Кафедра "Автоматизовані електромеханічні системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7549

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/aems

Від 1992 року кафедра має назву "Автоматизовані електромеханічні системи", попередня назва – кафедра "Електрифікація промислових підприємств", первісна – кафедра електроустаткування. Кафедра електроустаткування заснована у 1930 році професором Павлом Петровичем Копняєвим – основоположником Української та Харківської школи електротехніки. Першим завідувачем кафедри був Борис Осипович Кремінь.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) з електромеханічних систем автоматизації, електроприводу, мехатроніки та робототехніки. З часу створення кафедрою підготовлено понад 5,5 тисяч інженерів, спеціалістів, магістрів, зокрема понад 300 магістрів та кандидатів технічних наук для 47 країн світу

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Системи числового програмного керування
(Факт, 2024) Аніщенко, Микола Васильович
Подано основні поняття, визначення і принципи побудови систем числового програмного керування, розглянуто основні теоретичні та деякі практичні питання підготовки керуючих програм для металорізальних верстатів з ЧПК, наведено огляд структурних схем пристроїв ЧПК, а також розглянуто основні задачі керування систем ЧПК, принципи побудови та синтезу сучасних електроприводів верстатів та промислових роботів, особливості реалізації мережного керування розподіленими об’єктами. Призначено для студентів освітньої програми «Електропривод, мехатроніка та робототехніка» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» та інших технічних спеціальностей.
Дослідження системи векторного керування частотно-регульованим асинхронним електроприводом
(2023) Аніщенко, Микола Васильович; Обруч, Ігор Володимирович
Локаційні датчики на платі «Сенсори мехатроніки» на базі освітньої платформи National instruments
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Асмолова, Лариса Валеріївна; Аніщенко, Микола Васильович
Розглядається організація циклу лабораторних робіт з курсу «Основи мехатроніки» з використанням плати QNET «Mechatronics Sensors» та освітньої платформи NI ELVIS II +, за допомогою якої студент отримує фундаментальні знання в мехатроніці. Пропонуються датчики вимі -рювання відстані до об’єктів та розміру об’єктів, виявлення перешкод і т.п. для промислових роботів та пристроїв мехатроніки. В якості сенсорів зовнішнього середовища використовуються інфрачервоний та ультразвуковий (сонар) локаційні датчики. Для їх дослідження розроблено методику виконання лабораторних робіт. Викладено призначення та принцип роботи локаційних датчиків ближньої дії для виміру відстані до контрольованого об’єкту без безпосереднього контакту з ним. В якості об’єкту дослідження розглядався щільний шматок картону, розміром 10×10 см білого відбивного кольору. Відзначено, що принцип дії інфрачервоного датчика заснований на відстеженні рівня інфрачервоного випромінювання в полі зору датчика, а ультразвукові датчики (сонар) працюють на принципі ехолокації ультразвуком, тобто посилають звукові хвилі високої частоти. Вихідний сигнал датчиків у вигляді аналогової напруги за допомогою мікроконтролера перетворюється у величину відстані. Для кожного типу датчика виконано вимір робочого діапазону та калібрування для збільшення точності вимірювання відстані. Робочий діапазон інфрачервоного датчика складає 17÷47 см, а ультразвукового – 20÷43 см. Відносна похибка інфрачервоного датчика дорівнює 1,53%, а ультразвукового – 0,25%. При виконанні лабораторної роботи наочно показано, що відстань до навколишніх предметів можна вимірювати як за допомогою ультразвукових датчиків (сонарів), так і за допомогою інфрачервоних датчиків. Вибір того чи іншого типу датчика залежить від поставленого завдання та області використання.
Вимоги до випускних кваліфікаційних робіт
(2021) Аніщенко, Микола Васильович; Шамардіна, Віра Миколаївна; Клепіков, Володимир Борисович
Випускна кваліфікаційна робота (проєкт) є завершальним етапом навчання у закладі вищої освіти, її захист є формою державної атестації випускників. Випускна кваліфікаційна робота (КР) дає можливість студенту підтвердити рівень загальнотеоретичної, професіональної і спеціальної фахової підготовки за обраною освітньо-професійною програмою. КР є підсумковою роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору відповідної кваліфікації і видачу диплома (бакалавра, магістра). Методичні вказівки спрямовані на надання студентам допомоги в організації своєї діяльності при виконанні та захисті випускної КР.
Електромеханіка: дистанційне навчання та віддалені лабораторії
(Смугаста типографія, 2016) Аніщенко, Микола Васильович; Осичев, Олександр Васильович; Шамардіна, Віра Миколаївна; Тимощенко, Андрій Валерійович; Ткаченко, Андрій Олександрович
Приведений опис трьох навчальних модулів для дистанційного навчання з використанням середовища Moodle, розглянуто принцип побудови та порядок виконання лабораторних робіт з віддаленим доступом до реального обладнання, наведено завдання для виконання індивідуальної практичної роботи по кожному навчальному модулю. Посібник призначено для студентів технічних спеціальностей напрямку "Електромеханіка", аспірантів та інженерно-технічних працівників.
Датчики вимірювання кутового положення вала на базі обладнання National instruments з платою QNET-mechkit "датчики для мехатроніки"
(НТУ "ХПІ", 2019) Асмолова, Лариса Валеріївна; Аніщенко, Микола Васильович; Лобода, Катерина Юріївна
Розглядається застосування плати QNET "Датчики для мехатроніки" з освітньої платформою NI ELVIS II + при організації циклу лабораторних робіт з курсу "Основи мехатроніки". Методика виконання робіт розглядається на прикладах двох лабораторних робіт по вивченню датчиків кута оберту вала електродвигуна: енкодера і потенціометра. Для підвищення якості навчання студентів при проведенні експериментів забезпечується наочність і точність відповідності реальних датчиків.