Кафедра "Філософія"
Постійне посилання зібрання
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
Нові надходження
Документ Analysis of problems in the development of e-learning in Сhina(Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2021) Dezhong, WangДокумент Роль коуча в освоєнні "нових філософських земель"(Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2021) Лобас, Вікторія ВолодимирівнаДокумент Методологічні та світоглядні аспекти екологічної футурології в світлі формування життєвої стратегії майбутніх спеціалістів(Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2021) Годзь, Наталія БорисівнаДокумент Практика відношення до тіла в умовах коронавірусних викликів (до розширення нарративу педагогічного розуму)(Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2021) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Морально‒психологічний аспект при підготовці сучасних військових фахівців(2022) Коростильов, Геннадій ЛеонідовичДокумент Трансформація розуміння совісті: від етики Б. Спінози до "тіла без органів" Ж. Дельоза(2022) Разводова, Тетяна ОлександрівнаДокумент Совість як основа інтелектуально-моральної духовності(2022) Міщенко, Віктор ІвановичДокумент Сумління чи совість? До питань тлумачення сенсу та змісту понять(2023) Годзь, Наталія БорисівнаДокумент Solving man’s crisis in media age by Chinese ancient Wang Yangming’s conscience theory(2022) Dezhong, WangWang Y. M. is the representative of “mind of science” in China. He integrated the theory of Confucianism, Buddhism and Taoism to establish his “conscience”, and applied it in education. He insisted that “to conscience” was the way to the ultimate kindness. It aroused huge echo at that time in China. Nowadays it still exists valuable both in academic and practice. Man push science go forward by expanding rationality, expecting freedom of man. Man has been extended himself by way of technology and broke through the limited by nature. However, it found that man has trapped himself into instrumental rationality and been controlled by technology, through analyzing the man’s crisis in the era of media. How to salve man is becoming the world topic. Wang’s conscience provides an available method among the ways. He advocates that conscience is the basis ontological existence of man. It legislates itself inside through mind, transforms the good of will into the good behavior, and is also the basis judgment of mind to criticize all unreasonable and unfair phenomena. No matter any alienation and malpractice, we can criticize and condemn according to everyone’s inherent conscience, launching rescue actions call by conscience, realizing freedom.Документ Basis for the formation of media anthropology in Сhina (philosophical and anthropological analysis)(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Dezhong, WangDue to the development of media resources, the influence of the Internet in China has led to significant changes in all spheres of life. As a result of the widespread use of media, we have witnessed changes in culture, lifestyles and individuals. Through analyzing the current media culture in China, we have concluded that the media has had a significant impact on education, democracy, aesthetics, literature, language and communication. Through media, human problems are exacerbated. Examples include, dependency on online media leading to the loss of subjectivity, excessive information without classification resulting in the “disappearance of childhood”, online media affecting the socialization of adolescents, etc. By examining media culture, we can say that a new philosophical orientation has been establishing in China, namely media anthropology, which focuses on the impact of media culture on people, both in virtual and real life. This is evidenced by the latest data from scientific publications. Turning to research in the field of philosophy, sociology, cultural studies, education and adding an ethnographic method, we analyzed the specifics of media culture in China and came to the following conclusions. First, the historicity and humanity of traditional culture have been transformed. Moreover, the value of culture has been disparaged due to the unconscious influence of online entertainment and the general commercial nature of network platforms. Second, people have accustomed themselves to communicating via online media in China. Yet this virtual communication eliminates the emotional component, leaving only instantaneous text input. Hence, by trying to maintain digital social contact, people have “fallen” into social dependence, and leading to exhaustion. Researchers have also noted that online reading is beginning to dominate over paper reading, especially for the younger generation. Because online media is extraordinarily complicated, mixed with images, colors, animation, and other elements, it distracts and prevents the reader from focusing on the content, as well as disrupting logical reading. Thus, under these new conditions of existence man’s issues are discussed under the direction of such philosophy as philosophical media anthropology.Документ Пандемія, Е-освіта і шлях до форм нової соціальності(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Актуальність метафізики у питаннях дослідження феномену совісті(2022) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Феноменологічно‐епістемологічний вимір суб’єктивації(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Дольська, Ольга Олексіївна; Фу, ХунСучасні дослідження останнім часом дають можливість простежити характер становлення суб’єктивації. Термін, який прийшов із філософії М. Фуко, розглядався в контекстах історичного характеру становлення суб’єкта, особливостей соціального його оформлення. Але останнім часом розуміння такої складної термінології все більше стає можливим, якщо звертатися до сучасних досліджень в когнітивістиці, біології, епістемології. Точкою відліку для цього стає діяльнісний підхід. Саме він відкриває шлях до розуміння формування особливостей і характеристик суб’єкта. Діяльнісний контекст існування суб’єкта дає можливість зрозуміти характер і умови процесу суб’єктивації, тобто його становлення. Спираючись на феноменологічний метод, за рахунок якого сприйняття визнаються як особлива евристична система, і на висновки представників сучасної епістемології, які вказують на необхідність враховувати особливості тілесного, з одного боку, у комплексній взаємодії із навколишнім середовищем, з іншого, можна сфокусуватися на підґрунтях у конструюванні можливостей життєдіяльності суб’єкта і простежити процес суб’єктивації від її онтологічних до гносеологічних характеристик. Такий ракурс розуміння складного процесу субєктивації (а саме феноменологічний і епістемологічний її виміри) також дозволяє підкреслювати відмінності між тим, хто пізнає і тим, хто спостерігає (на відміну від вивчення речей і подій тільки з однієї позиції). Це стає основою для розуміння методологічного характеру таких сучасних термінів, як спостерігач другого порядку і зовнішній спостерігач, що дозволяє нам розцінювати суб’єктивацію в якості інструменту або особливої методологічної опції в дослідженнях сучасної наукової думки.