Кафедра "Теплотехніка та енергоефективні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2810

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/teplo

Від 2008 року кафедра має назву "Теплотехніка та енергоефективні технології", первісна назва – кафедра загальної теплотехніки.

Кафедра загальної теплотехніки створена в 1950 році. Першим її завідувачем був кандидат технічних наук, доцент Павловський Гаврило Іванович. З 1968 року вона стала випускаючою, на даний час підготовлено понад 1500 спеціалістів. На кафедрі сформувалася наукова школа з дослідження тепломасообмінних процесів в дисперсних газорідинних потоках.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження двоступеневого компресора"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Тарасенко, Микола Олексійович; Тарасенко, Олександр Миколайович
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторної роботи "Випробування рекуперативного кожухотрубного конденсатора"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пересьолков, Олександр Романович; Тарасенко, Олександр Миколайович
    Теплообмінні апарати – пристрої, в яких здійснюється процес передачі теплоти від одного теплоносія до іншого. За принципом дії розрізняють поверхневі та змішувальні апарати. У поверхневих теплообмінниках рекуперативного та регенеративного типу теплота від теплоносія з більш високою температурою передається твердій стінці (насадці), а від неї більш холодному теплоносію. У змішувальних апаратах відбувається безпосереднє змішування (перемішування) нагрітого та холодного теплоносіїв, при цьому теплообмін протікає одночасно з масообміном. Поверхневі теплообмінники є найбільш значною групою апаратів, що використовуються в промисловості. Основною характеристикою таких апаратів є площа поверхні теплообміну, тому що від її розміру залежить кількість теплоти, що передається в апараті від одного теплоносія до іншого. Також на кількість переданої теплоти впливає коефіцієнт теплопередачі та різниця температур між теплоносіями. Форма поверхні стінки може бути трубчатою, плоскою, ребристою та іншою. Існуючі теплообмінні апарати відрізняються один від одного також конструкцією, формою, розмірами, призначенням, видами теплоносіїв та іншими особливостями. За призначенням поверхневі теплообмінні апарати поділяють на такі типи: холодильники; підігрівачі; конденсатори; випарники. Конденсатор – теплообмінний апарат, в якому здійснюється процес фазового переходу теплоносія з парового стану в рідкий (конденсація) за рахунок відведення тепла холоднішим теплоносієм. Якщо пара стикається з поверхнею, що має температуру меншу за температуру насічення, то вона переходить в рідкий стан, віддаючи поверхні теплоту пароутворення, що виділяється при конденсації. Розрізняють два види конденсації: краплинну, при якій конденсат осаджується у вигляді окремих крапель та плівкову, при якій на поверхні утворюється суцільна плівка рідини. При роботі конденсаційних пристроїв конденсат, як правило, змочує поверхню теплообміну і в них відбувається плівкова конденсація пари. Водяна пара знаходить широке застосування у багатьох галузях промисловості, особливо в енергетиці. Вода і водяна пара є найпоширенішими теплоносіями в теплообмінних апаратах, в енергетичних та технологічних системах, а також у системах теплопостачання та опалення.