Вісник № 03. Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/55442

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22

Витрати на якість продукції інноваційно–активних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Скрипнюк, Катерина Олександрівна; Глазунова, Ольга Олександрівна; Колісник, Анастасія Олександрівна
У новітніх умовах господарювання успішна інтеграція України у світовий економічний простір можлива лише за умови підвищення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств. Підвищення конкурентоспроможності на мікрорівні сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки України в цілому. Одним з головних чинників забезпечення високих конкурентних позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках є якість продукції підприємства. В сучасних конкурентних умовах якість продукції є чинником конкурентоспроможності підприємства. Чим вище якість, тим більше задоволені вимоги споживачів продукції. Запровадження на промисловому підприємстві системи підвищення рівня якості продукції вимагає додаткового фінансування. Управління витратами на якість – передумова формування ефективної системи забезпечення якості продукції підприємства. У статті досліджено поняття «витрати на якість» усучасній науковій економічній літературі. Проведено аналіз наявних підходів до класифікації витрат на якість продукції підприємств. Визначено якість продукції промислових підприємств одним з основних чинників підвищення їх конкурентоспроможності, а також підвищення конкурентоспроможності національної економіки України на світовому ринку. Узагальнено класифікацію витрат в системі управління якістю продукції промислового підприємства. Оцінено ефективність системи управління витратами на якість продукції промислових підприємств шляхом аналізу динаміки кількості інноваційно-активних промислових підприємств України. Визначено проблеми впровадження системи управління витратами на якість продукції промислових підприємств.
Бюджетування витрат на якість як інструмент управління
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Скляр, Максим Олександрович
У статті досліджено теоретико-методичні аспекти застосування в управлінні витратами на якість на машинобудівних підприємствах інструментарію бюджетування. Авторами за допомогою інструментарію SWOT-аналізу проаналізовано та оцінено застосування бюджетування витрат на якість. Зроблено висновки про перевагу сильних сторін та можливостей застосування бюджетування над його слабкими сторонами і загрозами в управлінні витратами на якість. Аналіз існуючих досліджень, вимоги стандартів на системи менеджменту щодо процесного підходу до управління та наявність розгалужених структур управління машинобудівних підприємств допоміг визначити необхідність складання загального бюджету та бюджетів витрат на якість за бізнес-процесами. Розглянуто задачі бюджетування витрат наякість при процесному підході. Запропоновано розподілення загальної відповідальності та відповідальності за формування і контроль бюджету витрат на якість у межах кожного бізнес-процесу системи менеджменту підприємства, відповідальності за формування та контроль загального бюджету, за аналіз та представлення даних для вищого керівництва. Викладено теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення застосування бюджетування витрат на якість. Сформовано схему взаємозв’язку місії підприємства, стратегічних цілей, політики й цілей у сфері якості із бюджетом витрат на якість, яка підкреслює значний вплив бюджету витрат на якість на реалізацію цілей у сфері якості та програми якості підприємства. Для підвищення ефективності досягнення запланованих результатів у сфері менеджменту якості розроблено форму загального бюджету витрат на якість, яка демонструє зв’язок бізнес-процесів із стратегічними цілями, політикою й цілями у сфері якості та показниками діяльності підприємства (KPI).
Аналіз та специфіка використання методів креативного мислення на промислових підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович
У статті розглянуті методи креативного мислення та генерації ідей на підприємстві; виявлено проблеми прояву креативності у працівників саме на промислових підприємствах; визначено, що зараз креативність розглядається як психологічна характеристика особистості, що залежить від комплексів дрібних рис та не зводиться до інтелекту, втім і наразі наявні певні ускладнення із її психологічною діагностикою та прогнозуванням структурного та рівного розмаїття її проявів у повсякденному житті. Також з’ясовано, креативність, в першу чергу, це вміння підходити з творчої сторони до повсякденних справ. Більш детально розглянуто основні етапи методу мозкового штурму та порівняно проведення та результати цього методу на керівниках та на робітничих професіях. Отже, при використанні методів креативного мислення на підприємствах, ми можемо не тільки покращити спосіб управління, а й дати змогу персоналу відчути свою значимість. Це дасть змогу робітникам підійти до своєї повсякденної роботи з більш цікавої сторони. Люди зможуть більш проявляти свої творчі та інтелектуальні здібності. Вони будуть не тільки існувати на роботі, як це прийнято в наших реаліях, а й реалізовувати свій потенціал. Талановиті працівники, котрі здатні мислити нестандартно, є критично важливим активом, який допомагає підприємствам долати труднощі і знаходити нові можливості. Ось чому виховання робочої сили так важливо, адже вона дійсно може бути різницею між успіхом і провалом. Сприяння середовищу, яке заохочує оригінальну думку, виграє від кращого розуміння роботи мозку; як тільки ми дізнаємося обставини, які сприяють більш неупередженому підходу і стилю мислення, які природним чином схиляються до творчих рішень, робочу культуру і середу можна злегка змінити можливо розпорядок дня робітників, умови праці, щоб забезпечити оптимальні умови для розкриття прихованої творчості працівників підприємства.
