Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 18

Формування напрямків інтелектуалізації інклюзивного розвитку економіки
(Одеський національний технологічний університет, 2024) Косенко, Андрій Васильович; Перерва, Петро Григорович
В доповіді визначено, що інтелектуалізація інклюзивного розвитку економіки спрямована на створення умов, за яких кожен член суспільства має можливість брати активну участь в економічному житті та отримувати користь від його результатів. Програми інтелектуалізація своєї діяльності мають обов’язково бути на кожному виробництві.
Сутність інноваційного управління підприємствами в сучасних умовах
(Державний біотехнологічний університет, 2024) Шаповал, Віктор Станіславович; Косенко, Андрій Васильович
Запропоновано виділяти такі поняття, як життєвий цикл продукції і життєвий цикл технології виробництва. Життєвий цикл товару складається з чотирьох фаз. На першому етапі проводяться дослідження і розробки для створення інноваційного продукту. Завершується етап передачею розробленої технічної документації виробничим підрозділам промислових організацій. На другому етапі відбувається технологічний розвиток крупносерійного виробництва нової продукції.
До питання ефективності управління інтелектуальною власністю
(Видавець Роман Козлов, 2024) Євсєєв, Андрій Сергійович; Косенко, Андрій Васильович; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що можливість для суб'єктів господарювання зберегти свої позиції на ринку інтелектуальної власності можлива за рахунок реалізації наступних заходів: спрощення процедур подання заявок; аудит корпоративного портфеля; залучення досвідчених фахівців: користування послугами патентних повірених та оцінювачів; створення та зміцнення патентних служб на підприємствах; формування мотивації для підвищення зацікавленості співробітників підприємства.
Інтелектуальна власніть промислових підприємств: проблеми методології, управління та ціноутворення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косенко, Андрій Васильович; Князь, Святослав Володимирович; Касич, Алла Олександрівна; Лега, Ольга Василівна
В статті вирішена наукова проблема розробки та обґрунтування науково-методичного інструментарію та практичних рекомендацій щодо якості управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на основі розробки алгоритму і підсистеми управління інтелектуальним капіталом, перспективних методів оцінки його ринкових вартісно-цінових характеристик та ефективності використання інтелектуальних ресурсів. Проведено уточнено поняття «інтелектуальні активи» та їх значення у формуванні вартості промислового підприємства. Оскільки, на сьогоднішній день в українській та зарубіжній науковій практиці немає єдиної думки про такі поняття, як інтелектуальна власність, нематеріальні активи, інтелектуальні активи, інтелектуальний капітал, знання, в ході дослідження виявлено специфіку інтелектуальних активів: відсутність матеріального наповнення, мають суттєвий вплив на вартість підприємства у довгостроковому періоді; можуть мати правову охорону. Виходячи з виявленої специфіки, для промислових підприємств запропоновано використовувати поняття інтелектуальних активів, під якими розуміється вся сукупність інформаційно-інтелектуальних ресурсів, що створюються та використовуються як усередині підприємства, так і в навколишньому середовищі з метою формування унікальних конкурентних переваг. Значення інтелектуальних активів для промислових підприємств розглянуто з точки зору факторів, що впливають на вартість інтелектуальних активів і підприємства в цілому. Під процесом управління інтелектуальними активами розуміється сукупність дій та заходів, спрямованих на забезпечення ефективного планування, організації та контролю процесів формування, розвитку та використання інтелектуальних активів підприємства, а також мотивації процесів накопичення та множення інтелектуальних активів. Управління вартістю інтелектуальних активів – стратегія, спрямована на максимізацію вигод, очікуваних від використання цих активів, а також зниження зовнішніх та внутрішніх ризиків. Оцінка вартості окремих активів, а також оцінка вартості всього комплексу інтелектуальних активів підприємства дозволяє керівництву ефективно та своєчасно виявляти зміни вартості підприємства та фактори, що вплинули на ці зміни. Саме на виявленні вартісних та цінових характеристик інтелектуальних активів базуються сучасні підходи до управління вартістю підприємства.
Інноваційна складова комерційного успіху підприємства
(2023) Шаповал, Віктор Станіславович; Косенко, Андрій Васильович; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що інноваційна складова комерційного успіху промислового підприємства як об’єкта інвестування є важливим показником, під яким слід розуміти його інтегральну характеристику з точки зору наявного фінансового стану, можливостей розвитку техніко-економічного та організаційного рівня виробництва, соціальної безпеки та інформаційної забезпеченості тощо.
