Кафедра "Автоматизовані електромеханічні системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7549

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/aems

Від 1992 року кафедра має назву "Автоматизовані електромеханічні системи", попередня назва – кафедра "Електрифікація промислових підприємств", первісна – кафедра електроустаткування. Кафедра електроустаткування заснована у 1930 році професором Павлом Петровичем Копняєвим – основоположником Української та Харківської школи електротехніки. Першим завідувачем кафедри був Борис Осипович Кремінь.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) з електромеханічних систем автоматизації, електроприводу, мехатроніки та робототехніки. З часу створення кафедрою підготовлено понад 5,5 тисяч інженерів, спеціалістів, магістрів, зокрема понад 300 магістрів та кандидатів технічних наук для 47 країн світу

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання перехідних процесів в електроприводі стрілочного переводу моношпального типу з вентильно-індукторним двигуном
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Буряковський, Сергій Геннадійович; Маслій, Артем Сергійович; Асмолова, Лариса Валеріївна; Гончарук, Наталія Трохимівна
    Робота присвячена розвитку функціональності залізничного стрілочного переводу шляхом впровадження вентильно-індукторного електроприводу. Таке рішення дає обґрунтування для спрощення механічної частини стрілочного переводу шляхом заміни редуктора на кульково-гвинтову пару, а також розмістити усю кінематичну лінію стрілочного переводу на одній шпалі. Наведено математичний опис чотирифазного вентильно-індукторного двигуна, та спрощеної механічної лінії стрілочного переводу у вигляді одномасової електромеханічної системи. Розроблена імітаційна математична модель електроприводу стрілочного переводу моношпального типу як система підлеглого керування з вентильно-індукторним двигуном, яка враховує нелінійну характеристику навантаження. Наведено результати комп’ютерного моделювання з ПІД та нечітким регулятором швидкості, які показали, що нечіткий ПІД регулятор більш якісно відпрацьовує задані величини та переміщення гостряків.
  • Ескіз
    Документ
    Поліпшення динаміки електромеханічних систем в умовах зривних фрикційних автоколивань
    (НТУ "ХПІ", 2015) Асмолова, Лариса Валеріївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.09.03 – електротехнічні комплекси та системи. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015. Дисертація присвячена визначенню шляхів поліпшення динаміки електро-механічних систем (ЕМС) за рахунок усунення зривних автоколивань фрикційних (АКФ) методами регульованого електроприводу. Отримано аналітичні співвідношення умов існування зривних АКФ в одномасовій і двомасовій ЕМС, що визначають області, де АКФ відсутні. Досліджені математичні моделі одномасової та двомасової розімкнених та замкнених ЕМС з характеристикою тертя, яка лінеаризована на характерних ділянках і доповнена логічним блоком для забезпечення стану спокою виконавчого органу. Доведено на основі моделі двомасової розімкненої ЕМС з характеристикою тертя, що зміна її параметрів і алгоритмів пуску електроприводу не розширюють області, де зривні АКФ відсутні. Використання в ЕМС типових зворотних зв'язків і підпорядкованого регулювання з стандартними й відомими налаштуваннями контурів не усувають зривних АКФ на швидкостях нижче за критичну швидкість розімкненої системи. Застосування нейрорегулятора та релейного регулятора забезпечують усунення зривних АКФ на швидкостях, суттєво менших за критичну швидкість розімкненої системи.