Кафедра "Автоматизовані електромеханічні системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7549

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/aems

Від 1992 року кафедра має назву "Автоматизовані електромеханічні системи", попередня назва – кафедра "Електрифікація промислових підприємств", первісна – кафедра електроустаткування. Кафедра електроустаткування заснована у 1930 році професором Павлом Петровичем Копняєвим – основоположником Української та Харківської школи електротехніки. Першим завідувачем кафедри був Борис Осипович Кремінь.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) з електромеханічних систем автоматизації, електроприводу, мехатроніки та робототехніки. З часу створення кафедрою підготовлено понад 5,5 тисяч інженерів, спеціалістів, магістрів, зокрема понад 300 магістрів та кандидатів технічних наук для 47 країн світу

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Об исследовании переходных процессов на комплексной плоскости
    (НТУ "ХПИ", 2008) Долбня, Виктор Тимофеевич
  • Ескіз
    Документ
    Исследование трехфазного инвертора тока на комплексной плоскости
    (Вища школа, 1981) Долбня, Виктор Тимофеевич
    Излагается метод анализа переходных процессов в трехфазных автономных инверторах при помощи отображения на плоскость комплексного переменного.
  • Ескіз
    Документ
    Обеспечение минимальной длительности переходного режима однофазного инвертора тока
    (Энергоатомиздат, 1984) Долбня, Виктор Тимофеевич
    Показано, что установившийся режим в автономных инверторах тока может достигаться ранее, чем это определяется естественным развитием переходного процесса, без применения средств автоматического регулирования путем рационального выбора длительности первых нескольких тактов работы. Приведен критерий, позволяющий не только определить, возможно ли осуществить к конкретной схеме переход на установившийся режим за первые два-три такта работы, но и найти длительность этих тактов, если такой переход возможен. Приведена методика расчета длительности тактов и даны примеры, иллюстрирующие применение предложенных критерия и метода расчета.