Кафедра "Автоматизовані електромеханічні системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7549

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/aems

Від 1992 року кафедра має назву "Автоматизовані електромеханічні системи", попередня назва – кафедра "Електрифікація промислових підприємств", первісна – кафедра електроустаткування. Кафедра електроустаткування заснована у 1930 році професором Павлом Петровичем Копняєвим – основоположником Української та Харківської школи електротехніки. Першим завідувачем кафедри був Борис Осипович Кремінь.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) з електромеханічних систем автоматизації, електроприводу, мехатроніки та робототехніки. З часу створення кафедрою підготовлено понад 5,5 тисяч інженерів, спеціалістів, магістрів, зокрема понад 300 магістрів та кандидатів технічних наук для 47 країн світу

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2006 - 20092

Налаштування

Автор: search.filters.author.Колотіло, Віталій ІвановичКлючові слова: search.filters.subject.корисна модель

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Квазінейрорегулятор для електромеханічної системи
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2006) Клепіков, Володимир Борисович; Полянська, Ірина Сергіївна; Колотіло, Віталій Іванович; Руденко, Андрій Валентинович
    Квазінейрорегулятор для електромеханічної системи, виконаний по архітектурі найпростішої нейронної мережі, що містить кілька елементів затримки, кілька вхідних нейронів і один вихідний, який відрізняється тим, що число вхідних нейронів вибирається не довільно, а визначається на одиницю більшим за порядок характеристичного полінома системи, коефіцієнти ваги визначаються із співвідношень, отриманих шляхом синтезу модального регулятора для моделі, поданої у канонічній формі фазової змінної, з подальшим застосуванням кінцево-різницевого математичного апарату, активаційна функція має одиничний коефіцієнт підсилення в області початку координат, а функціональне перетворення здійснюється на вихідному нейроні. 2. Квазінейрорегулятор за п. 1, який відрізняється тим, що при існуванні нелінійностей кількість вихідних нейронів обирається рівною кількості ділянок лінеаризації, кількість яких обирається за умовою необхідної точності апроксимації, причому кожний з вихідних нейронів з'єднаний із логічним блоком, який підключає необхідний вихідний нейрон до входу перетворювача залежно від розташування робочої точки на тій чи іншій ділянці лінеаризованої характеристики.
  • Ескіз
    Документ
    Джерело автономного електроживлення для газотранспортних мереж
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Клепіков, Володимир Борисович; Моісєєв, Олександр Миколайович; Колотіло, Віталій Іванович
    Автономне джерело електроживлення на основі асинхронного генератора із самозбудженням, із пристроєм стабілізації вихідної напруги, яке відрізняється тим, що джерелом механічної енергії є турбодетандер, вал якого з'єднаний з трифазним асинхронним генератором, вихід якого підключений до входу трифазного випрямляча, вихід якого підключений до входу широтно-імпульсного перетворювача, який з'єднаний з теплоелектронагрівачами, також до виходу випрямляча підключений вхід трифазного автономного інвертора напруги з широтно-імпульсною модуляцією та вихідним фільтром, вихід фільтра з'єднаний з навантаженням, мікропроцесорна система з'єднана із автономним інвертором напруги та із широтно-імпульсним перетворювачем.