Кафедра "Теоретична механіка та опір матеріалів"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1121

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/teormeh

Кафедра "Теоретична механіка та опір матеріалів" була утворена у грудні 2021 року шляхом об’єднання кафедр "Теоретична механіка" та "Механіка суцільних середовищ та опір матеріалів" (НАКАЗ № 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра "Теоретична механіка" була створена ще у 1925 році в Харківському технологічному інституті, а її першим завідувачем став професор Іван Бабаков, відомий вчений у галузі теорії коливань. Теоретичну механіку в Харківському практичному технологічному інституті (нині Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут") викладали ще з 1887 року всесвітньо відомі вчені академік Ляпунов Олександр Михайлович (1887-1893) і академік Стеклов Володимир Андрійович (1893-1903). Кафедра «Опір матеріалів» – первісна назва кафедри "Механіка суцільних середовищ та опір матеріалів", пройшла еволюцію досліджень від експериментальної та будівельної до обчислювальної та комп’ютерної механіки.

Новостворена кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 8 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 8 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

DOI: search.filters.doi.doi.org/10.15589/znp2020.2(480).4ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-1380-3131

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунки термодеформування систем електропривідних тіл під дією електромагнітного поля
    (Видавничий дім "Гельветика", 2020) Лавінський, Денис Володимирович; Морачковський, Олег Костянтинович
    Роботу присвячено питанням розрахункового аналізу деформування систем електропровідних тіл за дії електромагнітного поля. Дія електромагнітного поля проявляється в разі впливу на електропровідні тіла, у виникненні розподілених електромагнітних сил та розподілених джерел тепловиділення. Силова дія електромагнітного поля використовується у класі технологічних операцій – магнітно-імпульсній обробці матеріалів. Розробка та вдосконалення технологій магнітно-імпульсної обробки потребують проведення комплексних розрахункових досліджень, зокрема й спрямованих на оцінювання конструкційної міцності складових елементів. У роботі використовується метод розрахункового аналізу, який спирається на схеми методу скінчених елементів. Запропонований розрахунковий метод застосовано до аналізу розповсюдження електромагнітного та температурного поля, термодеформування прес-форми для гібридного (ізостатичного й електромагнітного) пресування порошків високоміцних сполук. Створено розрахункову схему, яка містить усі основні елементи прес-форми, а також зовнішній багатовитковий спіральний індуктор. Для врахування контактної взаємодії елементів прес-форми застосовується спосіб введення контактних шарів, які дискретизуються за допомогою відповідних спеціальних скінчених елементів. Одержано просторово-часові розподіли основних характеристик електромагнітного поля в елементах прес-форми. Характер розподілу електромагнітного поля під час імпульсу дозволяє застосовувати для аналізу термодеформування квазістаціонарний підхід відповідно до часового максимуму поля. Розв’язано також задачу нестаціонарного розповсюдження температурного поля завдяки ефектам тепловиділення. Аналіз термодеформування дозволив з’ясувати найбільш навантажені елементи прес-форми, порівняння з результатами розрахунків для випадку ізостатичного пресування дозволяє стверджувати, що в разі гібридної схеми навантаження прес-форми знижується, що дозволяє збільшувати тиски пресування. Одержані результати розрахунків дозволять сформулювати конкретні рекомендації щодо вибору раціональних конструкційних і експлуатаційних параметрів технологічної операції. Використані методи, підходи та розрахункова схема можуть застосовуватись до подібних технічних та технологічних систем зі спіральними багатовитковими індукторами.