Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

"Quality by design" in liposomal drugs creation
(Національна академія наук України, 2020) Krasnopolsky, Yu. M.; Pylypenko, D. M.
Nanobiotechnological preparations creation is one of the promising areas of modern pharmacy, since it allows creating products of a qualitatively new level. The procedure development, based on an understanding of the product characteristics and the technological process, confirmed by reliable scientific data. The article is devoted to the pharmaceutical development of liposomal drugs. On the basis of our own experience in the development of liposomal medicinal forms, as well as on the basis of literature data, the main components in their composition were detected and these components impact on the quality indicators of liposomes were studied. Individual lipids function in nanoparticle membrane and their interaction, which determines the stability both in the technological process and upon storage of the product, were considered. The advantages and disadvantages of cholesterol incorporation into liposomes with hydrophilic and hydrophobic active pharmaceutical ingredients were described. Cryoprotectors and buffer systems role in ensuring nanopreparation stability is discussed.
Nanobiotechnological obtaining of liposomal forms of antioxidant preparations based on bioflavonoids
(НВП ПП "Технологічний Центр", 2019) Pylypenko, D. M.; Prokhorov, Vitaliy; Dudnichenko, Olexander; Krasnopolsky, Yu. M.
Більшість патологічних станів супроводжується перекисним окисненням ліпідів і накопиченням продуктів оксидативного стресу. Відома антиоксидантна дія природних гідрофобних сполук, таких як кверцетин, убіхінон, куркумін, вітамін Е та ін. Крім того відомо, що ці біологічно активні сполуки діють на різні ланки антиоксидантної системи. Однак, їх використання у складі парентеральних препаратів ускладнено, враховуючи їх гідрофобність. Для підвищення біодоступності ліпофільних антиоксидантів і створення їх водорозчинної форми використовують наночастинки, наприклад, ліпосоми. Метою роботи є розробка ліпосомального препарату з соінкапсуляцією двох гідрофобних антиоксидантів, а саме куркуміну та кверцетину. Методи. При розробці використовувалися технологічні методи отримання ліпосом та аналітичні фізико-хімічні, хроматографічні (ВЕРХ, ТШХ, ГРХ), методи визначення розміру часток, рН. Результати. В результаті проведеного дослідження запропоновано склад і технологію одержання ліпосомальної форми куркуміну та його композиції з кверцетином. Вивчено вплив жирно-кислотного складу ліпідів, співвідношення «ліпід: діюча речовина» та технологічних умов на утворення ліпосом та ступінь інкапсуляції активного фармацевтичного інгредієнта. Вивчено залежність розмірів наночастинок від значення тиску і кількості циклів гомогенізації. Отримано ліофілізований продукт зі ступенем включення гідрофобних антиоксидантів не менше 85 %. Проведено вивчення фізико-хімічних властивостей отриманих зразків. Висновки. Запропоновано технологічну схему одержання комплексного препарату, що містить куркумін і кверцетин, що включає отримання ліпідної плівки, гідратацію компонентів, гомогенізацію високого тиску, стерилізуючу фільтрацію і ліофілізацію.
Особливості трансферу технології і масштабування при промисловому освоєнні виробництва ліпосомальних цитостатиків
(Національний фармацевтичний університет, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Невід`ємною частиною розробки оригінальних лікарських засобів у фармацевтичній галузі є докладна, узгоджена процедура відтворення фармацевтичних технологій на різних етапах розробки і виробництва – трансфер технологій. Метою дослідження є аналіз варіантів трансферу, що часто зустрічаються у фармацевтичній промисловості, дослідити проблеми масштабування технологій, які спостерігаються під час трансферу при виробництві нанорозмірних лікарських форм і запропонувати шляхи їх вирішення. Матеріали та методи. Для виготовлення лікарського засобу використовували яєчний фосфатидилхолін фірми Lipoid, ліофілізацію проводили в апараті Quarco виробництва КНР. Визначення ступеня інкапсуляції проводили методом ВЕРХ на приладі Shimadzu LC-20. Результати. Ліпосомальні препарати відносяться до наноструктурованих лікарських засобів, і процес трансферу при їх освоєнні являє собою один з етапів розробки і вимагає проведення додаткового адаптаційного експерименту. Нами була поставлена задача систематизувати отриманий досвід по трансферу і масштабізації виробництва ліпосомальних препаратів цитостатиків. Були проведені додаткові експерименти, що дозволяють перенести на промислове обладнання без втрати якості препарату результати первинної фармацевтичної розробки. Висновки. В результаті проведених досліджень проаналізовані основні варіанти трансферу технології протягом життєвого циклу готової лікарської форми. Розглянуті особливості трансферу і масштабізації технології виготовлення нанорозмірних ліпосомальних форм, зокрема отримання ліпідної плівки, еструзія при високому тиску, ультрафільтрація, стерилізаційна фільтрація і ліофільна сушка.
