Кафедра "Автоматизовані електромеханічні системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7549

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/aems

Від 1992 року кафедра має назву "Автоматизовані електромеханічні системи", попередня назва – кафедра "Електрифікація промислових підприємств", первісна – кафедра електроустаткування. Кафедра електроустаткування заснована у 1930 році професором Павлом Петровичем Копняєвим – основоположником Української та Харківської школи електротехніки. Першим завідувачем кафедри був Борис Осипович Кремінь.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) з електромеханічних систем автоматизації, електроприводу, мехатроніки та робототехніки. З часу створення кафедрою підготовлено понад 5,5 тисяч інженерів, спеціалістів, магістрів, зокрема понад 300 магістрів та кандидатів технічних наук для 47 країн світу

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

Автор: search.filters.author.Аніщенко, Микола ВасильовичDOI: search.filters.doi.doi.org/10.20998/2079-8024.2020.4.05

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Локаційні датчики на платі «Сенсори мехатроніки» на базі освітньої платформи National instruments
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Асмолова, Лариса Валеріївна; Аніщенко, Микола Васильович
    Розглядається організація циклу лабораторних робіт з курсу «Основи мехатроніки» з використанням плати QNET «Mechatronics Sensors» та освітньої платформи NI ELVIS II +, за допомогою якої студент отримує фундаментальні знання в мехатроніці. Пропонуються датчики вимі -рювання відстані до об’єктів та розміру об’єктів, виявлення перешкод і т.п. для промислових роботів та пристроїв мехатроніки. В якості сенсорів зовнішнього середовища використовуються інфрачервоний та ультразвуковий (сонар) локаційні датчики. Для їх дослідження розроблено методику виконання лабораторних робіт. Викладено призначення та принцип роботи локаційних датчиків ближньої дії для виміру відстані до контрольованого об’єкту без безпосереднього контакту з ним. В якості об’єкту дослідження розглядався щільний шматок картону, розміром 10×10 см білого відбивного кольору. Відзначено, що принцип дії інфрачервоного датчика заснований на відстеженні рівня інфрачервоного випромінювання в полі зору датчика, а ультразвукові датчики (сонар) працюють на принципі ехолокації ультразвуком, тобто посилають звукові хвилі високої частоти. Вихідний сигнал датчиків у вигляді аналогової напруги за допомогою мікроконтролера перетворюється у величину відстані. Для кожного типу датчика виконано вимір робочого діапазону та калібрування для збільшення точності вимірювання відстані. Робочий діапазон інфрачервоного датчика складає 17÷47 см, а ультразвукового – 20÷43 см. Відносна похибка інфрачервоного датчика дорівнює 1,53%, а ультразвукового – 0,25%. При виконанні лабораторної роботи наочно показано, що відстань до навколишніх предметів можна вимірювати як за допомогою ультразвукових датчиків (сонарів), так і за допомогою інфрачервоних датчиків. Вибір того чи іншого типу датчика залежить від поставленого завдання та області використання.