Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Діджиталізація як фактор конкурентоспроможності у єдиному міжнародному цифровому ринку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович; Перерва, Олександр Петрович
У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Найбільш впливовими факторами цих процесів є цифрова трансформація, пандемія та військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Створення єдиного цифрового ринку є однією з головних перспектив та викликів сучасності. Цифровізація створила світ без кордонів та її впровадження вимагає нової форми управління на основі характерних для неї специфічних властивостей. Цей процес потребує вирішення ряду практичних і політичних питань у економічних та торгівельних відносинах міжнародної спільноти. Ігнорування цих процесів, або необ’єктивна оцінка у підходах до їх здійснення може привести до катастрофічних наслідків у забезпеченні конкурентоспроможності окремих підприємств, регіонів і цілої країни. Зазначено, що проблема регулювання єдиного цифрового ринку полягає в забезпеченні можливості для єдиного ринку працювати в цифровому світі так само, як і в аналоговому. Це означає забезпечення кращого доступу для споживачів і компаній до електронних товарів та послуг на всій території ЄС, а також створення умов для розвитку цифрових мереж та сфери послуг і максимізації потенціалу зростання цифрової економіки ЄС.
Формування етичних норм конкуренції в рамках соціальної відповідальності міжнародного бізнесу
(Інтерсервіс, 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, А. М.; Адельшин, Ш. Ю.
В доповіді підкреслюється важливість та актуальність соціальної відповідальності для успіху міжнародного бізнесу та успішній протидії незаконній конкуренції. Пропоновані нами аспекти є дуже важливими для підтримки довгострокової стійкості та конкурентоспроможності компаній. Такого роду стратегія дозволяє бізнесу створювати вплив на своє оточення, а також забезпечує внутрішню стабільність і залучення ключових ресурсів, які необхідні для досягнення успіху.
Економічна відбудова України: моделі політики реформування господарства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Дорошенко, Володимир Сергійович; Другова, Олена Сергіївна; Геворкян, Артем Юрієвич
У статті розвинуто ідею відродження економіки України через її індустріальний розвиток. Обґрунтовано, що найбільш процвітаючі країни свого часу розвивали виробничі структури у тих областях, де було сконцентровано технологічний прогрес, тому прорахунки політики, насамперед у питаннях розбудови промисловості, мають бути ураховані при формуванні напрямів повоєнного відновлення. Який шлях вибирає країна - залежить від політичного устрою та економічної політики. Від цього також залежать інституційні зміни, які або прискорюють інноваційний процес, або його стримують. В останні десятиліття Україна здійснила регрес від індустріальної до аграрної країни. На основі офіційних статистичних даних показано, що економіка Україна практично вся знаходиться на низькотехнологічному рівні за світовими критеріями. Як результат, основою ВВП є низькотехнологічні види діяльності із оптової і роздрібної торгівлі, сільського господарства, операцій із нерухомим майном, транспорту, складського господарства, добувної промисловості. Виробництво високотехнологічної продукції зростає за рахунок послуг, але їхня загальна частка у виробничій діяльності України становить менше 10 %. Запропоновано методологію, яка передбачає створення нового змісту промислової політики та розробку нових моделей у контексті формування міжгалузевої кооперації, що слід розглядати як альтернативу галузевому принципу управління. Наголошено на необхідності створення ефективного законодавчого середовища інноваційної та інвестиційної діяльності. Таким визнаним середовищем є інноваційно – промислові кластери, а їх підґрунтям – інститут кластерної політики, який потрібен для створення законодавчої та нормативної бази підтримки реінжинірингу і розвитку кластерних мереж, де формуються партнерські відносини між бізнесом, владою, наукою і громадою за моделлю "потрійної спіралі". Розкрито його сутність та основні підходи у забезпеченні реалізації.