Документ "Cogito ergo sum et sentio ergo sum": Philosophical Reflections on Contemporary Education(Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego, 2021) Dolska, Olga; Godz, NataliіaThe focus of today’s discussion is on education and the application of online learning. The ideology of the Enlightenment emphasized the mind and required the development of self-knowledge and self-awareness of the individual, starting from Cogito as a central position in educational practice. Online education has provided an opportunity to look at the transformations in it from broader perspectives and to speak about the urgent necessity of the adjustment of the classical theory of education or even significant changes in it. A new paradigm of education (paradigm of understanding) is impossible without taking into account the heuristics of the corporeal and the harmonious combination of philosophical positions – Cogito ergo sum and Scentio ergo sum. This is a fundamental position for understanding the rationality of the Post-Enlightenment. The new pedagogical theories are based on a foundation that takes into account not only the traditional Cogito (I think), but also the conceptual and philosophical foundations of the theory of bodily cognition. Contexts of modern scientific research on human evolution allow us to put forward the thesis of the urgency of forming a very complex methodology, which should be based on knowledge of human morphology and take into account the constant process of coevolution of body, environment and mind (consciousness), because human perceptions and actions are improved due to their harmonious interaction. This thesis is reinforced by the development of HCI (Human-Computer Interaction Programs), because they focus on the introduction of those sensations into cyberspace, which can only be bodily heuristics, that can improve and make educational practices more successful and methodologically diverse.Документ Цифрова культура: особливості та її основні характеристики(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Ванг, Дечонг; Дольська, Ольга ОлексіївнаЦифрова культура змінює будь-які форми життєдіяльності людини, бо віртуальна реальність впливає і трансформує як групи, так і окремого індивідуального члена кожної спільноти. Автори зосередились на розвідках основних характеристик цифрової культури і пропонують оцінювати їх в якості механізмів адаптаційного характеру. Особливістю статті стало залучення певного масиву наукових розробок сучасних китайських фахівців з філософії, соціології, антропології. При виявленні основних характеристик нової культури автори відштовхувалися від трансгуманістичної та гуманітарної концепцій. Розвідки будь-яких складових життя людини було описано за нових умов, а саме – на ґрунті інформаційно-технологічного детермінізму, який має прояв у соціальних мережах, Е-освіті, у нових комунікативних технологіях тощо, тобто точкою відліку стала техніко-технологічна складова «цифри». В центрі уваги опинилися теми ідентичності, цифрового громадянства, спрощеної комунікації, тема етики, мови і цінностей. Наголоси на основних характеристиках цифрової культури допомогли зробити і порівняльний аналіз з особливостями попередньої культури, і дозволило висунути ряд проблемних питань. Останні, на думку авторів, можна розцінювати і як тези для обговорення особливостей нової культури, і як свого роду складові механізмів адаптаційного характеру для розуміння і опанування цифрової культури. Найважливішими проблемами в цьому контексті є виділення позитивних та негативних боків впливу цифрових технологій на розвиток цивілізації та людини з подальшим їхнім обговоренням, допустимість і межа діджиталізації, послаблення особистої позиції людини з подальшим маніпулятивним потенціалом цифрової культури. У висновках підкреслено, що технологічність культури породжує технологічність і в самій людині.Документ Практики себе як механізм управління собою(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Городиська, Ольга Миколаївна; Дольська, Ольга Олексіївна; Лобас, Вікторія ВолодимирівнаВ статті пропонується розглянути більш точне розуміння практичної філософії. Знання у такій філософії не є абстрактними, вони є підґрунтям зусиль людини по відношенню до самої себе, тобто життя людини згідно із істиною. За основу були взяті «турбота про себе» (практика себе в традиції Заходу) і тілесно-духовні практики (за традицією Сходу). Було виявлено, що обидві йдуть в одному напрямку, і кожна з них розуміє практичну філософію як самостійний механізм управління і вдосконалення людини за умов когерентного режиму фізичної та духовної напруги та зусиль, що може долати звичну дуальність, бо інакше перед людиною постійно активізується проблема розірваності загальної онтології людського буття. Як елементи культури Сходу і Заходу, філософія М. Фуко і філософія йоги, які розглянуто у роботі, допомогли підтвердити наявність подвійного компоненту «духовне-тілесне» в етиці, а це, в свою чергу, дало наочне розширення розуміння практичної філософії. Тому практична філософія, яка пропонується, є шляхом до розбудови людини: від теоретизування, враховуючи щільність думки, до перебудови фізичного (тілесного) і духовного стану людини, її внутрішнього і зовнішнього єства. Також обґрунтовується необхідність формулювання принципів, відповідно до яких слід будувати будь-які навчальні програми і які треба класти в основу роботи школи як соціальної інституції (на прикладі школи «Asaṅga (असङ्ग) Yoga»), оскільки не маючи розуміння кінцевої мети роботи школи, не можна висувати статус школи як навчального, а отже й виховного закладу, який дійсно виконує свої функції. Тому мова йде про зміст та форми навчання та виховання, основною метою яких має стати сама людина.Документ Measures for teachers and students to adapt to the information environment(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Sun, WeiДокумент Digital education in China: a social and philosophical analysis(Liha-Pres, 2022) Sun, Wei