Кафедра "Автоматизовані електромеханічні системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7549

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/aems

Від 1992 року кафедра має назву "Автоматизовані електромеханічні системи", попередня назва – кафедра "Електрифікація промислових підприємств", первісна – кафедра електроустаткування. Кафедра електроустаткування заснована у 1930 році професором Павлом Петровичем Копняєвим – основоположником Української та Харківської школи електротехніки. Першим завідувачем кафедри був Борис Осипович Кремінь.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) з електромеханічних систем автоматизації, електроприводу, мехатроніки та робототехніки. З часу створення кафедрою підготовлено понад 5,5 тисяч інженерів, спеціалістів, магістрів, зокрема понад 300 магістрів та кандидатів технічних наук для 47 країн світу

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Теорія автоматичного керування
("Факт", 2024) Асмолова, Лариса Валеріївна; Шамардіна, Віра Миколаївна
До першої частини тексту лекцій з теорії лінійних неперервних систем автоматичного керування включено основні визначення, математичний опис окремих елементарних ланок і автоматичних систем у цілому. Наведено їх передавальні функції, часові і частотні характе ристики, структурні схеми та їх перетворення. Призначено для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 141 «Електроенерге тика, електротехніка та електромеханіка».
Частотне керування асинхронним електроприводом
(Право, 2023) Худяєв, Олександр Андрійович; Обруч, Ігор Володимирович; Асмолова, Лариса Валеріївна
Розглянуто основні питання, пов’язані з керуванням електроприводом з асинхронним двигуном, побудову замкнених систем керування. Наведено системи скалярного, векторного та нейромережевого керування. Призначено для студентів спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» та інших електротехнічних спеціальностей.
Локаційні датчики на платі «Сенсори мехатроніки» на базі освітньої платформи National instruments
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Асмолова, Лариса Валеріївна; Аніщенко, Микола Васильович
Розглядається організація циклу лабораторних робіт з курсу «Основи мехатроніки» з використанням плати QNET «Mechatronics Sensors» та освітньої платформи NI ELVIS II +, за допомогою якої студент отримує фундаментальні знання в мехатроніці. Пропонуються датчики вимі -рювання відстані до об’єктів та розміру об’єктів, виявлення перешкод і т.п. для промислових роботів та пристроїв мехатроніки. В якості сенсорів зовнішнього середовища використовуються інфрачервоний та ультразвуковий (сонар) локаційні датчики. Для їх дослідження розроблено методику виконання лабораторних робіт. Викладено призначення та принцип роботи локаційних датчиків ближньої дії для виміру відстані до контрольованого об’єкту без безпосереднього контакту з ним. В якості об’єкту дослідження розглядався щільний шматок картону, розміром 10×10 см білого відбивного кольору. Відзначено, що принцип дії інфрачервоного датчика заснований на відстеженні рівня інфрачервоного випромінювання в полі зору датчика, а ультразвукові датчики (сонар) працюють на принципі ехолокації ультразвуком, тобто посилають звукові хвилі високої частоти. Вихідний сигнал датчиків у вигляді аналогової напруги за допомогою мікроконтролера перетворюється у величину відстані. Для кожного типу датчика виконано вимір робочого діапазону та калібрування для збільшення точності вимірювання відстані. Робочий діапазон інфрачервоного датчика складає 17÷47 см, а ультразвукового – 20÷43 см. Відносна похибка інфрачервоного датчика дорівнює 1,53%, а ультразвукового – 0,25%. При виконанні лабораторної роботи наочно показано, що відстань до навколишніх предметів можна вимірювати як за допомогою ультразвукових датчиків (сонарів), так і за допомогою інфрачервоних датчиків. Вибір того чи іншого типу датчика залежить від поставленого завдання та області використання.
Математичне моделювання перехідних процесів в електроприводі стрілочного переводу моношпального типу з вентильно-індукторним двигуном
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Буряковський, Сергій Геннадійович; Маслій, Артем Сергійович; Асмолова, Лариса Валеріївна; Гончарук, Наталія Трохимівна
Робота присвячена розвитку функціональності залізничного стрілочного переводу шляхом впровадження вентильно-індукторного електроприводу. Таке рішення дає обґрунтування для спрощення механічної частини стрілочного переводу шляхом заміни редуктора на кульково-гвинтову пару, а також розмістити усю кінематичну лінію стрілочного переводу на одній шпалі. Наведено математичний опис чотирифазного вентильно-індукторного двигуна, та спрощеної механічної лінії стрілочного переводу у вигляді одномасової електромеханічної системи. Розроблена імітаційна математична модель електроприводу стрілочного переводу моношпального типу як система підлеглого керування з вентильно-індукторним двигуном, яка враховує нелінійну характеристику навантаження. Наведено результати комп’ютерного моделювання з ПІД та нечітким регулятором швидкості, які показали, що нечіткий ПІД регулятор більш якісно відпрацьовує задані величини та переміщення гостряків.
Проєктування систем електропостачання промислових підприємств
(ТОВ "ПромАрт", 2021) Коліушко, Денис Георгійович; Асмолова, Лариса Валеріївна
У навчально-методичному посібнику систематизовано матеріал з проєктування систем електропостачання промислових підприємств, який включає розрахунок електричних навантажень, вибір силових трансформаторів, вибір схем зовнішнього та внутрішнього електропостачання, компенсацію реактивної потужності, розрахунок струмів короткого замикання. Для глибшого розуміння матеріалу у названих розділах наведені приклади розрахунків та надано список літератури. Навчально-методичний посібник призначений для студентів дистанційної форми навчання за спеціальністю 141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка за освітньою програмою 03 "Електропривод, мехатроніка та робототехніка".
Основи дослідження лінійних динамічних систем у середовищі пакету MATLAB
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Асмолова, Лариса Валеріївна; Шамардіна, Віра Миколаївна
В лабораторному практикумі наведена методика виконання лабораторних робіт на персональному комп’ютері з використанням програми імітаційного моделювання у пакеті MATLAB Simulink. Розглянуто питання дослідження типових динамічних ланок, що описуються передавальними функціями. Практикум призначений для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.
Визначення глибини зондування ґрунту для розрахунку опору заземлювального пристрою підстанцій 35 кВ
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Коліушко, Денис Георгійович; Руденко, Сергій Сергійович; Асмолова, Лариса Валеріївна; Ткачова, Тетяна Іванівна
Метою роботи є підвищення точності визначення опору заземлювального пристрою електроустановок напругою понад1 кВ, що працюють в мережі з ізольованою нейтраллю. Для цього було проаналізовано величину необхідної глибини зондування ґрунту у процесі виконання електромагнітної діагностики стану заземлювального пристрою. Були проведені чисельні експерименти, які полягали у розрахунку електричних параметрів заземлювача, виконаного у вигляді прямокутника розмірамиa × b з діагоналлю D і розташованого на глибині 0,3 м у двошаровому ґрунті. Було розглянуто різні варіанти співвідношення питомих електричних опорів ґрунту та розмірів заземлювального пристрою. Врахування статистичного розподілу вказаних параметрів для понад 500 підстанцій України класом напруги 35 кВ дозволило встановити двофакторну ймовірнісну залежність мінімально необхідної глибини зондування ґрунту установкою Веннера.