Кафедра "Автоматизовані електромеханічні системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7549

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/aems

Від 1992 року кафедра має назву "Автоматизовані електромеханічні системи", попередня назва – кафедра "Електрифікація промислових підприємств", первісна – кафедра електроустаткування. Кафедра електроустаткування заснована у 1930 році професором Павлом Петровичем Копняєвим – основоположником Української та Харківської школи електротехніки. Першим завідувачем кафедри був Борис Осипович Кремінь.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) з електромеханічних систем автоматизації, електроприводу, мехатроніки та робототехніки. З часу створення кафедрою підготовлено понад 5,5 тисяч інженерів, спеціалістів, магістрів, зокрема понад 300 магістрів та кандидатів технічних наук для 47 країн світу

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    До 90-річчя кафедри «Автоматизовані електромеханічні системи» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Клепіков, Володимир Борисович
    Зроблено історичний огляд процесу зародження викладання електротехніки та підготовці перших інженерів-електриків у заснованому в 1885 році першому вищому технічному закладі України «Харківський технологічний інститут». Відображено роль професора Копняєва П.П. як засновника української електротехнічної школи. Розглянуті етапи становлення та розвитку підготовки фахівців і наукових досліджень в галузі електромеханічних систем автоматизації і електричного приводу на кафедрі «Автоматизовані електромеханічні системи» за часи її існування та її роль у вирішенні актуальних для народного господарства країни проблем. Вказані серед найбільш суттєвих наукових результатів: створення нового наукового напрямку з динаміки електромеханічних систем з від'ємним в'язким тертям; виявлення явища підсилення пружних коливань нелінійністю тертя; використання, першими в СНД, методів нейронних мереж і генетичних алгоритмів для керування електроприводами; розвиток методів синтезу електромеханічних систем з наглядачами стану; визначення ролі модернізації електро -приводів у вирішенні проблеми економії енергетичних ресурсів в Україні. Вказані впровадження науково-технічних розробок кафедри на підприємствах країни. Відмічена ініціативна роль кафедри у започаткуванні першої і організації 24-х Міжнародних наукових конференцій з проблем автоматизованого електроприводу. Надані результати роботи з підготовки кадрів вищої кваліфікації; міжнародного співробітництва; учбово-методичної роботи, розвитку матеріально – технічної бази, участі у міжнародних проектах «TEMPUS-ІСO-Op» і «TEMPUS-MPAM». Вказані існуючі проблеми діяльності кафедри.
  • Ескіз
    Документ
    Вимоги до випускних кваліфікаційних робіт
    (2021) Аніщенко, Микола Васильович; Шамардіна, Віра Миколаївна; Клепіков, Володимир Борисович
    Випускна кваліфікаційна робота (проєкт) є завершальним етапом навчання у закладі вищої освіти, її захист є формою державної атестації випускників. Випускна кваліфікаційна робота (КР) дає можливість студенту підтвердити рівень загальнотеоретичної, професіональної і спеціальної фахової підготовки за обраною освітньо-професійною програмою. КР є підсумковою роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору відповідної кваліфікації і видачу диплома (бакалавра, магістра). Методичні вказівки спрямовані на надання студентам допомоги в організації своєї діяльності при виконанні та захисті випускної КР.
  • Ескіз
    Документ
    Професор П. П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)
    (НТУ "ХПІ", 2017) Клепіков, Володимир Борисович; Тверитникова, Олена Євгенівна
    Розкрито процес зародження системи вищої електротехнічної освіти в Україні наприкінці ХІХ ст. початку ХХ ст. Обґрунтовано внесок професора П. П. Копняєва у заснування наукової електротехнічної школи України. Розкрито організаційну діяльність вченого у створенні електротехнічного факультету Харківського політехнічного інституту та першого в Україні спеціалізованого вищого навчального закладу електротехнічного профілю. Доведено, що вісім основних електротехнічних напрямів наукових досліджень, започаткованих П. П. Копняєвим, набули розвитку і стали в подальші роки окремою науковою школою або науковим напрямом.
  • Ескіз
    Документ
    Актуальні питання ступеневої освіти у вищих технічних навчальних закладах України