Трансформація індустріальної політики в епоху дігіталізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Савченко, Ольга Ігорівна; Верютіна, Вікторія Юріївна
Розглянуто наукове узагальнення розвитку інновацій та індустріалізації із детальним визначенням викликів, які впливають на те, як країни повинні спрямовувати технології для загального розвитку своєї промисловості та економіки. Досліджується як саме зміни на виробництво та промисловість впливають на глобальну економіку сьогодні. Звертається увага, що індустріалізація впливає на всі сектори - від виробництва до послуг, при цьому особливе місце займають країни, що розвиваються. Саме для них потрібно визначити збалансовану стратегію розвитку, яка орієнтована на підвищення рівня компонент знань та навичок кожного з цих секторів. Промислова політика ґрунтується на національному баченні того, як сприяти цифровим інноваціям та отримувати вигоди для регіональних економічних систем. Така промислова політика повинна мати чотири ключові елементи: можливості для цифрової трансформації, розвиток ефективного регулювання всіх цифрових технологій, захист та збереження зайнятості. Ці заходи повинні узгоджуватись з інвестиціями, трансфером технологій, торгівлею, стимулюванням експорту і, конкурентною політикою. Особливу увагу у статті було приділено дослідженню системного підходу до визначення технологічного потенціалу підприємств, узагальнено методики оцінювання інноваційного потенціалу та можливість їх застосування для категорії “інноваційно-технологічний потенціал”, проаналізовано систему показників статистичного оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу, розроблено методичні рекомендації до оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу в умовах дігіталізації, виконано порівняння різних підходів до оцінювання інформаційно-комунікаційних технологій підприємств та наведено рекомендації щодо поліпшення ефективності використання технологічного потенціалу підприємств в умовах трансформації індустріальної політики.
Контроль якості як складова ефективної діяльності підприємства у сучасних умовах господарювання
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Почтовюк, Андрій Борисович; Бала, Володимир Володимирович; Уманська, Катерина Олександрівна; Коробка, Вадим Станіславович
У статті визначено доцільність управління якістю, що слугує запорукою успішності бізнесу для українських підприємств. Розкрито основи контролю якості на засадах циклу Демінга-Шухарта для забезпечення постійного поліпшення і адаптації до змінних умов середовища функціонування. Розкрито еволюцію процесно-орієнтованих підходів до контролю якості, зокрема: покроковий (удосконалення процесів за Е. Демінгом) та комплексно-процесний (врахування усіх чинників впливу на кінцевий результат поодинці та укомплексі). Обґрунтовано актуальність упровадження систем контролю якості на підприємствах у контексті вимог оновленого міжнародного стандарту ISO 9001:2015. Також у статті досліджено сутність процесного підходу, окреслено його основні переваги. Узагальнено наявні теоретичні підходи до питань упровадження процесного підходу. Зазначено, що цикл Демінга-Шухарта (PDCA-цикл) дозволяє підприємству визначати та реалізовувати можливості для поліпшення якості. Авторами акцентовано увагу на необхідності інтеграції PDCA-циклу та процесного підходів заради кращого співвідношення з бізнес-цілями промислових підприємств. Надано перелік стійких конкурентних переваг за умов контролю якості продукції/послуг та модель системи контролю якості, в основу якої покладено процеси. Доведено, що в сучасних умовах мінливого бізнес-середовища важливо забезпечити такі умови контролю якості, за яких кожен етап має бути спрямований на виправлення причини недоліків, виявлених під час попереднього циклу. Було підкреслено, що базисом для цього процесу є прагненням до вдосконалення діяльності, тобто здатність суб’єкта господарювання до задоволення потреб і очікувань усіх зацікавлених сторін. Для більш об’єктивної оцінки цього твердження зазначено, що з позицій контролю за якістю прагнення ділової досконалості являє собою прагнення до лідерства шляхом створення додаткової цінності для кінцевого споживача.
