Кафедра "Теплотехніка та енергоефективні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2810

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/teplo

Від 2008 року кафедра має назву "Теплотехніка та енергоефективні технології", первісна назва – кафедра загальної теплотехніки.

Кафедра загальної теплотехніки створена в 1950 році. Першим її завідувачем був кандидат технічних наук, доцент Павловський Гаврило Іванович. З 1968 року вона стала випускаючою, на даний час підготовлено понад 1500 спеціалістів. На кафедрі сформувалася наукова школа з дослідження тепломасообмінних процесів в дисперсних газорідинних потоках.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Експериментальне дослідження елементарних актів гідродинаміки та теплообміну при взаємодії крапель і плівки води з поверхнею прокатного валку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Пересьолков, Олександр Романович; Круглякова, Ольга Володимирівна
Проведено експериментальні дослідження граничних умов теплообміну для термонапруженого стану прокатних валків під час їх обробки в установці теплової підготовки під час зрошення поверхні плоскофакельними форсунками. Показано, що гідродинамічні умови на поверхні, що зрошується, формуються як в результаті надходження з плоскофакельної форсунки «первинної» диспергованої води, так і «вторинної» рідини, що надходить із сусідніх ділянок у вигляді відбитих крапель і плівок. Вплив на теплообмін окремих факторів, що формують гідродинамічні умови на зрошувальній поверхні, вивчався окремо. Інтенсивність тепловіддачі досліджувалася залежно від густини зрошення, перепаду тиску на плоскофакельній форсунці та температури охолоджуваної поверхні при натіканні «первинного» крапельного потоку на поверхню теплообміну. Локальні значення густини зрошення краплями поверхні під факелом плоскофакельної форсунки вимірювалися за допомогою добірної трубки, що переміщується координатником. При цьому виключалося потрапляння до неї «вторинної» рідини. Питомий тепловий потік та коефіцієнт тепловіддачі визначався за допомогою тепломіра, виконаного з ніхромової стрічки, що нагрівається постійним струмом. При цьому забезпечувалась ізотермічність поверхні вимірювальної ділянки. Термопарами вимірювали температуру нижньої поверхні стрічки, і потім розраховувалася стаціонарна температура верхньої зрошуваної краплями поверхні тепломіра. В результаті багатофакторного аналізу експериментальних даних отримано кореляційну залежність коефіцієнта теплообміну від локальних умов зрошення поверхні тепломіра. Також проводилися дослідження теплообміну під час течії плівки води поверхнею тепломіра. Аналогічна ситуація має місце при розтіканні води із зон зрошення поверхні валка сусідніми плоскофакельними форсунками. Отримана кореляційна залежність коефіцієнта тепловіддачі від швидкості руху плівки води та температури поверхні, що охолоджується. Дослідження тепловіддачі при спільній взаємодії з поверхнею теплообміну плівки води, що рухається, і крапельного потоку, що надходить від плоскофакельної форсунки, показали, що інтенсивність тепловіддачі становить приблизно 80-90 % від арифметичної суми коефіцієнтів, отриманих при роздільному охолодженні тепломіра краплями і плівкою води.
Розрахунки вентиляторних градирень
(Моделіст, 2023) Пересьолков, Олександр Романович; Круглякова, Ольга Володимирівна
Вода в промисловості та енергетиці широко використовується для охолодження найрізноманітніших речовин і вузлів установок (наприклад, для конденсації та охолодження газоподібних і рідких продуктів хімічних і нафтохімічних виробництв, для конденсації пари, що відпрацювала після розширення її в парових двигунах, для відведення теплоти від масла в маслоохолоджувачах систем охолодження стисненого повітря та для охолодження іншого обладнання в цілях запобігання його руйнування під впливом високих температур (наприклад, циліндрів компресорів, кладки виробничих печей й т.і.). Існують дві основні схеми виробничого водопостачання: прямоточне (з одноразовим використанням води, наприклад, з річок, та зливом теплої води назад у річку) та оборотне.
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження темпу нагрівання термічно тонкого тіла"
(2021) Пильов, Вячеслав Володимирович; Алтухова, Ольга Василівна
Вміння вирішувати задачі нестаціонарного теплообміну є важливою частиною курсу "Тепло- і масообмін", оскільки це є необхідним при дослідженні явищ термічного навантаження та втоми деталей машин та теплоенергетичних установок, визначення необхідних температурних режимів печей при прогріві болванок, охолодженні ливарних форм та вирішенні інших інженерних завдань. Окрім цього, найбільш точні сучасні способи визначення теплофізичних властивостей нових речовин базуються на дослідженні нестаціонарної теплопровідності їх зразків. Метою лабораторної роботи є дослідження процесу нагрівання й охолодження термічно тонкого тіла як найпростішого з математичної точки зору випадку нестаціонарної задачі, що дозволяє студентам ознайомитись з методами проведення відповідних експериментів та обробки їх результатів.
Ванна скловарної печі
(ДП "Український інститут промислової власності", 2004) Кошельник, Вадим Михайлович; Селіхов, Юрій Анатолійович; Кошельнік, Олександр Вадимович; Долженко, Олена Юріївна
Ванна скловарної печі, яка включає стіни варильного басейну з вогнетривкої кладки, систему випарного охолодження з трубчастих елементів з оребренням і додаткове охолодження зовнішньої поверхні панелей системи випарного охолодження, яка відрізняється тим, що в технологічну схему роботи встановлено бак-акумулятор, який має дві секції необхідного об’єму, розділені перегородкою, і в якому бокові стіни, дно і кришка облицьовані теплоізоляційним матеріалом з підведенням теплоносія після додаткового охолодження зовнішньої поверхні панелей системи випарного охолодження і відведенням теплоносія після миття та нагрівання склобою до температури гарячого теплоносія через відстійник з нижньої частини бака-акумулятора.
Перспективні напрями використання низькопотенційної пари систем випарного охолодження скловарних печей
(НТУ "ХПІ", 2017) Кошельнік, Олександр Вадимович; Долобовська, Ольга Вікторівна; Павлова, Вікторія Геннадіївна
Представлены основные способы использования низкоптенциального пара систем испарительного охлаждения стекловаренных печей. Выделено два основных направления применения пара - тепотехническое и энергетическое. Описаны схемы теплоутилизационных комплексов стекольного производства с когенерацией, а также перспективные комплексы с водородными турбоустановками и низкокипящим теплоносителем. Показана необходимость проведения дальнейших исследований для выбора наиболее эффективного оборудования и оптимальных схем утилизации энергетического потенциала водяного пара систем испарительного охлаждения стекловаренных печей.