    (Харківський державний політехнічний університет, 1999) Попович, М. Г.; Клепіков, Володимир Борисович; Лозинський, О. Ю.; Герасимяк, Р. П.
  • Ескіз
    Документ
    Квазінейрорегулятор для електромеханічної системи
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2006) Клепіков, Володимир Борисович; Полянська, Ірина Сергіївна; Колотіло, Віталій Іванович; Руденко, Андрій Валентинович
    Квазінейрорегулятор для електромеханічної системи, виконаний по архітектурі найпростішої нейронної мережі, що містить кілька елементів затримки, кілька вхідних нейронів і один вихідний, який відрізняється тим, що число вхідних нейронів вибирається не довільно, а визначається на одиницю більшим за порядок характеристичного полінома системи, коефіцієнти ваги визначаються із співвідношень, отриманих шляхом синтезу модального регулятора для моделі, поданої у канонічній формі фазової змінної, з подальшим застосуванням кінцево-різницевого математичного апарату, активаційна функція має одиничний коефіцієнт підсилення в області початку координат, а функціональне перетворення здійснюється на вихідному нейроні. 2. Квазінейрорегулятор за п. 1, який відрізняється тим, що при існуванні нелінійностей кількість вихідних нейронів обирається рівною кількості ділянок лінеаризації, кількість яких обирається за умовою необхідної точності апроксимації, причому кожний з вихідних нейронів з'єднаний із логічним блоком, який підключає необхідний вихідний нейрон до входу перетворювача залежно від розташування робочої точки на тій чи іншій ділянці лінеаризованої характеристики.
  • Ескіз
    Документ
    Джерело автономного електроживлення для газотранспортних мереж
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Клепіков, Володимир Борисович; Моісєєв, Олександр Миколайович; Колотіло, Віталій Іванович
    Автономне джерело електроживлення на основі асинхронного генератора із самозбудженням, із пристроєм стабілізації вихідної напруги, яке відрізняється тим, що джерелом механічної енергії є турбодетандер, вал якого з'єднаний з трифазним асинхронним генератором, вихід якого підключений до входу трифазного випрямляча, вихід якого підключений до входу широтно-імпульсного перетворювача, який з'єднаний з теплоелектронагрівачами, також до виходу випрямляча підключений вхід трифазного автономного інвертора напруги з широтно-імпульсною модуляцією та вихідним фільтром, вихід фільтра з'єднаний з навантаженням, мікропроцесорна система з'єднана із автономним інвертором напруги та із широтно-імпульсним перетворювачем.
  • Ескіз
    Документ
    Електропривод електромобіля
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Клепіков, Володимир Борисович; Гончар, Олександр Сергійович; Касторний, Петро Михайлович; Моісєєв, Олександр Миколайович; Тимощенко, Андрій Валерійович; Банєв, Євген Федорович; Пшенічніков, Дмитро Олексійович
    Електропривод електромобіля містить акумуляторну батарею, електродвигун постійного струму та напівпровідникові пристрої. Вихід акумуляторної батареї через некерований вентиль підключено до іоністора, вихід якого через напівпровідниковий ключ, шунтований зворотним діодом, підключено до електродвигуна, шунтованого зворотним діодом та напівпровідниковим елементом, керуючі електроди напівпровідникових ключів підключені до мікропроцесора.
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання електропривода ТРН-АД з fuzzy-регулюванням за уточненою моделлю
    (Вінницький національний технічний університет, 2011) Клепіков, Володимир Борисович; Банєв, Євген Федорович
    Розглянуто fuzzy-керування електроприводом ескалатора метрополітену системи ТРН-АД, яке забезпечує зниження струму, що споживається у режимах недовантаження асинхронного двигуна.
  • Ескіз
    Документ
    До 90-річчя електротехнічного факультету Харківського технологічного інституту. Відкриття пам'ятника професору Копняєву П. П.
    (Інститут електродинаміки НАН України, 2011) Товажнянський, Леонід Леонідович; Клепіков, Володимир Борисович; Тверитникова, Олена Євгенівна
    Стаття присвячена 90-річчю створення електротехнічного факультету в Харківському технологічному інституті, і відкриттю пом'ятника засновнику факультету Заслуженому професору Павлу Петровичу Копняєву (1867–1932), якому належить важлива роль у створенні та становленні наукової електротехнічної школи та вищої електротехнічної освіти в Україні.