Адаптаційна стратегія промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузмінський, Костянтин Миколайович; Мехович, Катерина Сергіївна
У статті розглянуто актуальні питання щодо формування адаптаційної стратегії промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації. Відзначено, що для економіки України початку ХХІ століття характерно катастрофічне скорочення обсягів виробництва та прогрессируюча деградація технічної бази промислових підприємств, що послужило згортанню як простого, так і розширеного відтворення у багатьох галузях народного господарства. Впоратись з цією небезпечною тенденцією може лише промисловість та її провідна галузь – машинобудування. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом ринкового механізму саморегуляції, з одного боку, різних коригувальних впливів з боку державних органів керування та ряду суб’єктивних та об’єктивних факторів. Найбільш впливовими факторами визначено глобалізацію, цифрову трансформацію, пандемію, військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що глобалізація економіки – складний та суперечливий процес. З одного боку, вона полегшує господарську взаємодію між державами, що створює умови для доступу країн до передових досягнення людства, забезпечує економію ресурсів, стимулює світовий прогрес. З іншого, глобалізація несе негативні наслідки: закріплення периферійної моделі економіки, втрату своїх ресурсів країнами, що не входять до "золотого мільярда", розорення малого бізнесу, поширення на слабкі країни глобалізації і конкуренції, зниження рівня життя та ін. Україна поступово розвивається у галузі цифрової технології та цифрової трансформації, але все ще має значний потенціал для подальшого розвитку. Важливим критерієм якості процесу ЦТ у бізнесі стає рівень цифрової зрілості бізнес-процесів, а його підвищення – адаптаційна стратегія, яка визначається як поступовий і цілеспрямований процес організаційного навчання, що обумовлює реакцію на цифрове конкурентне середовище, що виникає і змінюється. Під недостатньою зрілістю адаптаційної стратегії розуміється низький рівень процесного управління в компанії, де не визначені та не регламентовані основні та допоміжні бізнес-процеси, їхня автоматизація здійснюється хаотично, має локальний характер, процеси не адаптовані під плановані до впровадження новітні технології. Авторами запропоновано підхід до здійснення технологічного реінжинірингу з використанням технологій форсайту на підприємствах машинобудування із попередньою діагностикою готовності компаній до цифрових перетворень, яка відповідає рекомендаціям стандарту TOGAF та має здійснюватися у межах формування архітектурного бачення компанії на початковому етапі реалізації трансформаційного проекту.
Мобілізаційна модель розвитку машинобудування Білорусі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мехович, Сергій Анатолійович; Сиваченко, Леонід Олександрович; Германович, Геннадій Васильович
У статті зазначено, що, незважаючи на технологічне відставання від передових країн і ознаки технологічної залежності, машинобудівний комплекс Білоруcі залишається найважливішою галуззю країни з активним розвитком сільськогосподарського і транспортного напрямів. Розглянуто питання адаптації виробництва до потреб завтрашнього дня, що особливо актуально для такої ключової галузі, як машинобудування. Названо та проаналізовано вихідні причини ситуації, що склалася. Відзначено, що в підсумку вони спровокували катастрофічний регрес вітчизняної економіки і загрозу національному суверенітету. Зазначені шляхи виходу з ситуації, що склалася, в числі яких можуть бути індустріальне відродження промисловості на основі створення ефективних виробництв, створення принципово нової продукції світового рівня, перш за все машин, обладнання, приладів електронної техніки, високоефективних технологій, пошук резервів енергозбереження, освоєння нових ринків продажів. Запропоновано варіанти стратегій реалізації цих напрямів з урахуванням умов Білорусі.
Забезпечення фінансової стабільності підприємств кондитерської галузі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Володимир Акимович; Мехович, Сергій Анатолійович; Горобець, Ірина Ігорівна
У статті визначено основні тенденції, характерні для сучасного кондитерського ринку України. Розглянуто причини уповільнення темпів зростання обсягів виробництва, поступового збільшення цін на всі види кондитерських виробів, зміни структури попиту на продукцію. Зазначено, що вітчизняні кондитери є доcить чутливими до вaлютних ризиків, а висока ступінь державного регулювання на цукровому ринку негaтивно познaчaєтьcя нa його учacникaх. Експорт кондитерських виробів потребує від укрaїнcьких виробників розширення влacного acортименту, a тaкож приведення якоcті продукції до європейcьких cтaндaртів. Тенденція останнього часу характеризує збільшення попиту нa вітчизняному ринку на cклaдні (комбіновaні) кондитерcькі вироби, тому головною передумовою розвитку гaлузі є удоcконaлення виробництвa, що потребує знaчних кaпітaльних інвеcтицій. В роботі проведено аналіз динаміки основних показників діяльності вибіркової групи кондитерських підприємств з метою оцінки стабільності їх фінансового стану. Для забезпечення сталого розвитку галузі потрібна Державна програма, побудована на збалансованому попиту із застосуванням державно-приватного партнерства. В умовах коронавірусної епідемії з метою запобігання можливого банкрутства доцільно впроваджувати вартісно-орієнтоване управління й превентивний антикризовий динамічний менеджмент. Для їх впровадження необхідно розробити галузеві цілеспрямовані заходи з підвищення кваліфікації працівників кондитерської галузі.