Кафедра "Теплотехніка та енергоефективні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2810

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/teplo

Від 2008 року кафедра має назву "Теплотехніка та енергоефективні технології", первісна назва – кафедра загальної теплотехніки.

Кафедра загальної теплотехніки створена в 1950 році. Першим її завідувачем був кандидат технічних наук, доцент Павловський Гаврило Іванович. З 1968 року вона стала випускаючою, на даний час підготовлено понад 1500 спеціалістів. На кафедрі сформувалася наукова школа з дослідження тепломасообмінних процесів в дисперсних газорідинних потоках.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2017 - 20192

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.hydrogen

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Use of a hydrogen metal hydride system to increase glass production efficiency
    (Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України, 2019) Chorna, Natalia A.; Koshelnik, Oleksandr V.; Kruhliakova, Olha V.; Dolobovska, Olha V.
    Today, the most effective means of using the energy potential of the secondary energy resources of industrial enterprises is the use of cogeneration utilization systems. This makes it possible to concurrently obtain both heat and electrical energy, and significantly reduce heat losses. This paper proposes that sheet glass producing enterprises use additional utilization systems for making use of heat from glass furnace gases. The current state of hydrogen use during glass production is analyzed. A scheme of energy technology complex with a hydrogen turbine and a metal hydride system for the combined production of heat and electric energy is developed. A calculation and theoretical study has been conducted to determine the main parameters of the hydrogen heat recovery system in the range of furnace gas temperatures from 523 to 673 K, as well as the efficiency of the system application. Using the developed mathematical model of the processes of heat and mass transfer in metal hydrides, we obtained data regarding the operating parameters of the thermosorption compressor, which allowed us to determine the structural characteristics of the metal hydride system as a whole. As a result of the calculation, we obtained coolant characteristics at hydrogen circuit key points, and determined the hydrogen turbine power. The electric energy produced in it can be used for the electrolyzer of the hydrogen station of an enterprise. The oxygen generated during the electrolysis process is added to the combustion air, which will increase the combustion temperature of the fuel mixture and increase glass furnace efficiency. Thus, a complex of proposed measures for the utilization of the energy potential of glass furnace gases will allow us to increase the energy efficiency of sheet glass production and the competitiveness of glass-producing enterprises.
  • Ескіз
    Документ
    Використання методу ексергетичного аналізу для оцінки ефективності роботи енергоперетворювальних комплексів скловарного виробництва
    (Донецький національний технічний університет, 2017) Кошельнік, Олександр Вадимович; Долобовська, Ольга Вікторівна; Круглякова, Ольга Володимирівна
    Для аналізу роботи складних енерготехнологічних комплексів скловарного виробництва запропоновано застосування методів, що базуються на використанні термодинамічних функцій. Розглянуто схему утилізації теплоти димових газів скловарних печей з термосорбційним компресором та водневою турбоустановкою. Проведено розрахунково-теоретичне дослідження ефективності роботи даної схеми, знайдено основні параметри роботи схеми при різному рівні температур димових газів, представлені результати термодинамічного аналізу енергоперетворювального комплексу з використанням водню в якості робочого тіла.