2024 № 2 Актуальні проблеми розвитку українського суспільства
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/85542
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Віктор Тимофійович Долбня: до 100-річчя від дня народження талановитого науковця і видатного педагога(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кіпенський, Андрій Володимирович; Тверитникова, Олена Євгенівна; Маліков, Василь ВолодимировичСтаттю присвячено дослідженню життєвого шляху та науково-педагогічної діяльності науковця, педагога, почесного доктора Харківського політехнічного інституту, професора В.Т. Долбні, якому 27 вересня 2024 р. виповнилося 100 років від дня народження. Окреслено неоціненний внесок В.Т. Долбні у розширення наукових досліджень в галузі перетворювальної техніки, розбудову системи підготовки наукових кадрів, що сприяло розвитку електротехнічної науки і промисловості в Україні; розглянуто діяльність В.Т. Долбні як завідувача кафедри промислової електроніки, декана факультету автоматики та приладобудування та електромашинобудівного факультету, проректора інституту та науковця в якості голови спеціалізованих вчених рад, консультанта для молодих науковців. В основі теоретичного дослідження використано біографічний метод.Документ Тенденції в архітектурі Харкова початку ХХ ст.: творча спадщина викладачів Харківського політехнічного інституту (до 140-річчя з дня відкриття)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена ЄвгенівнаРозглядається формування архітектурних композицій у місті Харкові зусиллями викладачів Харківського практичного технологічного інституту (ХПТІ, нині – НТУ «ХПІ»). ХПТІ, відкритий у 1885 р., став першим вищим технічнм закладом на території Наддніпрянської України. Інститут став не лише навчальним центром, але й осередком архітектурних інновацій та підготовки нових інженерних кадрів. Архітектори, які викладали у ХПТІ, залишили значну архітектурну спадщину, яка змінила обличчя міста. Зокрема це доробок С.І. Загоскіна, О.М. Бекетова, М.З. Харманського, О.Г. Молокіна, В.Х. Немкіна. Архітектори не лише викладали у ЗВО, а й активно брали участь у конкурсах, виступали з обміном думок через товариства та журнали. Дослідження архітектурної спадщини цих спеціалістів залишається актуальним, адже воно дозволяє простежити, як діяльність викладачів навчальних закладів впливає на розвиток інфраструктури та архітектурний стиль міста.