Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Тенденції та перспективи розвитку інклюзивного маркетингу
(International Center of Social Sciences and Humanities, 2023) Паймаш, Ганна Василівна
Формування ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами
(2023) Паймаш, Ганна Василівна
Соціальна складова поняття "людина з особливими потребами"
(2023) Паймаш, Ганна Василівна
Взаємозв'язок між поняттями людський потенціал та капітал людини з особливими потребами у соціальному вимірі
(2023) Паймаш, Ганна Василівна
На основі проведеного аналізу літературних джерел визначення понять людський потенціал та капітал було виявлено, що таким поняттям, як людський потенціал та капітал людини з особливими потребами у працях вчених не було приділено увагу. Було досліджено та проаналізовано теоретичні закономірності формування концепцій людського потенціалу та капіталу, здійснено їх порівняльну характеристику, проведено розмежування понять "людський потенціал людини з особливими потребами" та "людський капітал людини з особливими потребами" та їх теоретичне обґрунтування. Наведено фактори зовнішнього та внутрішнього впливу на розвиток та формування людського потенціалу та капіталу людини з особливими потребами з точки зору їх взаємозв'язків. Сформульовано своє визначення понять людський потенціал та капітал людини з особливими потребами, які раніше не використовувалися. Відмінністю запропонованих визначень є те, що вони базуються на основі маркетингу, як основи забезпечення гармонійного взаємозв'язку між внутрішніми та зовнішніми факторами розвитку відповідно до особливих потреб людини. Елементом наукової новизни є розробка та теоретичне обґрунтування понять людського потенціалу та капіталу людей з особливими потребами, особливостями якого є гармонійне використання взаємозв'язків між внутрішніми (сім'я, виховання, фінансове благополуччя, дозвілля, тривалість життя) та зовнішніми факторами (суспільство, безпека, охорона здоров'я, освіта, культура), що виникають у процесі взаємодії та впливають на розвиток та формування потенціалу та капіталу людини з особливими потребами. Викладені положення відрізняються від існуючих концепцій збагаченням змісту та структурних складових, їх характеристик, доповненням та розширенням предметної галузі щодо людини з особливими потребами.
Концептуальні підходи щодо ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Паймаш, Ганна Василівна
На основі проведеного дослідження проблем ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами була сформульована необхідність надання можливості гармонійного соціального розвитку людям з особливими потребами з метою створення соціально-адаптованого характеру виходячи із їх властивостей, розглядаючи з точки зору цілісності, складності функціонування та відкритості до взаємодії з внутрішнім та зовнішнім середовищем. Розглянуто умови розвитку людського потенціалу та формування людського капіталу, у тому числі людей з особливими потребами, які можуть вплинути на результати професійної діяльності, починаючи від розвитку охорони здоров'я, соціальної сфери, рівня культури та дозвілля та до якості житла та доходу сім'ї в якій виховується дитина з особливими потребами. З погляду соціального напряму розглянуто думку, що складнощі створюються суспільством, яке не передбачає участі у спільної діяльності людей з особливими потребами. Розглянуто необхідність створення умов навчального середовища, життя у суспільстві та підтримки працевлаштування, за необхідності надання особливих умов для можливості реалізації звичайних функцій повсякденної діяльності. Із залученням інвестицій у збільшення знань, умінь, здібностей та досвіду людей з особливими потребами, використовуючи прийоми поведінкової теорії з урахуванням особливостей людей з особливими потребами, їх вимог, можлива трансформація людського потенціалу на людський капітал як джерело майбутніх доходів. Стратегічне управління ринково-орієнтованим механізмом розвитку потенціалу людей з особливими потребами вимагає врахування синергії, завдяки якій знання та зусилля кількох людей будуть взаємно посилені. На підставі отриманих результатів та узагальнення наведених положень сформульовано консолідовані теоретичні положення ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами. Елементом наукової новизни є розробка та теоретичне обґрунтування концептуального підходу стратегічного управління ринково-орієнтованим розвитком потенціалу людини з особливими потребами, особливістю якої є використання положень синергетичної теорії та облік взаємозв'язків, що виникають при розвитку та формуванні потенціалу людини з особливими потребами у процесі взаємодії. Викладені положення концептуального підходу відрізняються від існуючих концепцій збагаченням змісту та структурних складових, їх характеристик, доповненням та розширенням предметної галузі щодо людини з особливими потребами.
Проблеми працевлаштування інвалідів війни
(Рівненський державний гуманітарний університет, 2022) Паймаш, Ганна Василівна; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що законодавство забороняє дискримінацію за будь-якими ознаками, не пов'язаними з роботою, але щодо працівників з обмеженими можливостями спеціальні позитивні заходи, спрямовані на забезпечення їх рівності, не повинні вважатися дискримінаційними щодо інших працівників.
Особливості працевлаштування ветеранів-інвалідів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Паймаш, Ганна Василівна; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що законодавство забороняє дискримінацію за будь-якими ознаками, не пов'язаними з роботою, але щодо працівників з обмеженими можливостями спеціальні позитивні заходи, спрямовані на забезпечення їх рівності, не повинні вважатися дискримінаційними щодо інших працівників.
Проблеми працевлаштування інвалідів війни
(2022) Паймаш, Ганна Василівна; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що законодавство забороняє дискримінацію за будь-якими ознаками, не пов'язаними з роботою, але щодо працівників з обмеженими можливостями спеціальні позитивні заходи, спрямовані на забезпечення їх рівності, не повинні вважатися дискримінаційними щодо інших працівників.
Дослідження факторів забезпечення конкурентоздатності підприємства
(Полтавський державний аграрний університет, 2022) Паймаш, Ганна Василівна; Косенко, Андрій Васильович; Перерва, Петро Григорович
Соціально-етичні проблеми ринку праці осіб з обмеженими можливостями
(Сумський національний аграрний університет, 2021) Паймаш, Ганна Василівна; Перерва, Петро Григорович
Дослідження теоретико-методологічних підходів до ринкової характеристики гнучкої зайнятості та гнучких сегментах ринку праці, дозволило виділити кризову та трансформаційну моделі гнучкої зайнятості, які розглядають через систему взаємопов’язаних інституційних та функціональних компетенцій суб’єктів ринкових відносин, які забезпечують пристосування зайнятості до поточних та довгострокових коливань попиту та пропозиції праці на макро-, мезо- та мікроекономічних рівнях.