Технологічні параметри виробництва ліпосом з оксаліплатином
(Укрмедкнига, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Мета роботи. На основі експерименту запропонувати науково обґрунтовану технологію виробництва ліпосомальної форми оксаліплатина. Провести аналіз проміжних продуктів, визначити контрольні точки. Матеріали і методи. Для виготовлення ліпосом використовували яєчний фосфатидилхолін виробництва Lipoid (Німеччина). Дипальмітоілфосфатидилгліцерин, холестерин, розчинники використовували виробництва фірми Sigma-Aldrich (США). Ліпідну плівку отримували на роторному випарнику Buchi 210. Для гомогенізації використовували метод екструзії при високому тиску. Процес ліофілізації здійснювали на обладнанні Quarco (КНР). Результати й обговорення. Розроблено дослідно-промислову технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Створення повноцінної технології вимагало вивчення колоїдних властивостей гетерогенної лікарської наносистеми, особливо на етапі регідратації, параметрів ліофілізації, валідації методик контролю ступеня інкапсуляції оксаліплатину в ліпосоми, валідації кількісного визначення і визначення сторонніх домішок. Висновки. Запропоновано нову, оригінальну технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Технологію апробовано на серіях препарату для проведення доклінічних досліджень.
Дослідження складу ліпідної мембрани при створенні ліпосом із іринотеканом
(Укрмедкнига, 2017) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Проведено експеримент із дослідження оптимального складу ліпідної мембрани із використанням трьох типів кріопротектора. Досліджено ліпосомальні мембрани із співвідношенням ліпідів фосфатидилхолін / холестерин: 85/15; 80/20; 75/25; 70/30 за показником розміру ліпосом та інкапсуляції іринотекану у ліпосоми. Оптимальними визначено ліпосоми із співвідношенням ліпідів 80/20 відповідно. Окреслено шляхи підвищення ступеня інкапсуляції.
Вплив концентрації ліпідів на ступінь інкапсуляції та розмір часток при розробці ліпосомальної форми іринотекану
(Запорізький державний медичний університет, 2017) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
У роботі використовували створення ліпосом методом «хімічного градієнта» у різновиді «градієнта рН» із внутрішнім буфером на основі цитрату амонію із рН 2,5. Отримана ліпідна плівка з дальшою гомогенізацією емульсії методом високого тиску на гомогенізаторі Microfluidics Microfluidizer М-110P. Градієнт створювали методом ультрафільтрації на установці «Minim 2» фірми PALL. Використовували ультрафільтраційні касети із верхньою межею відсікання 30 кДа. Вимірювали ступінь інкапсуляції за допомогою розробленої ВЕРХ методики у варіанті гель-хроматографії на приладі
The study of the lipid membrane charge effect when creating liposomes with oxaliplatin
(Національний фармацевтичний університет, 2016) Stadnichenko, O. V.; Krasnopolsky, Yu. M.; Yarnykh, T. G.
The fight against cancer diseases is one of the most urgent problems of modern pharmacy. One of the basic standards of treatment is surgery in order to remove tumours with chemotherapeutic agents for suppression of disease manifestations. One of the ways for reducing toxicity of cytostatics is their incorporation into liposomes – nanoparticles composed of the lipid bilayer surrounding the internal cavity with the aqueous medium. Oxaliplatin is a platinum-containing chemotherapeutic agent of the 3-rd generation used as monotherapy or in combination with other drugs. When creating liposomal drugs the beginning of the work is associated with the study of the composition of the lipid membrane. The aim of the work is to study the effect of the lipid membrane charge when creating liposomes with oxaliplatin. Four types of differently charged lipid membranes for liposomal oxaliplatin formulation have been tested. Liposomes were formed by the lipid layer method with further high pressure homogenization. As a criterion the encapsulation degree was used. The highest encapsulation degree has been determined in negatively charged liposomes with the lipid membrane modified by dipalmitoyl phosphatidylglycerol (DPPG).
