Кафедра "Інформаційні системи та технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/57350

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ist

Кафедра "Інформаційні системи та технології" заснована у січні 2022 року на базі кафедри "Програмна інженерія та інтелектуальні системи управління" (наказ № 552 ОД від 26.11.2021 року).

Особливістю організації навчального процесу кафедри є використання новітніх інноваційних технологій у навчанні, а саме: challenge based learning, peer-to-peer, проєктний підхід.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 2 кандидата технічних наук; 3 співробітника мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Методика числового моделювання для розрахунку значень похилої дальності до дальньої межі зони ураження зенітного ракетного комплексу при використанні телевізійного оптичного візиру
    (Видавнича група "Наукові перспективи", 2024) Кудряшов, Віктор Євгенович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Третяк, Вячеслав Федорович; Петренко, Олексій Сергійович; Пашнєв, Андрій Анатолійович; Доска, Олександр Михайлович
    Представлено розроблену методику числового моделювання значень похилих дальностей до дальньої межі зони ураження (ДМЗУ) зенітного ракетного комплексу (ЗРК) при використанні телевізійного оптичного візиру (ТОВ). Ефективність застосування ЗРК з ТОВ залежить від площини повітряної цілі (ПЦ) (S) у картинній площині стрільби та умов стрільби ракетою. При проведенні моделювання введено коефіцієнти кольору ПЦ ( ξ к ), метеорологічної дальності видимості (МДВ) атмосфери ( ξ м ), якості бойової роботи (БР) особового складу (о/с) бойової машини (БМ) ( ξо ) та сонячного освітлення ( ξс ). У розрахунках враховані технічні характеристика станцій та систем БМ. Представлено значення дальностей виявлення ПЦ та взяття їх на автоматичне супроводження (АС) радіолокаційними каналами БМ та ТОВ. При цьому, враховані ефективні поверхні розсіювання (ЕПР) ПЦ (σ), рівень завад (Δ), якість БР о/с БМ, швидкість польоту ПЦ (V) та кути закриття антен БМ. Швидкість польоту типової ПЦ прийнято у 230 м/с та для безпілотного літаючого апарату – 40 м/с. Відмічено позитивний вплив сонячного освітлення ПЦ, вимоги до МДВ та втрату дальностей виявлення через ТОВ, за рахунок несприятливого кольору ПЦ. Отримані значення дальності виходу ПЦ з діаграми спрямованості антени радіолокаційної станції (РЛС) розвідки БМ при висоті польоту різних ПЦ у 500 м, 1000 м та 5000 м. Проведено обчислення та аналіз дальностей виявлення РЛС розвідки БМ при різних (σ), (Δ) та якості БР о/с БМ. Визначені дальності виявлення ПЦ о/с БМ з використанням ТОВ. Розглянуто отримані значення дальностей взяття на напівавтоматичне супроводження (НАС) нетипових ПЦ з використанням ТОВ, які реалізуються при відпрацюванні о/с БМ цілевказівки з її РЛС виявлення. Значення дальностей НАС ПЦ отримані залежно від змінних (S), ( ξ к ), ( ξ м ), ( ξо ), ( ξс ), (σ), (Δ) та (V). Показані величини похилих дальностей до ДМЗУ ЗРК при застосуванні ТОВ, які реалізуються під час стрільби ракетою у різноманітних умовах бойового застосування. Приведені аналітичні вирази для розрахунків запропонованої методики та відповідний графічний матеріал.