Кафедра "Теоретична механіка та опір матеріалів"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1121

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/teormeh

Кафедра "Теоретична механіка та опір матеріалів" була утворена у грудні 2021 року шляхом об’єднання кафедр "Теоретична механіка" та "Механіка суцільних середовищ та опір матеріалів" (НАКАЗ № 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра "Теоретична механіка" була створена ще у 1925 році в Харківському технологічному інституті, а її першим завідувачем став професор Іван Бабаков, відомий вчений у галузі теорії коливань. Теоретичну механіку в Харківському практичному технологічному інституті (нині Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут") викладали ще з 1887 року всесвітньо відомі вчені академік Ляпунов Олександр Михайлович (1887-1893) і академік Стеклов Володимир Андрійович (1893-1903). Кафедра «Опір матеріалів» – первісна назва кафедри "Механіка суцільних середовищ та опір матеріалів", пройшла еволюцію досліджень від експериментальної та будівельної до обчислювальної та комп’ютерної механіки.

Новостворена кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 8 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 8 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Биомеханические аспекты техники прыжка в высоту
    (Харьковская государственная академия дизайна и искусств, 2013) Адашевский, Владимир Михайлович; Ермаков, С. С.; Марченко, А. А.; Adashevskiy, V. M.; Iermakov, S. S.; Marchenko, A. A.
    Цель работы заключается в теоретическом обосновании оптимальных биомеханических характеристик в прыжках в высоту. Разработана математическая модель для определения влияния на высоту прыжка: скорости и угла вылета центра масс во время отталкивания, положения центра масс тела спортсмена в фазах отталкивания и перехода через планку, силы сопротивления воздушной среды, влияния момента инерции тела. Выделены основные технические ошибки спортсмена при выполнении упражнений. К биомеханическим характеристикам, повышающим результативность прыжков в высоту относятся: скорость вылета центра масс спортсмена (4.2-5.8 метров в секунду), угол вылета центра масс тела (50-58 градусов), высота вылета центра масс тела (0.85- 1.15 метра). Показаны направления выбора необходимых биомеханических характеристик, которые способен реализовать спортсмен. Предложены рекомендации по повышению результативности прыжков в высоту.