Кафедра "Теплотехніка та енергоефективні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2810

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/teplo

Від 2008 року кафедра має назву "Теплотехніка та енергоефективні технології", первісна назва – кафедра загальної теплотехніки.

Кафедра загальної теплотехніки створена в 1950 році. Першим її завідувачем був кандидат технічних наук, доцент Павловський Гаврило Іванович. З 1968 року вона стала випускаючою, на даний час підготовлено понад 1500 спеціалістів. На кафедрі сформувалася наукова школа з дослідження тепломасообмінних процесів в дисперсних газорідинних потоках.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження двоступеневого компресора"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Тарасенко, Микола Олексійович; Тарасенко, Олександр Миколайович
Підвищення енергоефективності печей вторинної переробки алюмінію
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасенко, Микола Олексійович; Тарасенко, Олександр Миколайович
В статті розглянуто сучасний стан та перспективи виробництва алюмінію в Україні та світі. Показано, що виробництво вторинного алюмінію в Україні є економічно доцільним і його частка постійно збільшується. Аналіз джерел інформації показав, що попит на алюміній постійно зростає але в зв’язку з підвищенням цін на енергоносії собівартість виробництва значно збільшилася, що призвело до зниження його виробництва. Тому необхідно впроваджувати заходи для вдосконалення процесу виробництва, що дозволить підвищити рівень енергозбереження при виробництві металу. Проведено аналіз теплового балансу плавильної печі для виробництва вторинного алюмінію Аналіз теплового балансу показав, що в процесі виробництва мають місце значні енергетичні втрати за рахунок недостатнього використання теплоти в технологічному процесі, в тому числі, теплота продуктів згоряння або використовується не ефективно, або не використовується взагалі. Розглянуто основні методи підвищення енергоефективності плавильних печей та запропоновано перелік заходів щодо вдосконалення їхньої роботи, що дозволить знизити собівартість виробництва металу. Розраховані і спроектовані схеми для утилізації теплоти відхідних газів від плавильних печей. Складено тепловий баланс печі до і після модернізації. Виконано розрахунки поверхні нагріву рекуператора-повітропідігрівача.
Методичні вказівки до курсового проектування "Розрахунок теплового балансу котла"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тарасенко, Микола Олексійович; Тарасенко, Олександр Миколайович
В даних методичних вказівках викладено методику виконання перевірочного та конструктивного розрахунку промислових котлів, наведені дані, необхідні студентам для виконання курсового та дипломного проекту. Перевірочний розрахунок виконують для існуючого котла з відомими конструктивними характеристиками. Для заданого навантаження та виду палива визначають температуру теплоносіїв (вода, пара, повітря, димові гази) на межах між поверхнями нагріву, ККД агрегату, витрату палива, витрати і швидкості повітря та продуктів згоряння палива. Метою конструктивного розрахунку є розробка проекту нового котла на задану продуктивність, параметри пари та вид палива. При цьому визначають розміри топки і площу поверхонь нагріву окремих елементів агрегату, розміри газоходів. Конструктивний розрахунок є необхідним для вибору допоміжного обладнання (вентилятори, димососи, насоси та ін), для проведення аеродинамічного, гідравлічного та розрахунку на міцність елементів котла. В ряді випадків виконується змішаний конструкторсько-перевірочний розрахунок, коли заново визначаються розміри лише деяких елементів котла, тоді як основні частини типового котла та його загальне компонування, як правило, зберігаються. Методика теплового розрахунку, основні розрахункові формули, позначення використовуваних у розрахунку величин представлені в посібнику відповідно до нормативного методу теплового розрахунку котельних агрегатів. У довідковій частині посібника розміщені деякі технічні характеристики котлів та їх основних елементів. Курсовий проект з дисципліни «Проектування сучасних котлів та котельних» складається з розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини. Розрахунково-пояснювальна записка має містити: вступ, коротку технічну характеристику котла, вихідні дані, розрахунок об’ємів та ентальпій продуктів згорання, розрахунок теплового балансу , розрахунок топки та інших елементів котла, аеродинамічний розрахунок, висновки, список використаної літератури. Об’єм розрахунково-пояснювальної записки складає 30 – 40 стор. Графічна частина складається з креслень котла та деяких його вузлів, що розміщуються на 2–3 аркушах формату А1, А2. Розрахунково-пояснювальна записка і креслення мають бути виконані відповідно до діючих стандартів.
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Випробування рекуперативного кожухотрубного конденсатора"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пересьолков, Олександр Романович; Тарасенко, Олександр Миколайович
