Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 662
  • Ескіз
    Документ
    Екстраполяція ідей китайської філософії та культурологічні засади впливу в контесті глобалізації
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сун, Чанлун
    Стаття присвячена аналізу феномена розуміння глобалізму та конструктивного впливу на нього через низку особливостей, збережених у сучасній китайській філософії і марксизму, зокрема. Зроблено аналіз розуміння національної характеристики у сприйнятті та відтворенні системи, що функціонує у глобалізмі як сутності сучасного етапу розвитку людства, оскільки глобалізм окрім того, як сприймається у суспільному середовищі, мусить бути зрозумілим і через розуміння наукового, політичного та філософського осмислення та їх відношення до сприйняття глобальних проблем та викликів. Досліджено роботи сучасних авторів відповідної тематики у межах вивчення конфуціанських цінностей, сучасного сприйняття марксиму в Китаї та ідеї гармонічного розвитку суспільства та ролі закону у розвитку держави та підтримання стабільності суспільства загалом.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасні погляди на відтворення інтелектуального капіталу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шимченко, Ольга Вікторівна
    Стаття присвячена дослідженню процесу відтворення інтелектуального капіталу, його значенню та впливу на розвиток суспільства й економіки. Розглядаються різні підходи до розуміння та визначення інтелектуального капіталу, зокрема філософські та функціональні аспекти, а також його роль у сучасному соціально-економічному контексті. Особлива увага приділяється циклічності та взаємозв’язку процесів відтворення, включаючи формування, використання та відновлення інтелектуальних ресурсів.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методологічні основи трансформації лідерства: від індивідуального до колективного
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кузьменко, Наталя Анатоліївна
    У статті здійснено філософське осмислення трансформації феномену лідерства через призму діалектичного методу. Досліджено еволюцію розуміння лідерства від індивідуалістичної до колективної парадигми, зроблено аналіз феномену лідерства через феноменологічний та герменевтичний підходи, розглянуто його як динамічний процес взаємодії між лідером, послідовниками та контекстом. Увагу приділено ролі лідера в якості каталізатора колективного розвитку, що створює умови для розкриття лідерського потенціалу в інших. Обґрунтовано необхідність переосмислення традиційних організаційних структур та програм розвитку лідерства в контексті сучасних викликів глобалізації та діджиталізації. Запропоновано новий погляд на лідерство як на процес постійної адаптації та колективного навчання, що має важливі епістемологічні та етичні наслідки для розвитку організацій та суспільства в цілому.
  • Ескіз
    Документ
    Техніка та її відношення до ретрофутурології з погляду історії розвитку суспільства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кривенко, Сергій Володимирович
    У статті розглянуто специфіку інженерної діяльності в контексті розгляду особливостей розуміння техніки та технологій як віддзеркалення поглядів та потреб суспільства. Зроблено аналіз основ сучасної філософії техніки; розглянуто низку понять, дотичних до кола дослідження в футурології, зокрема прогностику, ретрофутурологію, футуризм, тощо. Доведено, що моделювання, як і уявлення, не лише вибудовують уявне майбутнє, але й тісно пов’язані з уявленнями «про краще», які, на жаль, постійно створюють проблеми для створення нового, яке з одного боку задовольняє потреби та представляє очікування суспільства, а з іншого, мусить біти неподібним до минулого та сучасного. Саме в силу цього, дуже цікаво порівнювати «сучасну» футурологію з «минулою футурологією», тобто ретрофутурологією.
  • Ескіз
    Документ
    Еволюція поняття "цілісність" як філософського феномену
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Круць, Олександр Анатолійович
    Досліджено філософські погляди на еволюцію, феномен цілісності в різні епохи. Доведено, що цілісність є невід’ємною складовою, яка охоплює різні аспекти життя і має значний вплив на індивіда і суспільство в цілому. Розглянуто низку аргументів щодо актуальність теми дослідження: цілісність особистості пов’язана з фізичним і психічним здоров’ям; включає аспекти психічного благополуччя (самосвідомість, розвиток особистості, емоційну стійкість і здатність долати життєві труднощі). Визначено вплив власної цілісності на взаємини з іншими. Підкреслено зв’язок цілісності зі справедливістю та етикою, її ключову роль у процесі самореалізації та формуванні гармонійного та стабільного суспільства.
