Кафедра "Електричні станції"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6884

Офіційний сайт кафедри http://sites.kpi.kharkov.ua/es

Від 1950 року кафедра має назву "Електричні станції", первісна назва – кафедра "Центральні електричні станції".

Кафедра "Центральні електричні станції" була створена в 1930 році. Першим завідувачем кафедри був призначений професор Берлін Сергій Миколайович. Підготовка інженерів-електриків для роботи на електричних станціях почалася в Харкові від часу відкриття, в 1921 році, електротехнічного факультету. За роки своєї роботи кафедра випустила понад 4000 інженерів-електриків, які плідно працюють в енергетиці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 7 кандидатів технічних наук; 5 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2018 - 20192

Налаштування

Автор: search.filters.author.Новах, Богдан СтаніславовичМістить файли: Так

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Автономна сонячна тригенераційна енергоустановка
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Жарков, Антон Вікторович; Тугай, Юрій Іванович; Жарков, Віктор Якович; Галько, Сергій Віталійович; Новах, Богдан Станіславович; Хромишев, Віталій Олександрович; Діордієв, Олександр Олександрович; Довгалюк, Оксана Миколаївна; Лазуренко, Олександр Павлович
    Автономна сонячна тригенераційна енергоустановка з гібридними фотоелектричними модулями, об'єднаними в батарею, зі спільним охолоджувальним колектором. Кожен модуль містить дві коаксіально розташовані скляні трубки, з'єднані між собою з утворенням вакуумної колби. Внутрішня трубка покрита фотоелектричними перетворювачами (ФЕП), з'єднаними в послідовний ланцюг з виведеними електричними гермо контактами. Акумулятор, контролер, інвертор, послідовні ланцюги із ФЕП кожного фотоелектричного модуля (ФЕМ) приєднані через контролер до акумулятора. До іншого виходу контролера приєднані споживачі постійного струму безпосередньо. Споживачі змінного струму приєднані через інвертор. Гібридний ФЕМ містить термосифон у вигляді окремого металевого корпусу, запаяного з обох сторін, наповненого під вакуумом робочим тілом з фазовим переходом і низькою температурою замерзання, розташований у вакуумній колбі типу посудини Дьюара. Герметичний корпус термосифона виконаний із чистої червоної міді, з конденсатором, контактуючим зі спільним охолоджувальним колектором, наповненим рідким незамерзаючим теплоносієм, бак-акумулятор з теплообмінником, вхідним і вихідним трубопроводами, з термодатчиком на вхідному трубопроводі і вихровим насосом на вихідному трубопроводі. Установка додатково містить абсорбційний холодильник, приєднаний до бака акумулятора.
  • Ескіз
    Документ
    Когенераційний вітропарк з вітроелектрогенератором і тепловим акумулятором фазового переходу
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Жарков, Віктор Якович; Лазуренко, Олександр Павлович; Черкашина, Галина Ігорівна; Жарков, Антон Вікторович; Хромишев, Віталій Олександрович; Хромишева, Олена Олександрівна; Новах, Богдан Станіславович
    Когенераційний вітропарк з вітроелектрогенератором і тепловим акумулятором фазового переходу, який містить декілька ІПЕВТ, спільний синхронний ВЕГ з аксіальним магнітним полем на неодимових магнітах, датчики температури і швидкості вітру, кожен ІПЕВТ містить індуктор у вигляді нерухомих дискових магнітопроводів із феромагнітного матеріалу, з зубчастою будовою прилеглих торцевих поверхонь, розташованих на периферії дискових магнітопроводів, з обмотками збудження в кільцевих канавках прилеглих торців, що ділять радіальні зубці дискових магнітопроводів на рівновеликі за площею прилеглої поверхні, і рухомий сталевий диск, вкритий з обох боків шаром металу з підвищеною електропровідністю, розташований з подвійним зазором між нерухомими дисковими магнітопроводами, зв'язаний з вихідним валом вітродвигуна, співвісно розташовані в резервуарі з рідинним теплоносієм, з вхідним і вихідним патрубками, а їхні кільцеві обмотки збуджені постійним струмом в одному напрямі, на ободі сталевого диска закріплені лопаті для переміщення рідинного теплоносія, ротор ВЕГ виконаний дводисковим, багатополюсним з рівномірно закріпленими по колу периферії дисків неодимовими магнітами, а статор ВЕГ - з якірними котушками без осердя, виготовлений у вигляді симетрично розташованих по внутрішньому периметру статорного диска парної кількості плоских якірних котушок трапецеїдальної форми, залитих компаундом, розташований з подвійним зазором між дисками багатополюсного ротора, причому він містить тепловий акумулятор фазового переходу (ТАФП), статорна обмотка ВЕГ містить парну кількість котушок і комутаційні контакти для зміни кількості пар полюсів із паралельних гілок послідовно з'єднаних якірних котушок при суттєвій зміні швидкості вітру, до виходу статорної обмотки через випрямляч змінного струму і електронний ключ блока регулювання паралельно приєднані кільцеві обмотки збудження кожного ІПЕВТ, корпус ТАФП виконаний кожухотрубним, заповнений теплоакумулюючим матеріалом з фазовим переходом (ТАМФП), який безпосередньо контактує з антикорозійною поверхнею циркуляційного контуру, приєднаного через вхідний і вихідний патрубки до резервуара ІПЕВТ з рідинним теплоносієм.