних установок (регенеративні теплообмінники доменних печей металургійного виробництва) набули неорганічні сполуки сульфату барію BaSO₄ та сульфату натрію Na₂SO₄ в поєднанні із магнезитовими та периклазовими вогнетривами. Такі матеріали показали хорошу температурну стабільність та стійкість при циклічних теплових навантаженнях. Дослідження можливості використання матеріалів з фазовим переходом для теплоакумулюючих елементів насадок пов'язано з необхідністю математичного моделювання складних теплообмінних процесів в робочому просторі регенеративних теплообмінників за умов квазістаціонарного режиму їх роботи. Тому остаточні висновки щодо ефективності модернізації регенеративних теплообмінників шляхом використання насадки з фазовим переходом можливо зробити тільки за результатами додаткових досліджень, в яких буде визначено вплив цілого комплексу різних факторів, що впливають на експлуатаційні характеристики теплоакумулюючих елементів даної конструкції.
Методичні вказівки до курсового проекту "Розрахунок теплової схеми водогрійної котельні для закритої системи теплопостачання"
(Моделіст, 2023) Пугачова, Тетяна Миколаївна; Кошельнік, Олександр Вадимович; Круглякова, Ольга Володимирівна; Павлова, Вікторія Геннадіївна
Теплопостачання – це складова частина провідної галузі промисловості – енергетики, куди входять електропостачання та газопостачання. Системою теплопостачання називається сукупність взаємозалежних енергоустановок, які здійснюють теплопостачання міста, району, підприємства. Розрізняють місцеве і централізоване теплопостачання. Місцеве теплопостачання орієнтоване на одну або декілька будівель, централізоване – на житловий або промисловий район. В Україні найбільшого значення набуло централізоване теплопостачання. Його основні переваги перед місцевим теплопостачанням – значне зниження витрати палива й експлуатаційних витрат (наприклад, за рахунок автоматизації котельних установок і підвищення їх ККД); можливість використання низькосортного палива; зменшення ступеня забруднення повітряного басейну і поліпшення санітарного стану населених місць. Роль великих центральних промислово-опалювальних котелень у системах теплопостачання поруч із тепловими електричними станціями безупинно зростає. У перспективі їм також належатиме провідне місце у балансі теплопостачання промисловості та житлових масивів. У зв’язку з цим питання проектування центральних теплоджерел, раціоналізація та систематизація технічних рішень у цій галузі, які забезпечують високі економічні показники проектованих установок, набуває підвищеної значущості.
Реконструкція ущільнення регенеративних підігрівачів повітря з метою зменшення присосів повітря
(ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет", 2019) Пугачова, Тетяна Миколаївна; Круглякова, Ольга Володимирівна
Перспективна система утилізації теплоти димових газів скловарних печей
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Кошельнік, Олександр Вадимович; Пугачова, Тетяна Миколаївна; Круглякова, Ольга Володимирівна; Павлова, Вікторія Геннадіївна; Долобовська, Ольга Вікторівна
Розробка схем використання низькопотенційної пари систем випарного охолодження скловарних печей для отримання електричної енергії
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кошельнік, Олександр Вадимович; Долобовська, Ольга Вікторівна; Пугачова, Тетяна Миколаївна; Круглякова, Ольга Володимирівна; Павлова, Вікторія Геннадіївна
Одним з ефективних способів підвищення терміну служби вогнетривів скловарних печей є використання систем випарного охолодження. При цьому виникає проблема використання енергії водяної пари. Кількість пари, що отримується на одній печі, не перевищує 10 т/год. Вона має низький тиск до 0,8 МПа і високу вологість. Для конденсації пари може застосовуватись водяне або повітряне охолодження. Проаналізовано схеми конденсації пари систем випарного охолодження із застосуванням поверхневих і змішуючих конденсаторів. Однак ці схеми не дають можливості використовувати енергетичний потенціал вторинної пари. Виділяють два напрямки її використання – тепловий та енергетичний. У багатьох випадках підприємства не мають цілорічних споживачів теплової енергії. В такому разі відкривається перспектива отримання за рахунок енергії пари електричної енергії, яка може використовуватися безпосередньо на підприємстві. Розглянуто схеми з утилізаційними конденсаційними турбінами й турбінами з протитиском для утилізації низькопотенційної пари систем випарного охолодження скловарних печей. Також представлені схеми з підігрівом парою живильної води в регенеративних підігрівачах турбін і схеми з подвійним живленням турбоустановок. Проведений аналіз показав, що останні два варіанти є неефективними з огляду на необхідність подачі додаткової кількості пари, одержуваної в парогенераторах. В якості джерела енергії на скляних підприємствах використовується природний газ, тому вартість одержуваної електроенергії буде значно збільшуватися. Тому для утилізаційних схем з отриманням електроенергії найефективнішим способом буде додатковий перегрів водяної пари для підвищення її параметрів. Для цього можливо використовувати в пароперегрівачах теплоту відхідних димових газів скловарних печей. Також перспективними є варіант застосування схем з низькокиплячим теплоносієм.
Методичні вказівки до виконання практичних занять з курсу "Екологія енергетики"
(Моделіст, 2020) Пугачова, Тетяна Миколаївна; Круглякова, Ольга Володимирівна