Кафедра "Автоматизовані електромеханічні системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7549

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/aems

Від 1992 року кафедра має назву "Автоматизовані електромеханічні системи", попередня назва – кафедра "Електрифікація промислових підприємств", первісна – кафедра електроустаткування. Кафедра електроустаткування заснована у 1930 році професором Павлом Петровичем Копняєвим – основоположником Української та Харківської школи електротехніки. Першим завідувачем кафедри був Борис Осипович Кремінь.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) з електромеханічних систем автоматизації, електроприводу, мехатроніки та робототехніки. З часу створення кафедрою підготовлено понад 5,5 тисяч інженерів, спеціалістів, магістрів, зокрема понад 300 магістрів та кандидатів технічних наук для 47 країн світу

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження системи векторного керування частотно-регульованим асинхронним електроприводом
    (2023) Аніщенко, Микола Васильович; Обруч, Ігор Володимирович
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи "Розрахунок показників надійності електропривода та складання алгоритмів діагностики несправностей"
    (2023) Ковальов, Віктор Миколайович
    Автоматизований електропривод (ЕП) є основною складовою у всіх галузях економіки. Надійність електроприводу визначається часом безвідмовної роботи протягом напрацювання на відмову, а діагностика визначає способи і методи пошуку несправності. Мета розрахункової роботи (РР) з курсу “Надійність та діагностика” – систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань у студентів, розвиток їх аналітичного і творчого мислення, отримання практичних навичок з розрахунків надійності електроприводів та складання діагностичних алгоритмів для пошуку несправностей в електроприводах. При виконанні РР студент самостійно приймає технічні рішення, відповідає за правильність розрахунків, використовуючи чинні методичні вказівки та конспект лекцій. Роль керівника полягає у поясненні окремих питань, що виникають у процесі виконання роботи. Керівник не перевіряє правильність розрахунків у процесі виконання РР. Порядок перевірки й захисту РР полягає у наступному. Виконану РР студент здає керівникові для перевірки правильності розрахунків та прийнятих рішень. При відсутності помилок студент захищає РР перед керівником, тобто, розповідає принцип роботи схеми, порядок розрахунків і відповідає на запитання. Якщо РР містить суттєві помилки, то керівник повертає її студенту для виправлення. Критерії оцінки, що виставляються студентам за виконання та захист РР, такі. Оцінка А (90-100): РР виконана у повному обсязі з правильними розрахунками і з описом принципу дії схеми; студент вільно відповідає на всі запитання та вільно орієнтується в схемі. Оцінка В (82-89): РР виконана не у повному обсязі з правильними розрахунками, мають місце неточності при описі схеми, відповіді студента на запитання не є повними. Оцінка С (74-81): РР виконана з незначними помилками в розрахунках, відповіді студента на запитання є неточними або мають загальний характер. Оцінка D (64-73): РР виконана з помилками в розрахунках, що були знайдені керівником у процесі її перевірки і виправлені студентом, відповіді студента на запитання є непевними або мають загальний характер. Оцінка Е (60-63): РР виконана з помилками в розрахунках, що були знайдені керівником у процесі її перевірки і виправлені студентом, студент непевно відповідає на запитання з принципу роботи електричної схеми.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки по розрахунку параметрів і характеристик та комплектації систем автоматизованого електропривода
    (Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2022) Тукалов, Ігор Олегович; Кунченко, Тетяна Юріївна
    Подано навчально-методичний супровід самостійної роботи студентів з проектування реверсивних тиристорних перетворювачів постійного струму, а також розрахунку та обрання компонентів для сучасних систем автоматизованих електроприводів. Призначений для студентів спеціальності 141 – "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка", що спеціалізуються за напрямами: 141.09 – "Електромеханічні системи автоматизації та електропривод", 141.10 – "Мехатроніка та робототехніка", а також студентів інших спеціальностей, що вивчають ці або суміжні дисципліни.