Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20222

Налаштування

Автор: search.filters.author.Манойленко, Олександр ВолодимировичКлючові слова: search.filters.subject.бібліометричний аналіз

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Детермінанти забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості в Україні у повоєнний період
    (ФОП Лібуркіна Л. М., 2022) Губарєва, Ірина Олегівна; Зінченко, Володимир Анатолійович; Манойленко, Олександр Володимирович; Благун, Семен Іванович
    Предметом дослідження є теоретичні положення та практичні рекомендації щодо обґрунтування детермінант розвитку деревообробної промисловості України у повоєнний період. Здійснено систематизацію та узагальнення наявних наукових публікацій, що проіндексовані наукометричними базами Scopus та Web of Science за проблемою забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості країни. В результаті проведеного дослідження поглиблено теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу на основі застосування інструментарію бібліометричного аналізу (за допомогою VOSviewer v.1.6.10). Виділено 4 контекстних кластери досліджень, присвячених конкурентоспроможності деревообробної промисловості, які включають найбільшу кількість публікацій. Здійснено інтегральне оцінювання конкурентоспроможності окремих видів економічної діяльності деревообробної промисловості України і країн світу. Наведено основні заходи державної підтримки, що буди спрямовані на забезпечення функціонування промислового сектора України під час війни. Визначено проблеми в організації діяльності підприємств деревообробної в умовах військового часу: нестача кваліфікованих кадрів; втрата логістичної інфраструктури, ланцюгів постачання сировини та збуту в регіонах, в яких проводились активні бойові дії; обмеженість доступу до сировини для підприємств, що розташовані в менш заліснених областях України; втрата клієнтської бази; обмеженість із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами, запчастинами, обладнанням підприємств у Центральних, Східних і Південних регіонах України; зниження ділової активності в окремих регіонах України тощо. Сформовано драйвери забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості України у повоєнний період.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз контекстуальних і часових закономірностей розвитку поглядів на пріоритети забезпечення обороноздатності країн світу
    (Видавничий дім "Інжек", 2022) Кизим, Микола Олександрович; Губарєва, Ірина Олегівна; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Манойленко, Олександр Володимирович
    Метою статті є визначення контекстуальних і часових закономірностей розвитку представлення в науковій літературі досліджень у сфері забезпечення обороноздатності країни із використанням бібліометричного та трендового аналізу. Відзначено певну дивергентність трендів наукового та користувацького інтересу до питань забезпечення обороноздатності країни. Формалізація контекстуальних особливостей поняття «обороноздатність країни», виокремлених за результатами бібліометричного аналізу, дозволила визначити, що все популярнішим стає аналіз впливу системи національної та колективної безпеки на обороноздатність країни, протистояння кіберзагрозам, вибору стратегії протидії військовим конфліктам і тероризму. Виявлено сім кластерів наукових досліджень, присвячених питанням забезпечення обороноздатності країни. Перший сфокусований на формуванні системи національної оборони; другий – на військовій медицині, медицині надзвичайних ситуацій; третій – на організації системи національної та колективної безпеки; четвертий – на обґрунтуванні стратегії протидії військовій агресії та тероризму; п’ятий – на забезпеченні кібероборони; шостий – на визначенні особливостей забезпечення обороноздатності окремих країн світу; сьомий – на виявленні взаємозв’язку між обороноздатністю країни та впровадженням інноваційних розробок. Набули подальшого розвитку теоретичні засади ідентифікації трендів наукових досліджень із питань забезпечення обороноздатності країни, що, на відміну від існуючих, базуються на результатах структуризації наявного дослідницького доробку (з використанням інструментарію VOSviewer v. 1.6.10 та GoogleTrends) за двома критеріями: рівень тісноти наукових досліджень та еволюційно-часовий вимір, що дозволило кластеризувати напрями міждисциплінарних досліджень.