  • Ескіз
    Документ
    Витоки впливу постмодерну на концепцію освіти
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дишкант, Тетяна Миколаївна; Дольська, Ольга Олексіївна
    У статті досліджуються зовнішні чинники, що впливають на концепцію освіти при зміні етапів соціального розвитку. Виявлено, що загалом основні принципи, що забезпечують формування концепції в той чи інший історичний період, залежать від соціального замовлення суспільства, яке очікує від освітнього процесу певних результатів. Так, після здійснення переходу від традиціоналістського феодального суспільства до індустріального, капіталістичного суспільства виникла дедалі більша потреба в наукових кадрах, що змінило і підхід до структури та змісту освіти. Соціально-економічні процеси, які супроводжували індустріалізацію, дали запит на виховання висококультурної особистості, залученої до національної культури, мови. Це було відображено у парадигмі Модерну, яка виступає культурною характеристикою даного періоду і є заснованою на ідеях Науки, Розуму та Культури, та через призму цієї парадигми вплинуло і на концепцію освіти. В Університеті Модерну, як у центрі освітньої системи, основними починають виступати такі цілі, як навчання спеціальним професіям, освіта (виховання) та дослідження. Показано, що на сучасному етапі відбувається трансформація економічної, політичної та культурної сфер суспільства, що виражається у переході від індустріалізму та модерну до постіндустріалізму та постмодерну, причому використання терміну «постіндустріалізм» більшою мірою є не свідченням соціального прогресу як продовження проекту Просвітництва, а виразом переходу до світової фінансово-спекулятивної економічної моделі. Встановлено, що ця трансформація зумовила найглибші соціальні зміни у всіх сферах суспільства, зокрема й у освіті. У статті було виявлено наступні фактори сучасності, що мали відображення у постмодерністській теорії та через неї вплинули на формування концепції сучасної освіти: заміна переважання реального, виробничого сектору економіки фінансово-спекулятивною моделлю, глобалізація (ослаблення національних держав), зростання інформації, розвиток високих технологій. Простежено які перетворення та втілення отримали ідеї Науки, Розуму та Культури на яких було побудовано класичну освіту і як це вплинуло на сучасну концепцію освіти взагалі.
  • Ескіз
    Документ
    Специфіка сучасної китайської філософії та її завдання з огляду глобалізаційних рухів та екологічних викликів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Годзь, Наталія Борисівна; Смоляга, Марина Віталіївна
    Статтю присвячено аналізу розвитку сучасної китайської філософії та її особливих рис відповідно до традицій, існуючих в китайській філософії. Проведено порівняння висновків китайських та західних і українських науковців відповідно до трансформації загальних глобальних світових тенеденцій розвитку крізь призму китайського світобачення. Доведено, що китайська економічна політика конструктивно упроваджує лінію розвитку та підтримки специфіки реалізації китайського марксизму, втілює конфуціанство у сьогоденні освітянські практики КНР; розглянуто лінію на «Вестернізацію» та «Зелену освіту» щодо підготовки фахівців з новою освітою дослідження питань безпеки економіки країни та питань національних ландшафтів.
  • Ескіз
    Документ
    Технологічна сингулярність як закінчення історії homo sapiens: чи можливо запобігти?
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дольська, Ольга Олексіївна; Міщенко, Віктор Іванович
    У статті розглянуто перспективи існування людини у суспільстві на етапі сингулярності, коли разом із процесами цифровізації суспільства та автоматизації виробництва створюється штучний інтелект, який сприяє прискоренню темпів технологічного розвитку, коли людина вже не спроможна контролювати процеси оновлення виробництва, техно- та інфосфери взагалі. Аналізуються спроби запобігання сингулярності, пропонуються певні кроки щодо розробки глобальної стратегії керованого людством розвитку, збереження розуму і життя на стадії співробітництва зі штучним мислячим інтелектом, які вже необхідно робити у наш час.
