Кафедра "Системи інформації ім. В. О. Кравця"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7488

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/si

Від 3 червня 2019 року кафедра має назву "Системи інформації ім. В. О. Кравця", первісна назва – "Системи інформації".

Кафедра "Системи інформації" створена 30.06.1993 року у складі факультету автоматики та приладобудування. Від 2004 року входила до складу факультету "Комп’ютерні та інформаційні технології", від 2021 року – Навчально-наукового інженерно-фізичного інституту, від 2022 року – Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Кафедра перейменована на честь її засновника і першого завідувача (1993-2009), кандидата технічних наук, Почесного доктора Мішкольцького університету (Угорщина), академіка Української технологічної академії, Заслуженого працівника освіти України, засновника наукової школи "Інфокомунікаційні системи та технології", професора Кравця Валерія Олексійовича. Від 1989 року по 2014 рік Кравець В. О. плідно працював на посаді проректора з навчальної роботи та міжнародних зв’язків НТУ "ХПІ".

Від 2011 року при кафедрі створено мережеву академію CISCO. Кафедра є співзасновником Учбово-наукового виробничого комплексу (УНВК), що об’єднує понад 25 установ, які працюють в галузі телекомуникації

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 доктор фізико-математичних наук, 5 кандидатів технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук; 3 співробітника мають звання професора, 5 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Метод забезпечення PQoS абонентів радіомережі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Серков, Олександр Анатолійович; Дженюк, Н. В.; Марусенко, М. М.
  • Ескіз
    Документ
    Розподілена обробка інформації в єдиній інформаційній мережі систем спостереження
    (НТУ "ХПІ", 2009) Охрименко, Максим Юрійович
    Приводиться порівняльний аналіз трьох способів розподіленої обробки інформації на рівні виявлення сигналу, виявлення об'єкта, супроводу об'єкта в єдиній інформаційній мережі систем спостереження. Виявлено переваги та недоліки приведених способів при ідентифікації об'єктів в інформаційній мережі. Показано межі застосування кожного зі способів розподіленої обробки інформації.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка впливу завад на швидкість передачі інформації у пакетних мережах передачі даних
    (НТУ "ХПІ", 2009) Обод, Іван Іванович; Яценко, Ірина Леонідівна; Маазарані, Т.; Муслімані, Р.
    Наводяться розрахунки впливу типу модуляції та енергетичних співвідношень у каналі передачі даних на швидкість передачі даних та оптимізація довжини пакету даних при передачі у каналах зв’язку при дії завад. Показано, що для оптимізації швидкості передачі даних потрібно використовувати адаптивний підхід управління МАС рівнем, що повинно передбачати аналіз характеристик середи передачі даних, та мати можливість динамічно міняти різні параметри МАС-рівня у залежності від змін середовища.
  • Ескіз
    Документ
    Оптимізація мереж IP/MPLS на основі імітаційного моделювання
    (НТУ "ХПІ", 2012) Поштаренко, Віктор Михайлович; Мерсні, А.
    Розроблена імітаційна модель магістральної мережі ІР/MPLS телекомунікаційної компанії МТС із застосуванням оптимізації у середовищі Network Simulator та проведено порівняння характеристик продуктивності мережі з традиційним розподілом навантаження в ІР/MPLS мережах
  • Ескіз
    Документ
    Синтез оптимального виявляча абонентів запиту несинхронної мережі запитальних систем передачі інформації
    (НТУ "ХПІ", 2013) Обод, Іван Іванович; Свид, І. В.; Шевцова, Вікторія Володимирівна
    У статті синтезована структура виявляча абонентів запиту несинхронної мережі запитальних систем передачі інформації, що забезпечило перехід від обслуговування сигналів запиту до обслуговування запитувачів (абонентів) і, як наслідок, дозволило підвищити завадостійкість та пропускну спроможність запитальних каналів передачі інформації.