Теплообмінні апарати – пристрої, в яких здійснюється процес передачі теплоти від одного теплоносія до іншого. За принципом дії розрізняють поверхневі та змішувальні апарати. У поверхневих теплообмінниках рекуперативного та регенеративного типу теплота від теплоносія з більш високою температурою передається твердій стінці (насадці), а від неї більш холодному теплоносію. У змішувальних апаратах відбувається безпосереднє змішування (перемішування) нагрітого та холодного теплоносіїв, при цьому теплообмін протікає одночасно з масообміном. Поверхневі теплообмінники є найбільш значною групою апаратів, що використовуються в промисловості. Основною характеристикою таких апаратів є площа поверхні теплообміну, тому що від її розміру залежить кількість теплоти, що передається в апараті від одного теплоносія до іншого. Також на кількість переданої теплоти впливає коефіцієнт теплопередачі та різниця температур між теплоносіями. Форма поверхні стінки може бути трубчатою, плоскою, ребристою та іншою. Існуючі теплообмінні апарати відрізняються один від одного також конструкцією, формою, розмірами, призначенням, видами теплоносіїв та іншими особливостями. За призначенням поверхневі теплообмінні апарати поділяють на такі типи: холодильники; підігрівачі; конденсатори; випарники. Конденсатор – теплообмінний апарат, в якому здійснюється процес фазового переходу теплоносія з парового стану в рідкий (конденсація) за рахунок відведення тепла холоднішим теплоносієм. Якщо пара стикається з поверхнею, що має температуру меншу за температуру насічення, то вона переходить в рідкий стан, віддаючи поверхні теплоту пароутворення, що виділяється при конденсації. Розрізняють два види конденсації: краплинну, при якій конденсат осаджується у вигляді окремих крапель та плівкову, при якій на поверхні утворюється суцільна плівка рідини. При роботі конденсаційних пристроїв конденсат, як правило, змочує поверхню теплообміну і в них відбувається плівкова конденсація пари. Водяна пара знаходить широке застосування у багатьох галузях промисловості, особливо в енергетиці. Вода і водяна пара є найпоширенішими теплоносіями в теплообмінних апаратах, в енергетичних та технологічних системах, а також у системах теплопостачання та опалення.
Методичні вказівки до курсового і дипломного проектування "Розрахунок кожухотрубного теплообмінного апарата"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасенко, Микола Олексійович; Тарасенко, Олександр Миколайович
Велика потреба в охолоджувачах і підігрівачах теплоносіїв та різноманітність вимог, що пред’являються до них за характеристиками і конструктивними особливостям, призводить до необхідності збільшення робіт по їх проектуванню і виготовленню. Існує багато типів кожухотрубних теплообмінних апаратів, що широко застосовуються в промисловості, транспорті, енергетиці, комунальному господарстві і т. д. Більшість кожухотрубних апаратів стандартізовано та їх обирають за каталогами або згідно з ДСТУ. Стандартами передбачено наступні типи кожухотрубних теплообмінників: ТН – з нерухомими трубними решітками; ТК – з температурним компенсатором на корпусі, ТП – з плаваючою головкою; ТУ – з U-подібними трубами. Розрахунки теплообмінних апаратів поділяються на конструктивні та перевірочні. Метою конструктивного розрахунку теплообмінного апарату є визначення поверхні теплообміну, основних геометричних розмірів апарату та вибір конструкційних матеріалів, з яких буде вироблений теплообмінник. Без конструктивного розрахунку апарату неможливо визначити його гідравлічний опір, підібрати по каталогах насоси або вентилятори для транспортування теплоносіїв та вибрати обладнання для електропостачання. При конструктивному розрахунку виконують тепловий, гідравлічний розрахунки та розрахунки на міцність окремих вузлів та деталей апарату. Перевірочний розрахунок теплообмінника проводиться для встановлення можливості застосування наявних (стандартних) апаратів для заданого технологічного процесу. Перевірочний розрахунок виконується для теплообмінника з відомою величиною поверхні теплообміну та геометричними характеристиками. Мета розрахунку полягає у визначенні дійсних значень температур теплоносіїв на виході з апарата та кількості теплоти, що передається. У цих методичних вказівках розглядається, на прикладі маслоохолоджувача турбінної установки, методика конструктивного розрахунку і проектування кожухотрубного теплообмінного апарату з плаваючою головкою.
Методичні вказівки для проведення практичних занять і контрольні завдання за курсами "Котельні установки", "Проектування сучасних котлів та котелень"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасенко, Микола Олексійович; Тарасенко, Олександр Миколайович
Котельна установка складається з котельного агрегату, в якому виробляється водяна пара або гаряча вода із заданими параметрами (тиск, температура), і ряду допоміжних пристроїв, до яких відносяться насоси, вентилятори, димотяги, система пилоприготування, золоуловлювальні та золовидалюючі пристрої. Водяна пара широко застосовується в енергетиці на теплових та атомних електростанціях як робоче тіло для паротурбінних установок. Крім того, вода й водяна пара є найпоширенішими теплоносіями в теплообмінних апаратах, в енергетичних та технологічних системах, а також у системах теплопостачання та опалення.
Аналіз використання різних видів палива в системах теплопостачання
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Тарасенко, Микола Олексійович; Тарасенко, Олександр Миколайович; Коваленко, Ю. Л.