Проблеми і перспективи розвитку ринку інтелектуально-інноваційної продукції
(2022) Безверха, Анжеліка Ігорівна; Косенко, Андрій Васильович; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що розвиток ринкового інтелектуально-інноваційного середовища в нашій країні – масштабне та найскладніше завдання, вирішити яке неможливо без добре продуманих та узгоджених ефективних дій з боку органів влади, економічної та наукової спільнот.
Фактори ефективності міжнародного трансферу технологій
(Уманський національний університет садівництва, 2022) Косенко, Андрій Васильович; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що в сучасних макроекономічних умовах міжнародний трансфер технологій слід розглядати як елемент багатостороннього потоку інформації та технічних знань. Він об'єднує різні галузі науки, установи, підприємства, що веде до створення певної більш-менш передової технологічної бази. Це надзвичайно важливо з огляду на значення цієї бази для ефективності трансферу.
Формування напрямків інноваційного розвитку економіки
(ТОВ "Юридична компания "Юрсервіс", 2022) Косенко, Андрій Васильович; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що інноваційний розвиток української економіки неможливий без відповідних великомасштабних інноваційних перетворень на всіх рівнях, без включення регіональних механізмів у народногосподарський трансформаційний процес.
Індустрія 4.0 в системі української економіки
(2021) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Андрій Васильович
Доведено, що індустрія 4.0 є еволюцією технологій у промисловості, коли традиційні виробничі процеси інтегруються з інфо-комунікаційними технологіями та інформаційними системами підприємства. Досягнення в науці та технологіях у розвиненому промисловому секторі створюють конкурентні переваги, які складно сформувати, які створюють певний бар'єр для входу в галузь нових гравців (включаючи іноземних).
Економіка і менеджмент цифрового маркетингу при просуванні інноваційного товару на ринок
(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Долина, Ірина Володимирівна; Борзенко, Володимир Іванович; Маслак, Марія Володимирівна; Косенко, Андрій Васильович
Викладені в статті результати проведених досліджень свідчать про те, що для цифрової трансформації недостатньо розвитку інформаційних технологій (цифровізації), необхідна перебудова бізнес-процесів, нова організація роботи з даними, формування нових моделей і стратегій бізнесу, навчання і адаптація людей, формування цифрової культури і цифрового суспільства. Важливо, що ці процеси взаємопов'язані, а потенціал організації необхідно розглядати в контексті екосистеми. Доведено, що можливості цифрового маркетингу, цифрових технологій дозволяють компаніям не тільки задовольняти потреби свого клієнта, а й залучати його в свій бізнес, при цьому клієнт отримує дохід. Авторами виділено кілька трендів в роботі підприємств та організацій при формуванні клієнтського досвіду. Як показали результати проведених досліджень, навіть деякі великі підприємства, що працюють на українському ринку, виявилися не готові до швидкої цифрової трансформації свого бізнесу. Це призводить до зниження прибутку, конкурентоспроможності. З іншого боку, отримані результати дослідження дозволили авторам сформулювати і деякі парадокси цифровий трансформації: а) наявність великої клієнтської бази, клієнтських показників не дозволяє розробити правильну маркетингову стратегію, якщо ми говоримо про формування лояльності споживачів до компанії; б) використання цифрових маркетингових інструментів дозволяє значно прискорити шлях проходження споживача від потенційного до лояльного клієнта, клієнта як бізнес-партнера компанії; в) реклама не тільки просуває товар, але і шкодить йому. В цілому ставлення суспільства до реклами різко негативне. Результати досліджень показують, як тільки в популярній телепрограмі настає рекламна пауза витрата води населенням різко зростає: хтось ставить чайник, хтось йде в туалет, а рекламу мало хто дивиться. У будь-якому житловому багатоповерховому будинку перед поштовими скриньками кожен день виростають купи викинутого рекламного сміття якщо постояти і подивитися, то майже все викидають не читаючи; г) реклама схильна прикрашати рекламований предмет. І чим краще вона це робить, тим вона вважається більш ефективніше. Однак, чим ефективніше реклама, тим більше у споживача буде розчарувань і тим імовірніше, що навіть дуже якісний продукт буде недооцінений; д) антиреклама може стати рекламою. На основі викладено матеріалу зроблено узагальнюючий висновок про те, що цифрова маркетингова трансформація дійсно актуальна. У разі своєчасного впровадження і практичного використання ця технологія може допомогти випередити конкурентів і істотно збільшити свою частку на ринку.