Розроблення та валідація методики визначення ступеня інкапсуляції цитохрому С у ліпосомах
(Національний фармацевтичний університет, 2016) Кацай, Олексій Григорович; Прохоров, Віталій Валентинович; Григор'єва, Ганна Савівна; Краснопольський, Юрій Михайлович
A strategic pathway in creating high-potent medical products is with targeted therapeutic systems that are based on nanoparticles of various structure. Such particles are capable of providing a targeted effect and an increase in bioavailability of the medical products. A special place among modern targeted drug delivery systems is held by liposomal nanoparticles which have apparent advantages over nanoparticles of an another type The problem number one for pharmacy lies in developing specific methods of control of nanosize drug delivery systems. This research is dedicated to the development and validation of a technique for determining encapsulation efficiency of cytochrome C in liposomes. The subject of research comprised the obtained liposomal form of cytochrome C, placebo emulsion, and cytochrome C solution. The research was conducted in compliance with the ICH and FDA requirements and recommendations in relation to the development of HPLC methods of control of liposomal preparations. A method has been developed to enable the determination of encapsulation efficiency of cytochrome C in liposomal preparations and to allow for identifying the composition of liposomal nanoparticles of cytochrome C. This HPLC method has been validated in terms of specificity, limit of detection, and robustness in compliance with the recommended criteria. The technique may find its application in quality control of liposomal form of cytochrome C and in control points manufacturing process.
Experiment planning at the pharmaceutical development of liposomal cytostatics
(Національний фармацевтичний університет, 2017) Stadnichenko, A. V.; Krasnopolsky, Yu. M.; Yarnykh, T. G.
At present, there is an increasing interest in developing new ways of drug delivery and targeted therapy, using nanotechnology and nanomaterials. Aim – to study the order of carrying out of pharmaceutical development of liposoms with cytostatics. Propose the scope of the experiment to optimize the planned quality indicators and technological parameters. Materials and methods. Analysis of normative documents, scientific literature and also the results of previous personal experimental studies, which became the basis for determining the methodology for the creation of liposomal drugs based on oxaliplatin and irinotecan. Lipids manufactured by Lipoid, Germany, were used to make liposomes. The lipid film was produced on a Buchi 210 rotary evaporator with a vacuum controller, at a residual pressure of 0.02 atm. For homogenization, a high pressure extrusion method was used, which was carried out on a Microfluidiser M-110P (Microfluidics, USA). Results and discussion. With the development of the pharmaceutical industry, there is a growing interest to the use of nanotechnology and nanomaterials. One of the practical implementation of nanotechnology is liposomes with cytostatics. Concentration of the active substance; pH and salt API; method of loading for API into liposomes; lipid to lipid ratio, lipids concentration; particle size and internal volume; lipid solubility in the step of lipid film preparation; stability testing of of finished products are factors that need to be studied and solved for the successful implementation of the development. Planning an experiment in the pharmaceutical development of liposomal oxaliplatin and liposomal irinotecan are complex studyes with using the principles of Quality by Design (QbD). Conclusions. The requirements of normative documentation for creating liposomal forms of medicinal products are considered. At pharmaceutical development it is necessary to use the complex approach as the majority of the put questions can not be solved separately. An experiment planning system for the pharmaceutical development of liposomal preparations of irinotecan and oxaliplatin is proposed.
The study of liophilization parameters in the liposomal irinotecan development
(Національний фармацевтичний університет, 2017) Stadnichenko, O. V.; Krasnopolsky, Yu. M.; Yarnykh, T. G.
The creation of the liposomal irinotecan is one of the main ways to reduce toxicity and increase the effectiveness of chemotherapy. Lyophilization makes it possible to obtain a product with a guaranteed stability of the size and encapsulation efficiency. Aim. To optimize the content of the cryoprotector in the liposomal irinotecan, and develop lyophilization parameters to produce liposomes with the maximum encapsulation of irinotecan in them, alongside while maintaining the nanosize. Materials and methods. Egg phosphatidylcholine from Lipoid (Germany) was used for preparation of liposomes. Lyophilization was carried out in a Quarco device (PR China). The encapsulation degree was determined on a Shimadzu LC-20 instrument (Japan) by HPLC method developed earlier. Results and discussion. The optimal content of the cryoprotector – trehalose dihydrate has been studied. It has been found that the optimal content of trehalose dihydrate is 8 % (w/w). The modes of the product lyophilization have been studied. The secondary drying temperature in the range of 10-20 °C has been determined. At the secondary drying temperature of 10 °C the residual moisture content was 5-8 %, which was beyond the target range. At 20 °C the water content in the lyophilizate was 0.5-0.8 %, the loss of encapsulation was up to 20 %. The mode of drying at 15 °C was optimal, while the residual water content in the lyophilizate was 1.5-2.8 %, the loss of encapsulation was 13 %, the size of the liposomes after lyophilization and rehydration did not change significantly compared to the initial one. Сonclusions. As a result of the studies, liposomes with irinotecan have been obtained. The content of trehalose dihydrate as a cryoprotector in the range of 4-10 % has been studied. It has been shown that the optimum content of trehalose dihydrate is 8 % (w/w); moreover, the encapsulation decrease in lyophilization is 13 %. The modes of the liposomal irinotecan lyophilization have been studied at the final drying temperature of 10, 15 and 20 °C. It has been found that the optimum final drying temperature is 15 °C.