Вісник № 03. Економічні науки
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/55442
Переглянути
Документ Контроль якості як складова ефективної діяльності підприємства у сучасних умовах господарювання(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Почтовюк, Андрій Борисович; Бала, Володимир Володимирович; Уманська, Катерина Олександрівна; Коробка, Вадим СтаніславовичУ статті визначено доцільність управління якістю, що слугує запорукою успішності бізнесу для українських підприємств. Розкрито основи контролю якості на засадах циклу Демінга-Шухарта для забезпечення постійного поліпшення і адаптації до змінних умов середовища функціонування. Розкрито еволюцію процесно-орієнтованих підходів до контролю якості, зокрема: покроковий (удосконалення процесів за Е. Демінгом) та комплексно-процесний (врахування усіх чинників впливу на кінцевий результат поодинці та укомплексі). Обґрунтовано актуальність упровадження систем контролю якості на підприємствах у контексті вимог оновленого міжнародного стандарту ISO 9001:2015. Також у статті досліджено сутність процесного підходу, окреслено його основні переваги. Узагальнено наявні теоретичні підходи до питань упровадження процесного підходу. Зазначено, що цикл Демінга-Шухарта (PDCA-цикл) дозволяє підприємству визначати та реалізовувати можливості для поліпшення якості. Авторами акцентовано увагу на необхідності інтеграції PDCA-циклу та процесного підходів заради кращого співвідношення з бізнес-цілями промислових підприємств. Надано перелік стійких конкурентних переваг за умов контролю якості продукції/послуг та модель системи контролю якості, в основу якої покладено процеси. Доведено, що в сучасних умовах мінливого бізнес-середовища важливо забезпечити такі умови контролю якості, за яких кожен етап має бути спрямований на виправлення причини недоліків, виявлених під час попереднього циклу. Було підкреслено, що базисом для цього процесу є прагненням до вдосконалення діяльності, тобто здатність суб’єкта господарювання до задоволення потреб і очікувань усіх зацікавлених сторін. Для більш об’єктивної оцінки цього твердження зазначено, що з позицій контролю за якістю прагнення ділової досконалості являє собою прагнення до лідерства шляхом створення додаткової цінності для кінцевого споживача.Документ Планування кар'єри та професійного розвитку в економічній сфері: формування системи управління(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Яковенко, Ярослава Юріївна; Таловер, Володимир Адиславович; Лозовик, Дмитро Борисович; Бала, Володимир ВолодимировичУ статті розкрито особливості планування та розвитку кар’єри, розглянуто її особливості як процесу, який здійснюється в умовах інформатизації та динамічної зміни соціально-економічних відносин, а також передбачає необхідність професійного становлення та розвитку особистості. Уточнено категоріально-понятійний апарат з питань управління кар’єрою. Наголошено на тому, що ринок знань, який включає в себе навички, творчі здібності працівника, професіоналізм і компетентність, стає рушійною силою професійного розвитку, який полягає у підвищенні мотивації та покращені здібностей у відповідності до виконуваної діяльності. Було з’ясовано стан вивчення основних факторів, що впливають на формування кар’єрних орієнтацій. Також у ході дослідження було виявлено проблеми стосовно реалізації кар’єри молодіна сучасному ринку праці. Авторами стверджується, що дипломований фахівець обирає напрям своєї діяльності серед багатьох варіантів, які можна узагальнено розділити на три категорії: бізнесова діяльність, робота на державній службі чи академічна наука. Окремо було досліджено економічний ефект від націленості працівника на професійний розвиток і зростання та подано чинники розвитку фахівця-економіста у сфері академічної науки. Розкрито основні положення сучасної концепція розвитку кар’єри, зокрема: свобода вибору освітніх траєкторій, узгодження розвитку кар’єри з прагненнями індивіда, поступове планування кар’єри. Здійснено порівняння системи професійної підготовки економістівв Україні та закордоном. Також встановлено, що фахівці уекономічній сфері не завжди уявляють власне професійне майбутнє і кадровий потенціал, а також сукупність необхідних у майбутньому знань і навичок. Підсумовано, що важливе значення у формуванні та управлінні кар’єрним розвитком мають врахування динаміки розвитку кар’єри та мотиваційні аспекти.