Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Вплив аутсорсингу інформаційних технологій на ефективність діяльності підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Назаренко, Станіслав Миколайович
В сучасних умовах конкурентного середовища економіки актуальним є удосконалення діяльності підприємств за допомогою впровадження аутсорсингу інформаційних технологій. Впровадження новітніх розробок і програм в управлінській та виробничій діяльності підприємств є запорукою їх успіху на ринку, оскільки це сприяє раціональному використанню ресурсів, покращенню якісних процесів на підприємствах. Досліджено основні процеси та тенденції функціонування українського ІТ-ринку. Встановлено, що сектор ІT-аутсорсингу залишатиметься основним чинником позитивних змін у найближчій перспективі та дозволить нарощувати обсяги надання послуг як для внутрішніх потреб, так і для високотехнологічного експорту. Визначено найбільш розвинені сектори використання ІТ аутсорсингу. Виявлено основні проблеми функціонування ІТ-сектору, в тому числі аутсорсингу інформаційних технологій та встановлено перспективні напрямки зростання ринку ІТ Визначено прямі та супутні результати використання аутсорсингу інформаційних технологій для підприємств. Обгрунтовано необхідність державної підтримки розвитку аутсорсингу інформаційних технологій та запровадження використання ІТ-технологій в діяльності органів державної влади
Економічна оцінка аутсорсингу: інформаційні та логістичні послуги
(ТЕС, 2021) Перерва, Петро Григорович; Назаренко, Станіслав Миколайович
Розглянуто теоретико-методологічні питання аутсорсингу як економічної категорії. Сформовано систему показників, врахування яких в повній мірі відтворює рівень економічного ефекту при використанні інформаційних та логістичних технологій у виробничо-комерційній сфері промислового підприємства. До них можуть бути віднесені показники як прямої дії (ефект аутсорсингу безпосередньо пов'язаний з виконанням конкретної функції або бізнес-процесу), так і непрямої дії (ефект аутсорсингу безпосередньо з цією функцією не пов'язаний). Для розрахунку показників економічної оцінки використання аутсорсингу інформаційних та логістичних технологій запропоновано метод синтезу показників економічної ефективності. Такий підхід суттєво розширює сферу економічної оцінки доцільності використання послуг аутсорсера і дозволяє більш точно та об’єктивно оцінити його переваги при використання аутсорсингу інформаційних та логістичних послуг.
Економічне обґрунтування доцільності проведення ІТ-аутсорсингу та вибору аутсорсера
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2021) Перерва, Петро Григорович; Назаренко, Станіслав Миколайович
В статті доведено, що для промислових підприємств існують два різноспрямовані шляхи для організації діяльності в сфері інформаційних технологій. Перший - передача окремих ланок ІТ-послуг професіоналів – аутсорсинг. Другий – організація власної ІТ-діяльності і її контроль – інсорсинг. Головним принципом ІТ-аутсорсингу є виконання підприємством-аутсорсі тільки тих функцій (робіт, послуг), які воно може виконувати краще за інших, а передати відібраному аутсорсеру (зовнішньому виконавцю) те, що він робить краще за інших. Дослідження практики застосування ІТ-аутсорсингу показує, що в даний час в більшості випадків використовуються два різновиди ІТ-аутсорсингу: ринковий і організаційний. Концепція ринкового ІТ-аутсорсингу заснована на принципах пошуку і використання (найму) на ринку ІТ-послуг підприємства, створеного без участі підприємства-аутсорсі, яке бажає реорганізувати свою діяльність в сфері інформаційних технологій. Концепція організаційного ІТ-аутсорсингу передбачає виведення тієї чи іншої діяльності промислового підприємства в сфері інформаційних технологій в окреме підприємство. Головним перевага такого рішення є те, що творець (засновник) такого підприємства зберігає за собою основні організаційні та управлінські функції. Тому він має можливість контролювати рівень якості використовуваної продукції (послуг), а також контролювати використання власних ресурсів. Крім того, важливим елементом також є відсутність можливостей (ризику) витоку конфіденційної інформації до своїх конкурентів. Результати проведених досліджень дозволяють сформувати перелік найбільш важливих факторів, які мають ключове значення при обгрунтуванні вибору постачальника ІТ-послуг. Методичні рекомендації щодо вибору постачальника ІТ-послуг – аутсорсера з використанням викладених результатів дослідження включають в себе наступні етапи. Етап 1. Визначаються потенційні ІТ-аутсорсери, виробничо-комерційні результати діяльності яких в основному задовольняють потреби даного підприємства. Етап 2. Складється факторно-аутсорсингова матриця з використанням визначених ступенів вагомості кожного з ключових факторів впливу на обґрунтування вибору постачальника ІТ-послуг. Побудова такого роду матриці ґрунтується на оцінюванні конкретним промисловим підприємством, яке має потребу в отриманні ІТ-послуг, кожного з ключових факторів впливу на обґрунтування вибору постачальника ІТ-послуг. Етап 3. Оцінювання відповідності кожного фактору по кожному кандидату в ІТ-аутсорсери проводиться з використанням вагомості факторів обґрунтування вибору постачальника ІТ-послуг. Етап 4. На основі проведних розрахунків проводиться ранжування потенційних аутсорсерів – інсорсинг.
Методичний підхід до оцінювання ефективності використання IT-аутсорсингу
(ТЕС, 2021) Перерва, Петро Григорович; Назаренко, Станіслав Миколайович
У статті досліджено існуючі науково-методичні підходи до оцінки ефективності використання аутсорсингу інформаційних технологій у виробничо-комерційній діяльності промислових підприємств. Сформульовано методичні рекомендації щодо оцінки ефективності та результативності механізму ІТ-аутсорсингу, що дозволяє визначити результат його впровадження і напрямок його подальшого розвитку. Запропоновано методичні рекомендації щодо прийняття рішення про ІТ-аутсорсингу, застосування якого є частиною процедури прийняття рішення про використання аутсорсингу в роботі підприємства і передбачає послідовне виконання заходів по виявленню бізнес-процесу для передачі на аутсорсинг з метою підвищення якості та ефективності виконання делегованих процесів. Запропоновано графічний порівняльний метод аналізу ефективності рішень щодо використання аутсорсингу сторонніми підприємствами i практичної реалізації ІТ-функції власними силами підприємства.
Методичні підходи до оцінки часу на реалізацію інноваційних проектів в сфері інформаційних технологій
(НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Назаренко, Станіслав Миколайович
В статті виявлено проблеми, які зустрічаються при оцінці часу на реалізацію інноваційних проектів. Досліджено основні методи оцінки витрат часу на реалізацію інноваційних проектів. Визначено переваги та недоліки, а також обґрунтовано пропозиції щодо використання кожної з методик (технік). Доведено доцільність комбінації технік для досягнення найбільш точного результату оцінки часу. Це дозволить мінімізувати ризики, пов'язані з невчасним виконанням проектів, що несе за собою штрафні санкції та втрату репутації компанії, що є неприйнятним в умовах жорсткої конкуренції та не сприяє подальшому розвитку сектору інформаційних технологій.