Кафедра "Інформаційні системи та технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/57350

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ist

Кафедра "Інформаційні системи та технології" заснована у січні 2022 року на базі кафедри "Програмна інженерія та інтелектуальні системи управління" (наказ № 552 ОД від 26.11.2021 року).

Особливістю організації навчального процесу кафедри є використання новітніх інноваційних технологій у навчанні, а саме: challenge based learning, peer-to-peer, проєктний підхід.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 2 кандидата технічних наук; 3 співробітника мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Методичні вказівки щодо структури та змісту пояснювальних записок дипломних робіт магістра
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Нікуліна, Олена Миколаївна; Копп, Андрій Михайлович; Хацько, Наталія Євгенівна; Лютенко, Ірина Вікторівна
Методичні вказівки містять опис вимог до обов'язкової структури та мінімального змісту пояснювальних записок дипломних робіт магістра, студентів, які навчаються за спеціальністю 122 "Комп'ютерні науки" освітньої програми "Комп'ютерні науки та інтелектуальні системи".
Методичні вказівки щодо структури та змісту пояснювальних записок дипломних робіт бакалавра
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Нікуліна, Олена Миколаївна; Копп, Андрій Михайлович; Хацько, Наталія Євгенівна; Лютенко, Ірина Вікторівна
Методичні вказівки містять опис вимог до обов'язкової структури та мінімального змісту пояснювальних записок дипломних робіт бакалавра, студентів, які навчаються за спеціальністю 126 "Інформаційні системи та технології" освітньої програми "Програмне забезпечення інформаційних систем".
Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних робіт за темою "Функції та їх властивості"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Хацько, Наталія Євгенівна; Хацько, Кирило Олександрович; Дьяконенко, Ніна Леонідівна
Що таке дискретна математика? Грубо кажучи, це вивчення дискретних об'єктів. Тут дискретний означає "містить різні або незв'язані елементи". Приклади: • визначення того, чи є математичний аргумент логічно правильним. • вивчення зв'язку між скінченними множинами. • підрахунок кількості способів розташування предметів за певним зразком. • аналіз процесів, які включають кінцеву кількість кроків. Ось кілька причин, чому ми вивчаємо дискретну математику, це • розвиває нашу здатність розуміти та створювати математичні аргументи. • забезпечує математичну основу для поглиблених курсів математики та інформатики. Функції, які ми вивчали в обчисленні, є дійсними функціями, які визначені над множиною дійсних чисел, і результати, які вони дають, також є дійсними числами. В темі "Функції та їх властивості" ми вивчимо їх узагальнення на інших множинах. Визначення може бути важко зрозуміти на початку, більшість студентів розглядають реальні функції як обчислювальні пристрої. Проте в узагальненні функції не обмежуються лише обчисленнями. Кращий спосіб поглянути на функції - це їх взаємозв'язок введення-виведення. Нехай f позначає функцію. Дано елемент (який не обов’язково повинен бути числом), ми називаємо результат від f зображенням x під f і пишемо f(x), що читається як "f від x". Такий узагальнений підхід надає функціям центральну роль в математиці, де вони використовуються для опису будь-яких процесів, що якимось чином переводять елементи однієї множини в елементи іношої множини.
Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних робіт за темою "Множини" з дисциплін "Дискретна математика" та "Комп’ютерна математика"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Нікуліна, Олена Миколаївна; Хацько, Наталія Євгенівна; Хацько, Кирило Олександрович
Теорія множин – це розділ логіки та математики, в рамках якого вивчаються класи (множини) елементів довільної природи. Множина розуміється як довільна сукупність певних обє'ктів, що можна розрізнити та назвати елементами єдиного цілого. Методи теорії множин широко використовуються у всіх галузях сучасної математики, математичної логіки, отже, теорії та практики програмування. Вони мають важливе значення для питань обґрунтування логічними засобами. Проте з обґрунтуванням самої теорії множин виникають труднощі, не подолані й у наш час. Математичні дисципліни, у яких викладається теорія множин, спрямовані на організацію плавного переходу між шкільною та комп’ютерною математикою. Основні об’єкти дискретної математики, математичної логіки пояснюються та опрацьовуються елементарною та доступною мовою. Обговорюються навички використання деяких фундаментальних математичних ідей, наприклад, доказ, вимірюваність, індукція. Студенти долають неконтрольований страх перед позначеннями, формулюваннями, доказами, логічними висловлюваннями тощо, який може існувати на початкових етапах вивчання складних спеціальних дисціплін. Метою видання методичних вказівок є надання студентам навичок формулювання та вирішення завдань, що пов’язані з теорією множин.
Разработка методических основ повышения эффективности математического инструментария решения задач производственно-транспортной логистики
(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2019) Гамбаров, Леонид Арамович; Пашнев, Андрей Анатольевич; Смолин, Павел Александрович; Хацько, Наталия Евгеньевна
Разработаны методические основы повышения эффективности математического инструментария решения задач производственно-транспортной логистики. Показано, что результаты, полученные на основе методов математического программирования можно использовать, как составную часть имитируемой реальной системы. С этой целью разработана методология направленного имитационного моделирования. Практическая реализация последней состоит в использовании направления спуска аналитической функции в качестве направления спуска алгоритмической функции. Для численной оценки последствий от несовпадения соответствующих направлений спуска и компенсации возникающих при этом ошибок при определении оптимального значения алгоритмической функции предложен механизм многошаговой процедуры. Вычислительная эффективность методологии направленного имитационного моделирования существенно зависит от ее математического обеспечения. Определено, что структура каждой отдельной модели должна предусматривать возможность ее подключения к комплексу моделей и располагать для этого необходимыми свободными параметрами. Разнохарактерность моделей часто служит основным препятствием при решении поставленной задачи. Эту трудность можно преодолеть, если работать с некоторыми допустимыми унифицированными вариантами моделей. Тогда модели в процессе их практической реализации позволяют сохранять единообразие в формах представления исходных данных, в используемых алгоритмах и программах формирования расчетной информации. Указанным требованиям удовлетворяют математические модели транспортных задач с промежуточными узлами. Такие модели допускают применение схемы параметрической декомпозиции и приводят к проблеме негладкой оптимизации. Было установлено, что методология направленного имитационного моделирования конструктивно развивает идею системной оптимизации путем перехода от проблемы варьирования структуры ограничений к радикальным структурным изменениям моделей.