Проблеми втілення людиноцентричної парадигми розвитку в економіку України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Назаренко, Олена Василівна; Решетняк, Наталя Борисівна
Людиноцентрична система поглядів на економіку та суспільство дає загальний напрям розвитку творчого потенціалу вільної особистості, проте її реалізація в сучасних умовах в Україні вельми ускладнена. Але будь-яка складна соціально-економічна проблема не має глухих кутів, а може стати трампліном до нових рішень, до усвідомлення нової парадигми розвитку. Україна, на наш погляд, протягом останніх десятиліть дотримувалась доктрини часткових змін, що відповідало моделі державно-монополістичного капіталізму. Ця модель слугує інтересам обмеженого кола владно-бізнесової еліти. Комплексне реформування соціально-економічного устрою держави сприятиме активізації економічної поведінки середнього класу, зміцненню його суспільної ролі. Для цього потрібні різкі кардинальні реформи, спрямовані на втілення людиноцентричної концепції, інтегральним критерієм якої повинно стати зростання добробуту та якості життя більшої частини населення країни і багатства нації загалом упродовж тривалого часу. На наш погляд, пріоритетною стратегією держави та суспільства має стати стимулювання освіти, науки та культури. Такий підхід обумовлений зміною системи мотивації людини, що пов’язана зі стрімким розвитком науково-технічного прогресу, який веде до появи людини «інформативної», «інноваційної» та «комунікативної», бо економічний розвиток у сучасних умовах неможливий без саморозвитку людини. В Україні досить повільно відбувається гуманізація економічного життя, людина творчої праці не перетворюється на центральну постать у виробництві, масово мігруючи на закордонні ринки праці. Українські державні та громадські інститути повинні все більше уваги приділяти побудові оптимістичного стилю життя суспільства, якості життя людей, зменшенню нерівності в доходах, стимулюванню власного, внутрішнього виробництва, освіти та науки, формуванню патріотичної еліти суспільства, розвитку творчих здібностей кожного громадянина країни. Бо саме творчість талановитих і щасливих людей є невичерпним економічним ресурсом, який спроможний подолати виклики ХХІ сторіччя.
Класифікація інструментарію стратегічного контролінгового управління підприємством
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Міщенко, Володимир Акимович; Другова, Олена Сергіївна; Домніна, Ірина Ігорівна
У статті наведено основні теоретичні аспекти стратегічного контролінгового менеджменту. Охарактеризовано інструменти стратегічного контролінгу та згруповано за фазами циклу. Контролінг сьогодні є найбільш важливим фактором реалізації значних потенціальних можливостей, які він відкриває перед управлінцями і відповідними фахівцями. Доказано взаємозв’язок між антикризовим управлінням і контролінгом. Запропоновано ієрархічний підхід до формування інструментарію стратегічного контролінгу, який базується перш за все на забезпеченні відповідною інформацією менеджерів різного рівня. Найбільша частина контролінгового інструментарію застосовується на етапі планування. Слід відмітити, що фази циклу використання системи контролінгу на підприємстві між собою взаємопов’язані і логічно виходять одна з одної. За відсутності якісного функціонування хоча б однієї фази циклу досягнення високого рівня контролінгу є неможливим. Обгрунтовано систематизацію стратегічного інструментарію контролінгу за ієрархічною ознакою,яка має під собою підґрунтя деталізації ситуації з урахуванням «слабких» і «вузьких» місць. Вирішено питання впровадження контролінгу на підприємствах з застосуванням збалансованої системи показників. Збалансована система показників спрямована на: усунення домінування фінансових управлінських показників на підприємстві; доповнення системи внутрішньої звітності; поліпшення системи зовнішньої звітності; спрощення процесу планування; поліпшення процесу узгодження цілей. Після визначення набору індикаторів по блокам збалансованої системи показників необхідно визначити їхні цільові значення, сформувати заходи для їхнього досягнення, а також визначити необхідні бюджети й установити терміни досягнення цільових значень. Стратегічне контролінгове управління потребує також визначення ринкових показників оцінки діяльності підприємства.
Застосування технологій тимбілдингу при формуванні корпоративної культури в контексті європейського вектору розвитку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маковоз, Оксана Сергіївна; Яценко, Ольга Миколаївна; Горбунов, Микола Петрович
Корпоративна культура є потужним ресурсом, завдяки якому компанії можуть швидко мобілізувати всі ресурси підприємствадля досягнення певного результату та ефективно розв’язувати проблеми. Арсенал сучасного менеджера налічує багато новітніх технологій, однією з яких сьогодні є тимбілдинг. Популярність і затребуваність цього методу командної взаємодії зростає з кожним роком, адже він є одним із дієвих способів мотивації, управління персоналом, який може застосовувати компанія. Метою роботи є обґрунтування застосування технологій і методів тимбілдингу для формування корпоративної культури організації, а також аналіз особливостей тимбілдингу за кордоном і в Україні. У результаті аналізу з’ясовано, що корпоративна культура буде дієвою тоді, коли буде мати ознаки певних базових цінностей, притаманні національній культурі. Виділяють наступні цінності, які можуть слугувати орієнтиром: дистанція влади, індивідуалізм, мужність і жіночність, уникнення невизначеності, довго/короткострокова орієнтація. Проаналізовано індекси розвитку зазначених цінностей у різних країнах. Наголошено, що в Україні переважає індивідуалізм. Згідно із запропонованою класифікацією видів тимбілдингу: екстремальні, інтелектуальні, творчі – наведені приклади тимбілдингу в різних країнах. Виділено переваги, які дає тимбілдинг при формуванні корпоративної культури. Зроблено аналіз ринку послуг щодо організації тимбілдингу в Україні. З’ясовано, що на ринку представлено велике розмаїття видів і форм заходів, щодо командотворення. У зв’язку з тим, що ці технології в нашій країні застосовуються не так давно й переважним чином є запозиченими, зроблено припущення щодо вірогідності бездумного копіювання і нав’язування тих цінностей в корпоративну культуру підприємства, які не відповідають загальнонаціональним. Надано рекомендації керівникам, щодо проведення в компанії тимбілдингу. Підкреслено, що «сліпе» копіювання інколи цікавих пропозицій без урахування їхньої відповідності вітчизняним реаліям не дасть бажаного результату, а інколи, навіть, може мати негативні наслідки.