  • Ескіз
    Документ
    Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дишкант, Тетяна Миколаївна; Городиська, Ольга Миколаївна
    У статті пропонується проаналізувати сутність дистанційної освіти та її відповідність сучасному економічному, політичному та культурному контексту. Сутність дистанційної освіти логічно виявляється через її визначення через найближчий рід і видову відмінність, що робить необхідним спочатку зрозуміти, що ж являє собою освіта як така. Виявляється, що це поняття є багатоаспектним, що виражає одночасно і процес, і його результат. Основною ж метою традиційної, класичної освіти є одночасне формування гармонійно розвиненої особистості та професіонала за допомогою навчання та виховання. У контексті припущення, що цілі дистанційної освіти як виду освіти мали б залишатися тими самими, розглянуто особливості саме дистанційної освіти. Виявлено, що, незважаючи на її трансформацію з плином часу, що дозволила на сучасному етапі розвитку технічних засобів уникати тимчасового асинхрону в навчанні, проте залишаються не подоланими багато негативних аспектів комунікативного та етичного характеру, що не дозволяють здійснювати повноцінну освіту, як у випадку з традиційним очним навчанням. Але якщо у подоланні цих недоліків існує оптимізм, то щодо освоєння навичок, здобутих на основі живої практики, проблема бачиться непереборною. Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти передбачає розгляд цього явища у культурному, економічному та політичному контекстах. З’ясувалося, що культурним аспектом сучасного суспільства є постмодернізм, економічним – переважання фінансово-спекулятивної моделі світової економіки, політичним – неолібералізм, причому і культурний, і політичний аспекти в сучасному світі мають підпорядковане економіці положення. Враховуючи, що у даній моделі економіки переважає віртуальний сектор, а не реальний, матеріально-виробничий, виявляється, що дистанційну освіту можна вважати цілком адекватною сучасним реаліям. Можна констатувати, що в освітньому полі виникає певна диференціація на елітарну наукомістку високотехнологічну конкурентоспроможну освіту та масову малоцінну низькотехнологічну «вищу освіту», яка спрямована на підтримку виробництва дешевої неконкурентоспроможної робочої сили. У зв’язку з кризою що намічається, цієї економічної моделі, формуються й інші запити на результати освітнього процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Освіта в епоху інформаційних технологій: як забезпечити розвиток особистості?
    (Дніпровська академія неперервної освіти, 2024) Міщенко, Віктор Іванович; Городиська, Ольга Миколаївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна
    У статті розглянуті найбільш важливі питання філософії освіти в умовах розвит ку інформаційно-комунікаційних технологій. У ході аналізу інформатизації освітнього проце су зроблено висновок про те, що він не може обмежуватися формальною стороною використання «високих» технологій, – вони мають відрізнятися не тільки «наукомісткістю», але й «людиномірністю», реалізовувати не тільки функції комп’ютеризації і медіатизації, але й завдання процесу інтелектуалізації, спрямованого на зростання інтелектуального потенціалу особистості і суспільства, забезпечувати не тільки технократичний, але й гуманітарний підхід, при якому інформаційна технологія вважається важливою частиною людського життя, а філософія освіти розглядає питання існування системи освіти у взаємозв’язку з проблемами культури, духовності, цивілізаційним розвитком взагалі і глобальними проблемами, характером духовного розвитку особистості. Наголошено, що людина може зберегти шанс на існування в умовах взаємодії з надпотужним штучним інтелектом, якщо вона збереже мотивацію до творчості і інтелектуального лідерства, але вирішення цього питання залежить від подолання можливого «шоку майбутнього», її здатності адаптуватися в умовах «кібернетичної революції» і «технологічної сингулярності», коли технологічний прогрес стане неке рованим та необоротним. Надано рекомендації щодо перебудови свідомості і ціннісних орієнтацій світогляду з метою збереження соціальної активності людини, її прагнення до інтелектуального лідерства. Проаналізовано проблему втрати невербальних засобів комунікації, експресивності при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних засобів інформації та дистанційного навчання, звертається увага на необхідності використання активних методів навчання. Оскільки робота з великими обсягами інформації може привести до втрати здатності до концентрації й труднощам розміркування на абстрактному рівні, розглядається завдання щодо розвитку пошукової активності, критичного та проблемного мислення. З метою виведення людини зі стану «занурення у віртуальний простір» робляться певні спроби щодо визначення практичної спрямованості навчального процесу в «суспільстві знань».