Кадрове забезпечення економічної безпеки торговельного підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Коптєва (Фадєєва), Ганна Миколаївна
Торговельні підприємства функціонують у складному внутрішньому і зовнішньому середовищі, де все більшої актуальності набуває дослідження питань забезпечення їх економічної безпеки. Здатність підприємства реагувати на потенційні різнохарактерні загрози і небезпеки, підтримувати стабільний рівень своєї діяльності дає змогу забезпечувати власну економічну безпеку та зростання успішної діяльності у майбутньому. Гарантування безпеки підприємства є одним із основних завдань, що стоїть перед керівництвом торговельних підприємств та його персоналом. Мета дослідження полягає у визначенні основних елементів і завдань кадрового забезпечення економічної безпеки торговельного підприємства та розробленні заходів щодо реалізації цих завдань. Зважаючи на предметну сферу дослідження, кадровезабезпечення як система включає кадрове планування, найм і розвиток персоналу, щовідповідає за безпеку. Проведене дослідження довело, що персонал є суб’єктом загроз із вираженою деструктивною спрямованістю щодо економічної(переважно інформаційної та майнової) безпеки торговельного підприємства. Таку ж спрямованість мають і роботодавці у трудових відносинах з найманими працівниками (персоналом) підприємства (переважно за фінансовою та соціальною безпекою). Тому, у статті досліджено внутрішні та зовнішні загрози економічній безпеці підприємства, що порушені людським чинником. На основі проведеного аналізу встановлено, що внутрішні крадіжки, магазинні крадіжки, шахрайство та організована роздрібна злочинність мають руйнівний вплив на величину прибутку торговельного підприємства, а отже й на його економічну безпеку. Автором запропоновані заходи щодо забезпечення економічної безпеки на торговельному підприємстві та систематизовані залежно від розміру підприємства та типами структур (локальна, інтегрована, комбінована). Запропоновані заходи узгоджуються із сформульованими автором завданнями кадрового забезпечення та сприятимуть мінімізації впливу крадіжок та шахрайства на прибутковість підприємства. Таким чином, від кадрового забезпечення економічної безпеки значною мірою залежать ефективність діяльності суб’єкта господарської діяльності з протидії небезпекам і загрозам внутрішнього та зовнішнього середовища.
Пріоритетні напрями міжнародних інвестицій в сучасній українській економіці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Івахненко, Андрій Володимирович
У даний час саме інвестиційній діяльності відводиться ключове місце в процесі проведення економічних, соціальних і політичних перетворень, які спрямовані на створення сприятливих умов для стійкого економічного зростання та інноваційного розвитку територій. Важливу роль у розробці стратегії інвестиційної діяльності країни відіграє визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідності державним інтересам, досягнення стабілізації та зростання національної економіки. Інтенсивний перехід до конкурентоспроможної моделі національної економіки зумовлює потребу співробітництва зі світовою системою господарювання, у якій іноземні інвестиції є важливим економічним важелем. В умовах фінансової нестабільності України через пандемію надзвичайно важливого значення набуває активізація інвестиційної діяльності та визначення її пріоритетних напрямків, оскільки без цього неможливо здійснювати прогресивні структурні зрушення в економіці, інноваційне оновлення її реального сектора, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку держави. З метою встановлення привабливих для іноземних інвесторів видів економічної діяльності, до яких надходить найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій, проаналізовано структуру надходження прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності в економіці України. Стан справ у сфері іноземного інвестування нині не відповідає необхідному відтворювальному рівню, що є своєрідним маркером інвестиційної політики, яка проводиться країною. Сьогодні необхідно змінити тактику та вживати активних заходів із залучення іноземних капіталів, не очикуючи, коли іноземний інвестор сам виявить зацікавленість. Металургійна промисловість, авіабудування, машинобудування, альтернативна енергетика та IT індустрія є пріоритетними напрямками економіки, на які повинні бути максимально спрямовані інвестиційна та інноваційна діяльність, ресурси.